Справа №463/584/23
Провадження №1-кп/463/182/24
іменем України
21 жовтня 2024 року Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
перекладача - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 (MESUT BARUT),
захисника - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7
представника потерпілого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові матеріали кримінальної справи у кримінальному провадженні за №12022141360001141 від 31.07.2022, про обвинувачення:
ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмір, Республіки Туреччина, турка, громадянина Республіки Туреччина, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 Кримінального кодексу України, суд -
30 липня 2022 року в період часу з 22.00 год по 22.55 год., ОСОБА_5 ( ОСОБА_10 ), перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, під час конфлікту з громадянином ОСОБА_11 , що почався на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс один удар металевим шампуром в ліве стегно громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_12 , чим заподіяв останньому тілесне ушкодження у вигляді колено-різаної рани з синцем навколо, з пошкодженням по ходу раневого каналу шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м'язів, лівої стегнової артерії, з напрямком раневого каналу спереду до заду, зліва на право та дещо знизу доверху, що призвело до зовнішньої кровотечі та крововтрати, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в час спричинення, та перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_12 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 , у будинку АДРЕСА_2 , від спричинених травм, помер.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєні наведеного вище злочину заперечив. Пояснив, що являється громадянином Туреччини, в Україні до описаних подій проживав 4 роки. Приблизно в 2020 р. познайомився з власником будинку АДРЕСА_2 , винаймав у нього частину вказаного будинку (одну кімнату) де відкрив кафе, готував шаурму. Мав намір розширити бізнес, шукав партнера. За порадою власника будинку познайомився з ОСОБА_13 , з яким домовились спільно відкрити кафе на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 . З вказаною метою, поруч з будинком здійснили будівництво дерев'яного павільйону та мангалу для проведення вказаної підприємницької діяльності. Всі роботи здійснювались за кошти ОСОБА_14 , його особистий вклад у спільну діяльність, полягав у виконанні обов'язків кухара (мангальщика). Однак за декілька місяців до описаних в обвинувачені подій, він з ОСОБА_14 припинив спільну діяльність, через постійні суперечки. Домовились, що ОСОБА_14 забере придбаний за його кошти дерев'яний павільйон. Деколи, в зв'язку із затриманням в кафе, він залишався ночувати за вказаною адресою, а саме облаштував спальне місце на підлозі в приміщенні кімнати будинку АДРЕСА_2 , яка також використовувалась для потреб кафе. 30 липня 2022 р. залишився ночувати на АДРЕСА_2 . Кімната в якій він перебував має безпосередній вихід на подвір'я будинку, яке в свою чергу також огороджено парканом та обладнано вхідною хвірткою. Близько 21:30 - 22:00 год. він перебуваючи у вказаній кімнаті готувався до сну, лежав на підлозі праворуч від входу, на попередньо облаштованому місці для сну. Вхідні двері не були зачинені оскільки раніше він закрив хвіртку на прибудинкову територію. Несподівано почув звук відкривання дверей, в цей момент він припіднявся, продовжуючи сидіти на підлозі. В приміщенні були сутінки, помітив що в кімнату зайшли декілька людей, приблизно 5-6 осіб, спершу впізнав ОСОБА_15 , а потім, його брата ОСОБА_7 . Останній наблизився до нього та взявши руками за передпліччя, з словами «іди сюди» наніс удар головою в лице, а саме в ділянку носа. Після чого відчував на собі ще удари та за своїми відчуття розумів, що він втрачає свідомість. Уточнив, що в момент нанесення першого удару головою, він продовжував сидіти на підлозі, а ОСОБА_16 , з метою нанесення удару нагнувся над ним. Як дальше розвивались події пригадати не може, також не пам'ятає чи наносив комусь з присутніх удари, або завдавав ушкодження іншим чином. На нього напали несподівано та багато людей але бачив і може впізнати лише вказаних двох, при цьому впевнений, що були і інші люди. В подальшому він пригадує події, лише з моменту, коли він знаходиться на вулиці, поруч з вхідними дверями в кімнату, в якій відбулись описані події. Поруч з ним було багато працівників поліції, які його провели в салон автомобіля швидкої медичної допомоги. Про смерть ОСОБА_17 він дізнався пізніше від працівників поліції. Особу яка загинула він не знав та раніше не бачив.
Також на запитання учасників процесу обвинувачений уточнив, що в день події вживав пиво. Дійсно в приміщенні кімнати знаходились декілька шампурів (близько 10) ножі та інші речі, які він використовував у своїй роботі. При цьому зазначив, що вказані предмети не знаходились поруч з місцем його ночівлі та не могли бути використані ним, під час нападу на нього. Не зміг пояснити чому один із виявлених шампурів зігнутий, не пригадує щоб такий був до описаних подій. Припускає, що сліди його рук виявленні на шампурах в зв'язку з використанням таких під час роботи. Дії нападників вважає реакцією на те що він припинив спільний бізнес з ОСОБА_14 та робив йому зауваження щодо вживання наркотичних засобів, а також тому що він розібрав павільйон.
Наполягає, що жодного наміру завдати будь-кому тілесних ушкоджень не мав. Напад здійснено саме на нього, в зв'язку з чим відповідальність повинні нести особи, які прийшли в його дім та завдали йому тілесні ушкодження.
Також в ході судового розгляду покази обвинуваченого неодноразово змінювались. Зокрема в частині кількості нападників пояснював, що таких було від п'яти до семи. Періодично стверджував, що міг нанести удар шампуром чи іншим предметом загиблому, згодом заперечував. Не зміг чітко пояснити яким чином ОСОБА_16 зміг нанести йому удар головою в обличчя, оскільки такий злегка нагнувся, а обвинувачений сидів на підлозі. Також обвинувачений змінював покази, щодо того чи були вхідні двері в кімнату закриті чи ні, а також чи спав він в момент нападу чи ні.
