вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" жовтня 2024 р. Справа№ 910/16800/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Хрипуна О.О.
Яковлєва М.Л.
секретаря судового засідання Антонюк А.С.,
за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 10.10.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 (повний текст складений 29.04.2024)
у справі №910/16800/23 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Дмитро Олександрович
про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення запису про право власності
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. 30.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін», третя особа державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Дмитро Олександрович про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Дмитра Олександровича від 01.07.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47571346 і припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 32200707).
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.09.2015 між ТОВ «ФК «Джерело Фінансів» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу предметом якого виступила квартира АДРЕСА_1 загальною площею 47,9 кв. м. 01.07.2019 державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Дмитром Олександровичем було прийнято рішення 47571346 на підставі якого змінено власника квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 на ТОВ «Ріо Фін». У зв'язку з тим, що позивач являється законним власником вказаної квартири, а реєстрація права власності за відповідачем була здійснена з порушеннями норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі №910/16800/23 у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем належними засобами доказування не доведено порушення прав позивача шляхом реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ «Ріо Фін».
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
5. Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі №910/16800/23, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
6. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що Позивач набула право власності на підставі договору купівлі-продажу, тобто правочину. При цьому в чинному законодавстві, як і в законодавстві яке врегульовувало спірні відносини відсутня норма, яка б вказувала на нікчемність договорів купівлі-продажу майна, які були укладені продавцями без відповідної правової підстави. Такі договору можуть вважатися лише оспорюваними, тобто такими, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку. Посилання суду на недійсність договору купівлі-продажу на підставі якого Позивачем було набуто право власності суперечить презумпції правомірності правочину.
7. Апелянт також наголосив, що висновок суду з приводу того, що іпотека майнових прав розповсюджує свою дію і на вже збудований та готовий об'єкт нерухомості, а саме на готову квартиру міг бути застосований лише в одному випадку - наявності відповідного застереження в договорі іпотеки про розповсюдження іпотеки (трансформацію майнових прав) не тільки на майнові права, а і на вже квартиру в готовому та введеному в експлуатацію будинку. Це обумовлено тим, що майнові права на окремі об'єкти нерухомості в багатоквартирному будинку не могли бути предметом іпотеки до 14.01.2009, а тому за відсутності відповідного застереження в договорі іпотеки, то така іпотека не розповсюджує свою дію на майно на яке буде зареєстровано право власності (яке трансформувалося з майнового права, а саме права зареєструвати право власності) за наслідками завершення будівництва та введення нерухомості в експлуатацію.
8. Судом не враховано, що державний реєстратор повинен був відмовити у проведенні державної реєстрації права власності через те, що подані заявником документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом та не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
9. На думку скаржника, судом було проігноровано той факт, що подані документи не давали можливості встановити розповсюдження іпотеки на квартиру, яка являється власністю Позивача та той факт, що Відповідач не вручив позивачеві повідомлення про порушення основного зобов'язання та умов іпотечного договору, що є безумовною підставою для скасування рішення про державну реєстрацію у відповідності до сотень висновків Верховного Суду.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
10. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2024 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: Яценко О.В. (головуючий суддя), Хрипун О.О., Палій В.В.
11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 у справі № 910/16800/23(колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., ОСОБА_3) відкрито апеляційне провадження у справі. Розгляд справи призначено на 04.07.2024.
12. З огляду на неявку представника третьої особи, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне відкласти розгляд справи.
13. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 у справі № 910/16800/23(колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., ОСОБА_3) розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі №910/16800/23 відкладено на 01.08.2024.
14. З метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи та з'ясування питань, що виникли під час розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність оголошення перерви у справі на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 216 ГПК України.
15. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., ОСОБА_3) оголошено перерву у справі № 910/16800/23 до 11 год. 00 хв. 05.09.2024.
16. З метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи та з'ясування питань, що виникли під час розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність оголошення перерви у справі на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 216 ГПК України.
17. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., ОСОБА_3) оголошено перерву у справі № 910/16800/23 до 10 год. 50 хв. 26.09.2024.
18. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 № 09.1-08/3484/24, у зв'язку з рішення Вищої ради правосуддя від 19.09.2024 про звільнення судді ОСОБА_3 , який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/16800/23.
19. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/16800/23 між суддями від 24.09.2024, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Яценко О.В., суддів: Яковлєва М.Л., Хрипуна О.О.
20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.) прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі № 910/16800/23.
21. 26.09.2024, у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги, розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі №910/16800/23 не відбувся.
22. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.) призначено справу №910/16800/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Дмитро Олександрович, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення запису про право власності до розгляду на 10.10.2024.
23. Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин, враховуючи поведінку сторін; з метою належного повідомлення усіх учасників апеляційного провадження, враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" та інші чинники.
Позиції учасників справи
24. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Явка представників учасників справи
25. У судове засідання 10.10.2024 представники позивача, відповідача та третьої особи не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
26. 14.06.2007 між Акціонерним комерційним банком «Київ» (кредитодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Автомобільна компанія «Укртранс» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Укртранс», позичальник) укладено договір про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії № 45/07 (далі - кредитний договір № 45/07).
27. Згідно з п. 2.1 кредитного договору № 45/07 кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії на інвестування робіт, пов'язаних з будівництвом житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на розі вулиць Димитрова та А.Барбюса у м. Києві на наступних умовах (з урахуванням укладених додатковими угодами змін): ліміт кредиту: 82.182.424,01 грн, 1.000.000,00 євро та 1.600.000,00 доларів США; строк користування кредитом з 14.06.2017 по 28.02.2014 (включно); розмір плати за користування кредитом - 15% річних у гривні, 18% у доларах США та євро.
28. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 45/07 між Акціонерним комерційним банком «Київ» (іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством «Автомобільна компанія «Укртранс» (іпотекодавець) 28.12.2007 укладено іпотечний договір, відповідно до п. 1.3 якого предметом іпотеки є майнові права, зокрема, на квартиру АДРЕСА_3 . Даний договір 28.12.2007 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2675.
29. Також приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. у зв'язку із посвідченням договору іпотеки 28.12.2007 накладено заборону відчуження зазначених в договорі майнових прав, в т.ч. на квартиру № 81 , до припинення дії іпотечного договору.
30. З матеріалів справи вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 , площею 47,9 кв. м було зареєстровано 21.10.2013 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Укртранс» на підставі свідоцтва про право власності № 11539638 від 25.10.2013 виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції в місті Києві.
31. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 у справі № 910/1050/14 стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» 36.305.598,01 грн строкової заборгованості за кредитом, 11.066.498,26 грн поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 209.342,46 євро, 334.947,94 доларів США 94 поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті, 38.160.598,00 грн простроченої заборгованості за кредитом, 25.551.544,37 грн простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 209.342,48 євро, 334.947,96 доларів США простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземної валюті, 514.781,65 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1.374.317,23 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 2.230,08 євро, 3.568,13 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті.
32. Кабінетом Міністрів України постановою № 61 від 11.02.2015 «Деякі питання участі держави у виведенні з ринку Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» установлено, що держава в особі Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» бере участь у виведенні Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» з ринку шляхом придбання його активів та зобов'язань у разі віднесення Національним банком Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до категорії неплатоспроможних.
33. На підставі постанови Правління Національного банку України № 128 від 24.02.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 39 від 24.02.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Київ», згідно з яким з 25.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Київ».
34. 19.06.2015 між АБ «Укргазбанк» та уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «АКБ «Київ» було укладено договір про передачу приймаючому банку активів і зобов'язань неплатоспроможного банку.
35. Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 411 від 24.06.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Київ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення № 122 від 25.06.2015 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «Київ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «АКБ «Київ» та призначено уповноваженою особою па ліквідацію ПАТ «АКБ «Київ» юрисконсульта І категорії відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кічука Олега Івановича строком на 1 рік з 25.06.2015 до 24.06.2016 включно.
