04 листопада 2010 року м. Київ К-39278/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Головчук С.В.,
Розваляєвої Т.С.,
Рецебуринського Ю.Й.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за позовом ОСОБА_6 до УМВС України в Запорізькій області про визнання бездіяльності незаконною, -
встановив:
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до УМВС України в Запорізькій області про визнання незаконною бездіяльності щодо ненадання відповіді на його звернення від 21.07.2006 року про надання інформації з питань наявності надбавок до пенсії.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 12 грудня 2006 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційні скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволенні позову.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_6 звернувся до пенсійного відділу УМВС України в Запорізькій області із заявою про надання інформації щодо нарахування та виплати надбавок до пенсії на утримання дітей.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що відсутні підстави для визнання бездіяльності УМВС України в Запорізькій області щодо ненадання відповіді на звернення позивача від 21.07.2006 року, оскільки на вказане звернення відповідачем 24.08.2006 року йому надана обґрунтована відповідь.
З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції і доводи касаційної інстанції його не спростовують.
Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для їх скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційних скарг.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2006 року і ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 12 грудня 2006 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-2442 КАС України.
Суддя М.О. Сорока