Оскільки не вважає себе винним, жодної шкоди потерпілим не відшкодовував, цивільний позов не визнає, та просить в задоволенні заявлених до нього позовних вимог відмовити.
Не зважаючи на заперечення обвинуваченим ОСОБА_5 своєї причетності до скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, його вина доведена зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що був знайомий з обвинуваченим близько двох років, оскільки він проживав недалеко від магазину потерпілого, що знаходиться на АДРЕСА_3 . Саме обвинувачений запропонував разом працювати, відкрити кафе на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 , де обвинувачений готував шаурму у невеликому приміщені цього будинку. Він відмовився, але познайомив його із своїм братом ОСОБА_13 . ОСОБА_18 погодився працювати з обвинуваченим. За кошти брата здійснено будівництво павільйону закладу громадського харчування на територію вказану будинку. Однак, ще до початку роботи кафе, брат вирішив припинити спільну діяльність з ОСОБА_19 . Домовились, що брат все збудоване залишає обвинуваченому, а той згодом поверне частину витрачених коштів. Обвинувачений кошти не повертав і вирішили що брат забере придбане ним майно, а саме мангал і дерев'яні елементи павільйону. Однак ОСОБА_20 не дозволив нічого забрати. За декілька тижнів до події ОСОБА_21 надіслав йому голосове повідомлення з погрозами. Також приходив в його магазин де працював його інший син, сказав передати батькові та брату, щоб більше до нього не приходили, при цьому показав ніж в знак погрози.
Йому відомо, що у вечері 30 липня 2022 р. його брат ОСОБА_22 , син ОСОБА_23 та племінник ОСОБА_24 прийшли до обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_2 . Приблизно в 22:00 год. йому зателефонував бра ОСОБА_14 та сказав, що вдарили ОСОБА_23 , а через деякий час повідомив, що сина вбили.
В цей день раніше, він телефонував сину Сенану та просив, щоб той забрав його з с. Малехів, де він був в гостях у свого товариша, він погодився, а через годину подзвонив брат та повідомив про смерть сина.
Брат та племінник згодом йому розказали, що вони разом із його сином мали приїхати за ним, по дорозі зайшли до обвинуваченого. Як все відбувалось він точно не знає, йому було важко про це слухати, брат лише сказав, що коли вони прийшли ОСОБА_20 відразу здійснив напад на сина. Вважає, що його родичі жодної агресії не проявляли, а обвинувачений цілеспрямовано вбив його сина.
Категорично заперечує пояснення обвинуваченого про те, що він був на місці події та наніс удар Месуту Баруту, в цей час він перебував в іншому місці, що можуть підтвердити свідки.
Коли він приїхав на місце події, син лежав на сходах поруч із входом в приміщення кімнати, яку використовував обвинувачений, без ознак життя. На подвір'ї будинку на цей момент знаходились працівники поліції та лікарі швидкої медичної допомоги.
Також потерпілий повідомив, що підтримує поданий ним цивільний позов з наведених в такому мотивів, зазначив, що в добровільному порядку жодного відшкодування завданої шкоди обвинувачений не здійснював.
За наслідками судового розгляду вважає, що обвинувачений винний у смерті його сина та повинен понести відповідне покарання.
Не зважаючи на пояснення потерпілого про перебування, в момент описаних в обвинуваченні подій, в іншому місці, ОСОБА_5 наполягає, що 30 липня 2022 серед інших осіб, які зайшли в його помешкання, був потерпілий ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні повідомив, що підтримує дружні відносини з батьком загиблого, потерпілим ОСОБА_26 . 30 липня 2022 вони разом перебували в с. Малехів, у їхнього земляка. Безпосередньо ОСОБА_16 приїхав у с. Малехів в період між 17:00 та 18:00 год. та планували разом повернутись до м. Львова на таксі. Однак приблизно в 22:00 годині хтось зателефонував ОСОБА_16 , такий почав голосно кричати, всі зрозуміли, що щось трапилось. Оскільки ніхто не зміг його підвести, так як вживали алкоголь, ОСОБА_16 вирушив пішки у напрямку м. Львова. Може ствердити, що 30 липня 2022 р., ОСОБА_16 перебував у с. Малехів, разом із ним, в період з 17-18 год до 22:15 год. Також повідомив, що після істерики ОСОБА_16 він зателефонував його брату який повідомив, що загинув син ОСОБА_16 . А саме брат повідомив: « ОСОБА_23 мертвий його вбив Месут».
Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні дав наступні покази. Зазначив, що до вказаних вище подій, був знайомий з обвинуваченим приблизно пів року, планували разом відкривати кафе на території будинковолодіння АДРЕСА_2 . Також повідомив, що безпосередньо був учасником події, померлий являвся його племінником, а ОСОБА_28 його рідний брат.