36. Відповідно до інформації розміщеної на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб http://www.fg.gov.ua вбачається, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 61 від 11.02.2015 «Деякі питання участі держави у виведенні з ринку публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», 19.06.2015 було здійснено передачу активів та зобов'язань ПАТ «АКБ «Київ» на користь AT «Укргазбанк», а саме активів за ціною 740,1 млн. грн. та зобов'язання балансовою вартістю 1 млрд 379,4 млн. грн.
37. Відтепер усі вкладники та кредитори неплатоспроможного банку ПАТ «АКБ «Київ» (юридичні та фізичні особи) стають клієнтами стабільно працюючого АБ «Укргазбанк» (понад 94% якого належать державі) і отримають повний доступ до власних коштів.
38. 19.06.2015 між Публічним акціонерним товариством банк «Київ» (неплатоспроможний банк) та Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (приймаючий банк) укладено договір про передачу приймаючому банку активів і зобов'язань неплатоспроможного банку.
39. Згідно з п. 1.2 договору АБ «Укргазбанк» отримав право вимоги від боржників неплатоспроможного банку за договорами про здійснення активних операцій належного та повного виконання всіх зобов'язань за основними договорами, включаючи сплату заборгованості за основними договорами, процентів, можливих комісій, штрафних санкцій (и. 1.2.1.), право звернення стягнення на предмет застави, право звернення до поручителя за договором поруки (п. 1.2.2.).
40. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2015 у справі № 910/1050/14 замінено сторону виконавчого провадження з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк».
41. 20.08.2015 між ПАТ АБ «Укргазбанк» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит гарант» (фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О.О. за реєстровим № 1720.
42. Відповідно до п. 2.1. договору в порядку та на умовах, визначених ним договором, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги по кредитному портфелю позичальника, який клієнт отримав в рамках відступлення прав вимоги від Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» згідно з договором про відступлення прав вимоги за договором іпотеки та застави, посвідченого Морозовою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19.06.2015 зареєстрованого в реєстрі за № 3060 та договору про передачу приймаючому банку активів і зобов'язань неплатоспроможного банку від 19.06.2015.
43. Акт прийому-передачі права вимоги та документації до договору № 1720 від 20.08.2015 було підписано сторонами 20.08.2015.
44. 20.08.2015 між ПАТ АБ «Укргазбанк» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит гарант» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О.О. за реєстровим № 1721.
45. Згідно п. 1.1 договору у відповідності до умов цього договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові право вимоги до боржника, що належать первісному кредитору на підставі кредитного договору та забезпечувальних договорів, а новий кредитор приймає зазначене вище право вимоги та зобов'язується перераховувати первісному кредиторові кошти у сумі ціни права вимоги на умовах, визначених цим договором.
46. Пунктом 1.2. договору визначено, що новий кредитор після переходу до нього права вимоги стає кредитором за кредитним договором, укладеним між первісним кредитором і боржником, та одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання ним зобов'язань за таким кредитним договором та забезпечувальними договорами в межах переданого права вимоги, права кредитора за кредитним договором та забезпечувальними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі.
47. Згідно абзацу 2 договору під кредитним договором розуміється - договір про надання кредиту у вигляді відкличної кредитної лінії № 25/04 від 29.09.2004, із всіма змінами та доповненнями.
48. 27.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит гарант» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело фінансів» (фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1942.
49. Згідно з п. 2.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги по кредитному портфелю позичальника який клієнт отримав в рамках відступлення прав вимоги від Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (податковий номер 23697280) згідно з договором про надання фінансових послуг факторингу, посвідченого Бориско О.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20.08.2015 за № 1720 та з договором про відступлення прав вимоги, посвідченого Бориско О.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20.08.2015 за № 1721.
50. 27.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит гарант» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело фінансів» (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1943, у відповідності до умов цього договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові право вимоги до боржника, що належать первісному кредитору на підставі кредитного договору та забезпечувальних договорів, а новий кредитор приймає зазначене вище право вимоги та зобов'язується перераховувати первісному кредиторові кошти у сумі ціни права вимоги на умовах, визначених цим договором.
