вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення зустрічної позовної заяви без руху
22.10.2024м. ДніпроСправа № 904/4304/24
Суддя Бєлік В.Г. , розглянувши матеріали
за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ", м. Київ
про стягнення штрафних санкцій за договором поставки №37 від 10.01.2024 у загальному розмірі 105 418,60 грн.
у справі:
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ", м. Київ
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості за договором поставки №37 від 10.01.2024 у загальному розмірі 515 623,31 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки №37 від 10.01.2024 у загальному розмірі 515 623,31 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 441 046,50 грн., пеня у розмірі 44 097,00 грн, 3% річних у розмірі 6 227,20 грн, інфляційні втрати у розмірі 24 252,61 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору поставки №37 від 10.01.2024 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
18.10.2024 до суду через систему "електронний суд" від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, у якій просить стягнути з "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" штрафні санкції за договором поставки №37 від 10.01.2024 у загальному розмірі 105 418,60 грн, а саме:
- 104 418,00 грн. - штраф за прострочку поставки товару;
- 1 000,00 грн. - штраф за непідтвердження отримання заявки.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки №37 від 10.01.2024 в частині повної та своєчасної поставки товару та в частині виконання пункту 3.5. договору щодо направлення підтвердження про одержання заявки про поставку товару, внаслідок чого на підставі пункту 7.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 10% від суми специфікації, що за розрахунком позивача становить 104 418,60 грн., а також, штраф на підставі пункту 7.5. договору у розмірі 1 000 гривень за кожен випадок ненадання підтвердження заявки. Штраф за ненадання підтвердження одержання заявки №53-15/30 від 17.01.2024 року становить 1 000,00 грн.
21.10.2024 до суду через систему "електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що не заперечує, що 10.01.2024 року між Постачальник (ТОВ «ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ») та Покупцем (АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ») укладений договір поставки № 37, відповідно до якого Постачальник поставив і передав у власність Покупця, а Покупець прийняв та повністю не оплатив прийнятий товар, у порядку й на умовах, передбачених даним договором.
Відповідач просить суд зменшити заявлені позивачем розмір пені та трьох відсотків річних на 90 % від заявлених сум.
Також відповідач заперечує проти заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн.
Вирішуючи питання про прийняття до розгляду вказаної зустрічної позовної заяви до розгляду, господарський суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з ч. 1-2, 4-5 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Дана зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1, п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з ч.1 ст.163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до п. 3.1. Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1, п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з ч.1 ст.163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до п. 3.1. Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Як встановлено судом позивачем за зустрічним позовом заявлено майнову вимогу, а саме стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 105 418,60 грн, за яку судовий збір становить 3 028,00 грн.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням подачі позивачем за зустрічним позовом до суду зустрічної позовної заяви в електронній формі "Електронний суд", визначеної ним ціни позову, належний розмір судового збору становить 2 422,40 грн. (3 028,00 грн х 0,8).
Відтак, розмір судового збору за подання даного зустрічного позову становить 2 422,40 грн.
Однак позивачем за зустрічним позовом до матеріалів зустрічної позовної заяви не надано жодних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
Виходячи з вищевикладеного, позивачу за зустрічним позовом необхідно сплатити судовий збір за подання до господарського суду даної зустрічної позовної заяви в розмірі 4 844,80 грн.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Згідно частини 1, частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 174, 180, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Зустрічну позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачеві за зустрічним позовом протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки зустрічної позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору у встановлених порядку та у розмірі 2 422,40 грн.
3. Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків зустрічної позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Г. Бєлік