30 липня 2022 р. приблизно в 21:00 год. йому зателефонував племінник ОСОБА_29 та попросив поїхати разом з ним за батьком в с. Малехів, також з ними поїхав інший племінник ОСОБА_30 . Проїжджаючи поряд з місцем проживання обвинуваченого, в період часу з 21:30 до 22:00 год він вирішив зайти до нього з метою обговорення питань завершення спільної діяльності. Разом із ним на подвір'я будинку АДРЕСА_2 зайшли племінники, хвіртка була відкрита. Також відкритими були вхідні двері в приміщення в якому міг знаходитись Месут. В приміщенні було мало світла, коли вони троє зайшли в кімнату, Месут лежав праворуч від входу, в куті, на якомусь лежаку, та зразу почав кричати, різко і несподівано піднявся і штовхаючи схопив (обняв) двома руками ОСОБА_23 і не відпускав, почалась шарпанина. Він намагався відтягнути обвинуваченого від племінника, однак йому не вдавалось. В певний момент ОСОБА_23 сказав: « ОСОБА_31 він мене підрізав». В подальшому ОСОБА_23 з Месутом, продовжуючи шарпанину, впали на підлогу, він не припиняв спроби відтягнути обвинуваченого, але той міцно вчепився в племінника. Під час чергових спроб зняти Месута з племінника, який в цей момент перебував зверху на Сенані, що лежав на підлозі, помітив багато крові на них обох та шампур в руці обвинуваченого. Намагаючись вирвати шампур з руки Месута, покликав на допомогу ОСОБА_32 , і лише разом змогли вирвати з руки обвинуваченого вказаний предмет. Уточнив, що він тримав руку обвинуваченого в якій був шампур, а племінник ОСОБА_24 забрав такий. Під час боротьби, та його спроб відірвати Месута від племінника, обвинувачений з ОСОБА_23 постійно переміщувались по кімнаті, в певний момент опинились на порозі вхідних дверей, які були відчинені навстіж. Він помітив, що племінник практично не рухається, а обвинувачений продовжує його міцно тримати знаходячись зверху. В подальшому з'явились працівники поліції, які застосовуючи фізичну силу, змогли зняти Месута з племінника. ОСОБА_23 був весь в крові та без свідомості. Через деякий час прибули медики та намагались реанімувати ОСОБА_23 , однак такий не прийшов до свідомості. Тоді він подзвонив брату ОСОБА_33 та сказав йому термінову приїжджати, в зв'язку з пораненням сина. Коли лікар повідомила про смерть племінника в цей момент зателефонував ОСОБА_16 і він йому сказав про це.
Додатково свідок повідомив, що мав намір самостійно зайти до Месута, однак племінники наполягли, що підуть разом. Саме ОСОБА_20 першим напав на ОСОБА_23 , жодної фізичної сили до цього моменту по відношенню до обвинуваченого ніхто не застосовував та не мав такого наміру. В процесі намагань відтягнути Месута від ОСОБА_23 він дійсно неодноразово наносив йому удари в ділянку голови та тягнув за різні частини тулуба. Стверджує, що обвинувачений був дуже агресивний, постійно кричав та безпричинно напав на племінника.
З протоколу проведення слідчого експерименту від 27.05.2020 р. ( том 1 а.с. 184) та долученого до нього відеозапису вказаної слідчої дії вбачається, що свідок ОСОБА_27 давав покази аналогічні за змістом наданим в судовому засіданні. ОСОБА_34 вказував, що хвіртка та вхідні двері будинку АДРЕСА_2 були відчинені. Месут лежав праворуч від входу, після їхнього з племінниками заходу в приміщення, він відразу схопив ОСОБА_23 та разом з ним перемістився в протилежний кут кімнати, поруч з умивальником. Майже відразу після нападу ОСОБА_20 , ОСОБА_23 сказав, що його підрізали, лише після цього він намагаючись припинити дії обвинуваченого, відірвати його від племінника, почав наносити йому удари в обличчя та тягнути за тулуб. Після падіння племінника та Месута на підлогу, останній був зверху. Свідок зазначив та показав під час експерименту, як ОСОБА_35 біля умивальника захопив ОСОБА_23 та кинув на підлогу і після цього він їх відтягнув до входу та намагався зняти ОСОБА_36 з ОСОБА_23 . Вже поруч з вхідними дверми, побачив в руці обвинуваченого шампур, сказав ОСОБА_37 щоб забрав, той викрутив руку ОСОБА_38 та забрав шампур.
Свідок ОСОБА_39 в судовому засіданні дав покази наступного змісту. 30 липня 2022 р. приблизно в 21:00 -22:30 год. він разом з ОСОБА_13 (дядько свідка) та ОСОБА_40 (брат свідка) їхали в с. Малехів за його дядьком ОСОБА_26 . Коли проїжджали по вул. Пасічній, зупинились на заправці. Дядько сказав, що зайде до знайомого Месута поговорити, їм з братом сказав залишитись, але вони пішли разом з ним. ОСОБА_41 на подвір'я та вхідні двері будинку були відкриті. Першим в приміщення зайшов дядько, він та брат за ним. В приміщенні було темно. Зайшли в кімнату праворуч від входу на кинутому на підлогу матраці лежав обвинувачений. ОСОБА_42 сказав «вставай поговорим», обвинувачений став і відразу напав на брата, обняв його двома руками за тулуб, брав закричав що його підрізали і вони двоє впали на підлогу. ОСОБА_42 намагався відтягнути Месута від брата, йому не вдавалось. ОСОБА_34 не пам'ятає, як все відбувалось дальше, було темно, всі події відбувались швидко, він перебував в шоковому стані. Незабаром прибули працівники поліція та лікарі.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 27.12.2022 р. (том 2 а.с. 113) та долученим до нього відеозаписом підтверджуються покази надані свідком ОСОБА_43 в судовому засіданні.
Додатково уточнив, що зайшли на подвір'я троє: він, дядя та його брат, хвіртка була відкрита, вхідні двері також. Бід час бійки Месут кричав допоможіть, але бив брата, брат кричав що він його ріже. В Месута в руках був шампур. На прохання дядька він забрав у нього шампур та два рази вдарив кулаком в лице.
