"04" листопада 2010 р. м. Київ К-947/08
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Головчук С.В.,
Розваляєвої Т.С.
Рецебуринського Ю.Й.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, треті особи -ТОВ «Агрофірма «Лаванда», ВАТ «Алуштинський ефіроолійний радгосп»про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
У жовтні 2005 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, треті особи -ТОВ «Агрофірма «Лаванда», ВАТ «Алуштинський ефіроолійний радгосп»про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2006 року позов задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим при розгляді заяви ТОВ «Агрофірма «Лаванда»про погодження місця розташування та складеного проекту відведення земельної ділянки площею 121,7 га земель сільськогосподарського призначення для вирощування ефіроолійних культур ТОВ «Агрофірма «Лаванда»відповідно до наданої землевпорядної документації. Зобов'язано Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної республіки Крим погодити місце розташування земельної ділянки площею 121,7 га. земель сільськогосподарського призначення для вирощування ефіроолійних культур ТОВ «Агрофірма «Лаванда»відповідно до наданої документації. Зобов'язано Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим погодити складений проект відведення земельної ділянки площею 121,7 га земель сільськогосподарського призначення для вирощування ефіроолійних культур ТОВ «Агрофірма «Лаванда»відповідно до наданої землевпорядної документації та передати його у встановлені законодавством строки для затвердження Раді Міністрів Автономної Республіки Крим. Стягнуто з Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_6 державне мито в сумі 17 грн.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2007 року заяву Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2006 року залишено без задоволення, а апеляційну скаргу -без розгляду.
У касаційній скарзі Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що з заявою про апеляційне оскарження судового рішення відповідач звернувся до суду першої інстанції 7 листопада 2006 року, тобто у передбачений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), що підтверджується поштовим штемпелем на конверті.
З апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням у ньому на порушення судом першої інстанції вимог ст. 167 КАС України щодо не направлення їм копії вказаної постанови, як на підставу для поновлення процесуального строку, Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим звернувся до суду першої інстанції 30 листопада 2006 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті.
Відмовляючи в задоволенні клопотання Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2006 року та залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що апеляційна скарга подана за спливом встановленого законом строку без поважних причин.
Таку відмову мотивував тим, що хоч оскаржувана постанова суду першої інстанції була проголошена без участі представника Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим і копію постанови йому направлено не було, а оскільки відповідач є юридичною особою, тому міг забезпечити явку представника у судове засідання.
З таким висновком погодитись не можливо з огляду на наступне.
Відповідно до ст.186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно до ч.1 ст.102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом -продовжений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 167 КАС України копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні.
Оскільки відсутні докази про своєчасне отримання відповідачем копії вищевказаної постанови суду першої інстанції, немає підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції пропущено без поважних причин.
Тому ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд,
ухвалив:
Касаційну скаргу Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2007 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.