04 листопада 2010 року м. Київ К-2160/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Головчук С.В.,
Розваляєвої Т.С.
Рецебуринського Ю.Й.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Державного департаменту України з питань виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування шкоди,-
ОСОБА_6 звернувся з позовом до Державного департаменту України з питань виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування шкоди.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 6 липня 2005 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2006 року, позовну заяву повернуто позивачу.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Повертаючи позовну заяву позивачу, суд виходив з того, що відповідно до частини другої статті 139 Цивільного процесуального Кодексу України (далі - ЦПК України), чинного на час ухвалення оскаржуваного рішення, коли позивач відповідно до вказівок судді у встановлений строк виконає всі перелічені в статтях 137 і 138 цього Кодексу вимоги та сплатить державне мито, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2005 року позовну заяву ОСОБА_6 було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків до 18 квітня 2005 року, оскільки вона не відповідала вимогам статті 137 ЦПК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня 2005 року ОСОБА_6 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду від 16 березня 2005 року.
Висновок суду про те, що позовна заява ОСОБА_6 підлягає поверненню позивачу, оскільки вимоги ухвали про усунення її недоліків не виконані, відповідає фактичним обставинам справи та узгоджується з вимогами статті 139 ЦПК України.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для їх скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 6 липня 2005 року і ухвалу апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2006 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-2442 КАС України.
Суддя М.О. Сорока