Свідок ОСОБА_44 в засіданні показав, що 30 липня 2022 у вечері, повертався до дому по вул. Пасічній, почув шум в подвір'ї будинку АДРЕСА_2 та зупинився поруч з воротами даного будинку. До нього підбігли працівники поліції, які були поруч. Вони разом зайшли на подвір'я. Побачив на порозі вхідних дверей будинку двох чоловіків, один з яких обвинувачений, який сидячи на підлозі тримав руками та ногами іншу особу, що лежала нерухомо та мовчки. Обвинувачений знаходився вище та тримав потерпілого. Працівники поліції намагались відтягнути обвинуваченого, такий чинив опір, лише через певний час його вдалось відтягнути.
Свідок уточнив, що бачив багато крові на підлозі, але жодних поранень у вказаних вище осіб не бачив. Яким чином та чим саме були нанесені ушкодження померлому не знає. Пригадує, що працівники поліції самі відкрили хвіртку. Обвинувачений кричав голосно та продовжував тримати потерпілого після приходу працівників поліції.
Свідок ОСОБА_45 в судовому засіданні пояснив, що працює інспектором патрульної поліції. 30 липня 2022 здійснював патрулювання в АДРЕСА_2 . Приблизно в 22:30 год. разом з напарником почули шум з подвір'я будинку АДРЕСА_2 . Зайшовши на подвір'я будинку побачив, як на порозі вхідних дверей лежать двоє чоловіків, один з яких, той що був зверху, являється на даний момент обвинуваченим ОСОБА_5 . Він особисто бачив, як обвинувачений міцно схопив ногами і руками іншого чоловіка, який фактично не рухався, при цьому Месут кричав на незрозумілій мові та тримав руками лежачого. Він та інші поліцейські намагались відтягнути обвинуваченого, такий впирався та продовжував свої дії, не відпускав потерпілого. Застосовуючи фізичну силу вдалось відірвати обвинуваченого, інший мужчина був весь в крові та повільно рухався. Бачив, що обличчя обвинуваченого також було в крові, йому надавалась медична допомога лікарями швидкої.
Також пояснив, що обвинувачений перебував у агресивному стані, кричав та активно махав руками, в зв'язку з чим до нього були застосовані кайданки.
Покази вказаного вище свідка відповідають відеозапису з нагрудних камер поліцейських, які перші прибули на місце події (Том 2 а.с. 20). ОСОБА_46 в судовому засіданні відеозаписом чітко зафіксовано, що на момент прибуття поліцейських до будинку АДРЕСА_2 , на місці події присутні: обвинувачений ОСОБА_5 , померлий ОСОБА_29 , потерпілий ОСОБА_28 та свідок ОСОБА_30 . Покази обвинуваченого з приваду наявності інших осіб, вказаним відеозаписом, повністю спростовуються, оскільки такий триває безперервно та охоплює закінчення конфлікту, при цьому на відео зафіксовано, як прилеглу територію будинку так і вихід на вул. Пасічну.
На відеозаписі видно, що обвинувачений вчиняє активні дії з метою утримання ОСОБА_17 , який лежить пасивно на порозі вхідних дверей, в цей момент ОСОБА_27 намагається відтягнути обвинуваченого від племінника. Працівники поліції самостійно відкривають хвіртку та заходять на територію подвір'я разом із свідком ОСОБА_47 . Обвинувачений не реагує на вимоги поліцейських та не відпускає ОСОБА_7 , тримаючи його руками та охоплюючи ногами. Лише з допомогою активної фізичної сили поліцейським вдається відірвати обвинуваченого від ОСОБА_16 , в цей момент останній, ще рухається та проявляє ознаки життя, однак через мить втрачає свідомість та лежить нерухомо.
В судовому засіданні, безпосередньо після перегляду вказаного відео, обвинувачений не зміг пояснити чому продовжував тримати потерпілого після прибуття працівників поліції та чинив останнім активний опір.
На відеозаписі також відображено пояснення ОСОБА_27 надані поліцейським відразу після події, який повідомив, що обвинувачений несподівано напав на потерпілого, лише після цього, до нього була застосована фізична сила з метою припинення нападу.
Відеозаписом зафіксовано стан обвинуваченого після припинення конфлікту, візуально видно ушкодження носа, інші травми не помітні. В ході огляду Месута лікарями швидкої медичної допомоги встановлено перелам носа, інших серйозних ушкоджень по тулубу та кінцівках не виявлено. Отже таким спростовуються пояснення обвинуваченого про нанесення йому численних ударів 5-6 ма особами.
З протоколу затримання від 31 липня 2022 року (а.с.152-156 том 1) вбачається, що 30 липня 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 , о 22:55 було затримано ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особу, яку застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення. Під час затримання у останнього вилучено футболку, типу поло, чорного кольору із механічними пошкодженнями та слідами РБК, яку постановою слідчого СВ Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області від 31 липня 2022 року (а.с.128-130 том 1) визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022141360001141 від 31 липня 2022 року.
В судовому засіданні також оглянуто відеозапис, який являється додатком до наведеного вище протоколу затримання обвинуваченого. Обвинувачений в автомобілі швидкої допомоги, де йому надано медичну допомогу та констатовано перелом носу, назвав свої анкетні дані та пояснив наступне. В вечірній час коли він спав, сильно постукали у двері та відразо зайшли приблизно шестеро осіб і відразу почали його бити. Він з вказаними особами не мав жодних суперечок, вважає, що вони самі поранили один одного та хочуть на нього спихнути.
З протоколу обшуку від 31 липня 2022 року (а.с.95-127 том 1), проведення якого було погоджено ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01 серпня 2022 року (а.с.131-132 том 1) вбачається, що в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено: пластикову ручку та лезо зі слідами РБК на підлозі, фрагмент трусів та шортів з прорізами з РБК з підлоги з-під трупа, зігнутий шампур зі слідами РБК, сім шампурів та будівельний шпатель з РБК з підлоги, фрагмент із трьох аркушів формату А4, та 2 чеки, файл із двома аркушами, паспорт громадянина Туреччини, картка платника податків, довідка про реєстрацію на ім'я ОСОБА_48 , Мобільний телефон марки «Nokia» в корпусі синього кольору, мобільний телефон марки «Meizu», фрагмент шпателя з РБК, вісім змивів РБК, два зіскоби РБК зі стін, мобільний телефон марки «Samsung» в корпусі золотого кольору зі слідами РБК, мобільний телефон марки «Iphone», які постановою слідчого СВ Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області від 31 липня 2022 року (а.с.128-130 том 1) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12022141360001141 від 31 липня 2022 року.
Також судом досліджено додаток до вказаного вище протоколу, а саме відеозапис проведеного ошуку. На відео зафіксовано, що на порозі вхідних дверей будинку лежить тіло (труп) чоловіка без ознак життя, вище поясу тіло знаходиться на сходовій клітці перед вхідними дверима. Навколо тіла видно сліди крові. Труп лежить обличчям до гори, обличчя без видимих ушкоджень. У верхній частині лівого стегна чітко видно колото-різане поранення довжиною близько 2 см. Очевидні потьоки від вказаної рани на підлогу в зв'язку з чим спина та сідниця трупа забруднені кров'ю. При огляді трупа жодних інших поранень не зафіксовано. Попередня причина смерті, зі слів експерта, пошкодження стегнової артерії.
При огляді рук, долоней також жодних ушкоджень не виявлено. При огляді шортів та трусів померлого виявлено та зафіксовано отвір(проріз) на трусах довжиною декілька сантиметрів.
Відеозаписом в приміщенні кімнати зафіксовано, що на підлозі лежить зігнутий шампур, а також відламане лезо ножа і окремо ручка, на підлозі лежать ще декілька рівних шампурів. В кімнаті, на підлозі багато крові, видно сліди боротьби, перекинуті стільці розкидані речі, шампура.
На відео чітко видно, що слід крові тягнуться від умивальника до вхідних дверей, механізм утворення таких, візуально відповідає поясненням свідка ОСОБА_27 , який повідомив суду, що відтягнув обвинуваченого з потерпілим від умивальника до дверей.
Обвинувачений уточнив, що саме праворуч від входу де лежить одіяла та ковдра, місце де він лежав. Пояснити, чому багато крові в різних частинах кімнати не може, не пам'ятає, перегляд відео не допоміг йому пригадати деталі.
Оглянувши наведені вище відеозаписи з місця події, суд звертає увагу, що на жодному з них обвинувачений не вказує, що не пам'ятає обставин події, на чому наполягає в судовому засіданні.
Згідно висновку експерта №887/2022 від 01 вересня 2022 року (а.с.133-134 том 1), смерть громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 настала внаслідок колено-різаного поранення лівого стегна з пошкодженням лівої стегнової артерії, що призвело до зовнішньої кровотечі та крововтрати. Цей підсумок про причину настання смерті ґрунтується на даних судово-медичної експертизи трупа, підтверджується результатами судово-гістологічної експертизи шматочків внутрішніх органів та медико-криміналістичної експертизи клаптя шкіри з лівого стегна. Беручи до уваги ступінь розвитку трупних змін смерть настала біля 2-х діб до судово-медичної експертизи його трупа.
При судово-медичній експертизі трупа громадянина Азербайджану ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено одну колено-різану рану - на лівому стегні з синцем навколо, з пошкодженням по ходу раневого каналу шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м?язів, лівої стегнової артерії, з напрямком раневого каналу спереду до заду, зліва на право та дещо знизу доверху, яка утворилось від дії гострого плоского колюче-ріжучого знаряддя чи предмета, який мав як мінімум один гострий ріжучий край, спричинена незадовго до смерті, по ступеню тяжкості має ознаки тяжкого тілесного пошкодження по ознаці небезпеки для життя в час спричинення, є в причиновому зв'язку з настанням смерті. Також при судово-медичній експертизі трупа виявлено по одному садну на верхній губі зліва, на спинці носу, на чолі зліва, на правій китиці; дрібновогнищеві крововиливи в головному мозку (виявлені при судово-гістологічній експертизі шматочків внутрішніх органів), які виникли від контактів з тупими предметами; поверхневу рану на середній фаланзі вказівного пальця лівої китиці, яка виникла від ріжучої дії гострого предмету, і мають ознаки легких тілесних ушкоджень, не є в причиновому зв'язку з настанням смерті.
Вказані колено-різана рана лівого стегна з синцем навколо та поверхнева рана на вказівному пальці лівої китиці не могли утворитись внаслідок падіння з висоти власного росту (вертикального положення). Інші вказані тілесні ушкодження могли утворитись як внаслідок падіння з вертикального положення, так і за інших обставин, встановлення яких не входить в компетенцію лікаря судово-медичного експерта.
При судово-медичній і судово-гістологічній експертизах виявлені ознаки вогнищевої фрагментації кардіоміоцитів, вакуольної/гідропічної дистрофії в печінці, дистрофічних змін в нирках, склерозу коронарної артерії, гіпертрофії кардіоміоцитів, які не є в причиновому зв'язку з настанням смерті. При судово-токсикологічній експертизі крові з трупа ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , методом газо-рідинної хроматографії спиртів не виявлено.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_49 , наведений вище висновок підтримав. Додатково пояснив, що ріжуча рана фаланги пальця і колота рана виникли в один період часу, але не може стверджувати, що виникли від одного предмету. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_17 являються крововтрати в результаті пошкодження . Вважає, що приблизно при такому пошкодженні та крововиливі для смерті необхідно 25 хв, при активному русі час суттєво зменшується.
Отже враховуючи надані суду пояснення експерта, поведінка обвинуваченого, щодо тривалого утримання обвинуваченого та перешкоджання у надані йому необхідної медичної допомоги також могли сприяти настанню наслідків у виді смерті обвинуваченого.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/114-22/14940-БД від 17 січня 2023 року (а.с.76-73 том 2) вбачається, зокрема, що у слідах на поверхнях наданого на дослідження шампура (об'єкт № 1.1) виявлено кров людини. Генетичні ознаки крові у слідах на поверхнях шампура (об'єкт №1.1) є змішаними, містять генетичні ознаки не менше двох осіб, серед яких присутні генетичні ознаки зразка букального епітелію Месута Барута (об'єкт №2.1) та зразка крові ОСОБА_12 (об'єкт №3.1).
У змивах з поверхонь руків'я шампура (об'єкт №1.2) виявлено поодинокі клітини з ядрами, крові не виявлено. Генетичні ознаки клітин у змивах з поверхонь руків'я шампура (об'єкт №1.2) є змішаними, містять генетичні ознаки не менше двох осіб, серед яких присутні генетичні ознаки зразка букального епітелію Месута Барута (об'єкт №2.1) та зразки крові ОСОБА_12 (об'єкт №3.1).
Згідно висновку експерта №СЕ-19/114-22/14938-БД від 20 січня 2023 року (а.с.86-92 том 2) вбачається, зокрема, наступне.
Генетичні ознаки клітин, виявлених у змивах з руків'я шампура "4" (об?єкт №4.2), не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 (таблиця 2.1, додаток 2) та зразка букального епітелію Месута Барута (таблиця 2.1, додаток 2) і походять від невстановленої особи чоловічої генетичної статі.
Генетичні ознаки клітин крові, виявлених на шампурі "5" (об'єкт №5.1)та шампурі "7" (об'єкт №7.1) є змішаними, містять генетичні ознаки двох або більше осіб, серед яких присутні генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_12 (таблиця 2.1, додаток 2) та зразка букального епітелію Месута Барута (таблиця 2.1, додаток 2) та не присутні генетичні ознаки особи чоловічої генетичної статі, клітини якої виявлені на шампурі "4" (об'єкт №4.2).
Генетичні ознаки клітин крові, виявлених на шампурі "7" (об'єкт № 7.2) є змішаними, містять генетичні ознаки двох або більше осіб, серед яких присутні генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_12 (таблиця 2), додаток 2) та зраза букального епітелію Месута Барута (таблиця 2.1, додаток 2) та присутні генетичні ознаки особи чоловічої генетичної статі, клітини якої виявлені на шампурі "4" (об'єкт № 4.2).
Генетичні ознаки клітин крові, виявлених на шампурі "1" (об'єкт №1.1), шампурі "3" (об'єкти №№ 3.1, 3.2), шампурі "4" (об'єкт № 4.1), шампурі "зі (об'єкт №5.2), шампурі "6" (об'єкти №№ 6.1, 6.2), збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 (таблиця 2.1, додаток 2), не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію Месута Барута (таблиця 2.1, додаток 2) та не збігаються з генетичними ознаками особи чоловічої генетичної статі, клітини якої виявлені на шампурі "4" (об'єкт №4.2).
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак клітин крові, виявлених на шампурі "1" (об'єкт №1.1), шампурі "з" (об'єкти №№ 3.1, 3.2), шампурі "4" (об'єкт № 4.1), шампурі "5" (об'єкт № 5.2), шампурі "6" (об'єкти №№ 6.1, 6.2), та зразка крові ОСОБА_12 (таблиця 2.1, додаток 2) складає 1,93 х 10-32. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 51,72 нонільйонів осіб.
Походження виявлених клітин крові (об'єкти №№ 1.1, 3.1, 3.2, 4.1, 5.2, 6.1, 6.2, 7.1) від Месута Барута виключається.
У слідах на поверхнях наданого на дослідження будівельного шпателя (об'єкти №№ 8.1, 8.2) виявлено кров людини, що передбачає наявність клітин з ядрами.
Генетичні ознаки клітин крові виявлених, на поверхнях будівельного шпателя (об'єкти №№ 8.1, 8.2) встановлені та наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
Генетичні ознаки клітин крові, виявлених на шпателі (об'єкти №№ 8.1, 8.2), збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 (таблиця 2.1, додаток 2) не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію Месута Барута (таблиця 2.), додаток 2) та не збігаються з генетичними ознаками особи чоловічої генетичної статі, клітини якої виявлені на шампурі "4" (об'єкт № 4.2).
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак клітин крові, виявлених на шпателі (об'єкти №№ 8.1, 8.2) та зразка крові ОСОБА_12 (таблиця 2.1, додаток 2) складає 1,93 х 10-32. Сукупність генетичних ознак, вонновлених у вказаних об?єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 51,72 нонільйонів осіб.
Походження виявлених клітин крові на шпателі (об'єкти №№ 8.1, 8.2) від Месута Барута виключається.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/114-22/14944-БД від 19 січня 2023 року (а.с.98-102 том 2) вбачається, що генетичні ознаки крові у слідах на поверхнях фрагмента клинка ножа (об'єкти №№ 1.1, 1.2) є змішаними, містять генетичні ознаки не менше двох осіб, серед яких присутні генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_12 та зразка букального епітелію Месута Барута (таблиця 2.1, додаток 2).
У слідах на поверхнях руків'я ножа (об'єкт №2.1) виявлено кров людини.
У змивах з візуально чистих ділянок руків'я ножа (об'єкт №2.2) виявлено поодинокі клітини з ядрами без домішку крові людини.
Генетичні ознаки крові людини у слідах на поверхнях руків'я ножа (об'єкт №2.1) встановлено та наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1; додаток 1).
Порівняльним дослідженням встановлено, що генетичні ознаки крові у слідах на поверхнях руків'я ножа (об'єкт № 2.1) є змішаними, містять генетичні ознаки не менше двох осіб, серед яких присутні генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_12 та зразка букального епітелію Месута Барута (таблиця 2.1, додаток 2).
Встановити генетичні ознаки поодиноких клітин з ядрами, виявлених у змивах з візуально чистих ділянок руків'я ножа, (об'єкт №2.2), не вбачається можливим.
Згідно висновку експерта №152/2022-мк від 24 січня 2023 року (а.с.106-110 том 2) вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи одягу потерпілого ОСОБА_12 на передніх половинках шортів та трусів було виявлено по одному колото-різаному пошкодженню, які утворились від дії плоского колючо-ріжучого предмету, який мав як мінімум один гострий ріжучий край та міг мати притуплене вістря. Згідно Висновку експерта №122/2022-мк судово-медичної експертизи клаптя шкіри від трупа ОСОБА_12 відомо, що на клапті шкіри з лівого стегна від трупа ОСОБА_12 «було виявлено: одне наскрізне колото-різане ушкодження, яке утворилось від дії гострого плоского колюче-ріжучого знаряддя чи предмета, який мав як мінімум один гострий ріжучий край». Враховуючи результати експериментів можна вважати, що малоймовірно, однак не виключено, що за певних умов пошкодження на одязі та тілі могли утворитись від дії вістря шампура наданого на експертизу.
Колото-різане пошкодження на передній поверхні шортів зліва, відповідає за локалізацією колото-різаному пошкодженню на передній поверхні трусів зліва та рані на тілі ОСОБА_12 в верхній третині лівого стегна по передній поверхні.
На думку суду, наведені вище висновки судових експертиз, в сукупності з іншими дослідженими доказами, зокрема показами свідків підтверджують факт нанесення смертельного поранення потерпілою за допомогою виявленого на місці події шампура, який попередньо свідки вирвали з рук обвинуваченого.
Згідно висновку експерта №439 від 27 вересня 2022 року (а.с.149-151 том 1) вбачається, що на час здійснення досудового розслідування ОСОБА_5 ( ОСОБА_50 ) психічним захворюванням не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих дій ОСОБА_5 ( ОСОБА_50 ) хронічним психічним захворюванням та недоумством не страждав і не перебував у тимчасовому чи іншому хворобливому стані психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.
Також, з висновку судово-психіатричного експерта №937 від 19 липня 20224 року (а.с.35-37 том 3) вбачається, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_50 ) в момент інкримінованих йому дій 30.07.2022 року перебував в стані розгубленості. Однак, враховуючи факт повного заперечення ОСОБА_48 ( ОСОБА_51 ) інкримінованих дій, перебування в інших емоційних станах (фізіологічний стан, виражене емоційне збудження, емоційне напруження, стрес, сильний страх, відчай і т.п.), які суттєво могли вплинути на його свідомість та поведінку, що може розглядатися, як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання не є можливим.
Таким чином, враховуючи наведені вище докази суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого доведена повністю, його дії за ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковані правильно, оскільки він умисно завдав іншій особі тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Пояснення обвинуваченого, щодо заперечення своєї вини, суд трактує, як спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за скоєний злочин. Дані обвинуваченим в судовому засіданні покази, повністю спростовані поясненнями свідків та дослідженими судом письмовими і речовими доказами.
З думкою захисника ОСОБА_6 про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого за ст. 128 КК України (Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження) суд не погоджується з наступних мотивів.
За нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК України) з об'єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров'я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв'язком між указаним діянням та наслідками, а із суб'єктивної сторони ? умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров'ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК України). Кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 121 КК України настає за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість) або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії залежно від наслідків слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати за ст. 119 КК України чи ст. 128 КК України.
Отже оскільки в даному випадку наслідком неправомірних дій обвинуваченого являється смерть потерпілого, не може йти мова про кваліфікацію таких дій за ст. 128 КК України, оскільки об'єктивна сторона даного кримінального правопорушення охоплює лише наслідки у виді тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Щодо розмежування кваліфікації дій особи за ч. 2 ст. 121 КК України та ст. 119 КК України (Вбивство через необережність) чи ст. 115 КК України (Умисне вбивство), слід зазначити наступне.
Суд вважає, що в даному випадку слід звернути увагу на роз'яснення, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», в якій вказано наступне.
Для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.
У випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесною ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст. 119 чи ст. 128 КК ( 2341-14 ).
Внаслідок дослідження та сукупного аналізу вказаних вище доказів, суд вважає встановленим, що обвинувачений умисно наніс удар шампуром потерпілому, оскільки продовжував такий міцно тримати в руці та чинив перешкоди при спробах його забрати свідками. Обвинувачений наведені обставини не спростував, стверджує, що не пам'ятає вказаних подій, однак при цьому не виключає можливість нанесення ним удару померлому саме шампуром, наявність якого в приміщенні кімнати за місцем події не заперечує.
Враховуючи локалізацію тілесного ушкодження та нанесення лише одного проникаючого поранення, на думку суду суб'єктивне ставлення обвинуваченого Месута до наслідків своїх дій у виді смерті ОСОБА_17 характеризується необережністю.
Таким чином, беручи до уваги наведені мотиви, суд вважає, що підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого за 119 КК України відсутні.
Також з врахуванням встановлених обставин події та наведеного вище висновку судово-психіатричного експерта № 937 від 19 липня 20224 року (а.с.35-37 том 3) відсутні підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого за ст. 116 КК України (Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання) чи ст. 123 КК України (Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання).
Призначаючи покарання підсудному, судом враховується характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особа обвинуваченого.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого в ході судового розгляду не встановлені.
Щодо наявності обставин які пом'якшують покарання обвинуваченого суд дійшов наступних висновків.
Перелік обставин, які пом'якшують покарання визначено в ч. 1 ст. 66 КК України, такі під час судового розгляду не встановлені. Однак згідно вимог ч. 2 вказаної статті при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
Із змісту роз'яснень викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» випливає, що неправомірна поведінка потерпілого може бути визнана обставиною, що зменшує суспільну небезпечність злочину і пом'якшує покарання винного.
В судовому засіданні безспірно встановлено, що саме загиблий та двоє його родичів, у вечірній час, без попереднього запрошення, прийшли в помешкання обвинуваченого. При цьому самостійно відчинили, як хвіртку на подвір'я так і вхідні двері в приміщення будинку. Наведена поведінка на думку суду не є достатньою підставою для спричинення таким тілесних ушкоджень, однак є неправомірною та свідчить про прояв певної агресивності з боку вказаних осіб по відношенню до обвинуваченого.
Таким чином, на думку суду, описані дії померлого та свідків слід вважати такими, що пом'якшують покарання обвинуваченого.
Враховуючи вище викладене, суд обирає підсудному мінімальне покарання в межах санкцій ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі.
На переконання суду призначене покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 о, суд враховує наступні обставини.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_7 о, в зв'язку із спричиненням обвинуваченим смерті його сина, просить суд стягнути з ОСОБА_9 відшкодування завданої йому моральної шкоди в розмірі 800 тис. грн. та компенсувати витрати на правову допомогу в сумі 20 тис. грн.
Згідно вимог ст. 23 ЦК України випливає, що моральна шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування визначається судом.
Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, доведеним, факт спричинення потерпілому моральної шкоди в наслідок значних душевних страждань викликаних смертю його сина з вини обвинуваченого.
Визначаючи розмір грошового відшкодування завданої моральної шкоди, судом враховується характер правопорушення, душевних страждань потерпілого, невідворотність наслідків вчиненого злочину. Оцінивши в сукупності викладені обставини, з врахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди слід задоволити та стягнути з обвинуваченого в користь ОСОБА_7 о 800 тис. грн.
В частині компенсації понесених цивільним позивачем витрат на правову допомогу, суд вважає, що така вимога задоволенню не підлягає, оскільки в порушення вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України потерпілий не представив доказів в підтвердження здійснення таких витрат.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення ОСОБА_9 у виді взяття під варту з 31.07.2022 р., зараховується судом у строк покарання.
З врахуванням вимог ч. 3 ст. 377 КПК України, беручи до уваги обраний судом вид покарання та наведені вище характеризуючи дані особи обвинуваченого, суд вважає, що виняткові обставини для зміни ОСОБА_52 запобіжного заходу на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, відсутні.
Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 38762 грн. 02 коп. у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.
Згідно вимог ст.100 КПК України слід вирішити питання про долю речових доказів.
Керуючись ст.ст.299,323, 324 КПК України ч.2 ст. 121 КК України, суд,
ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_52 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 рахувати з 30 липня 2022 р.
Запобіжний захід Месуту Баруту (MESUT BARUT), ІНФОРМАЦІЯ_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - взяття під варту.
Стягнути із ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь держави процесуальні витрати пов'язані із залученням експерта в розмірі 38762 грн. 02 коп.
Цивільний позов ОСОБА_7 - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_4 ) відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 800000 (вісімсот тисяч) грн.
Речові докази: два диски із назвою «DVD-R» з записом з нагрудних камер працівників поліції, залишити при справі.
Речові докази: пластикова ручка та лезо зі слідами РБК, фрагмент трусів та шортів з прорізами з РБК, зігнутий шомпур зі слідами РБК, сім шомпурів та будівельний шпатель з РБК, фрагмент із трьох аркушів формату А4, 2 чеки, файл із двома аркушами, фрагмент шпателя з РБК, вісім змивів РБК, два зіскоби РБК зі стін, знищити.
Речові докази: паспорт громадянина Туреччини, картка платника податків, довідка про реєстрацію на ім'я ОСОБА_48 повернути Месуту Баруту.
Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung» в корпусі золотого кольору зі слідами РБК, мобільний телефон марки «Iphone»; Мобільний телефон марки «Nokia» в корпусі синього кольору, мобільний телефон марки «Meizu», повернути законним власникам.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, потерпілому та перекладачу для здійснення перекладу.
Суддя: ОСОБА_1