51. Пункт 1.2. договору передбачає, що новий кредитор після переходу до нього права вимоги стає кредитором за кредитним договором, укладеним між первісний кредитором і боржником, та одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання ним зобов'язань за таким кредитним договором та забезпечувальними договорами в межах переданого права вимоги. Права кредитора за кредитним договором та забезпечувальними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі.
52. На підставі зазначених документів ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 у справі № 910/1050/14 замінено сторону виконавчого провадження з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Укргазбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело фінансів».
53. 28.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело фінансів» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець, позивач) було укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 47,9 кв. м.
54. Рішенням господарського суду міста Києва від 23.12.2015 по справі № 910/28036/15 позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" м. Києва задоволено частково та визнано недійсними договір про надання фінансових послуг факторингу за реєстровим № 1720 від 20 серпня 2015 р. та договір про відступлення права вимоги за реєстровим № 1721 від 20 серпня 2015 р., укладені між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код 23697280) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Гарант" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 114, оф. 6, код 39500887), посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О.О.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
55. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві до неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що обєктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
56. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, обговоривши доводи апеляційних скарг, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленій оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
57. 27.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит гарант» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело фінансів» (фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1942.
58. Згідно з п. 2.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги по кредитному портфелю позичальника який клієнт отримав в рамках відступлення прав вимоги від Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (податковий номер 23697280) згідно з договором про надання фінансових послуг факторингу, посвідченого Бориско О.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20.08.2015 за № 1720 та з договором про відступлення прав вимоги, посвідченого Бориско О.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20.08.2015 за № 1721.
59. 27.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит гарант» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело фінансів» (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1943, у відповідності до умов цього договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові право вимоги до боржника, що належать первісному кредитору на підставі кредитного договору та забезпечувальних договорів, а новий кредитор приймає зазначене вище право вимоги та зобов'язується перераховувати первісному кредиторові кошти у сумі ціни права вимоги на умовах, визначених цим договором.
60. Пункт 1.2. договору передбачає, що новий кредитор після переходу до нього права вимоги стає кредитором за кредитним договором, укладеним між первісний кредитором і боржником, та одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання ним зобов'язань за таким кредитним договором та забезпечувальними договорами в межах переданого права вимоги. Права кредитора за кредитним договором та забезпечувальними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі.
61. На підставі зазначених документів ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 у справі № 910/1050/14 замінено сторону виконавчого провадження з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Укргазбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело фінансів».
62. 28.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело фінансів» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець, позивач) було укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 47,9 кв. м.
63. Рішенням господарського суду міста Києва від 23.12.2015 по справі № 910/28036/15 позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" м. Києва задоволено частково та визнано недійсними договір про надання фінансових послуг факторингу за реєстровим № 1720 від 20 серпня 2015 р. та договір про відступлення права вимоги за реєстровим № 1721 від 20 серпня 2015 р., укладені між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код 23697280) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Гарант" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 114, оф. 6, код 39500887), посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О.О.
64. 20.02.2019 між Акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (клієнт/первісний кредитор) та Товариством обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест» (фактор/новий кредитор) укладено договір факторингу (відступлення права грошової вимоги).
65. Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор/новий кредитор зобов'язується передати в розпорядження клієнта/первісного кредитора грошові кошти без ПДВ за відступлення права вимоги за кредитною заборгованістю без ПДВ, зазначеною в п. 1.2. цього договору, а клієнт/первісний кредитор зобов'язується відступити фактору/новому кредитору свої права грошової вимоги до боржника в розмірі та на умовах, передбачених цим договором.
66. Згідно з ч. 1 п. 1.2. договору за цим договором відступається право грошової вимоги (кредитна заборгованість, що розрахована на дату укладання цього договору згідно умов кредитних договорів без ПДВ), яке видно на підставі договорів, укладених між ПАТ «АКБ «Київ» (АБ «Укргазбанк» є первісним кредитором в силу договору про передачу приймаючому банку активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, укладеного між ПАТ «АКБ «Київ» та АБ «Укргазбанк» 19.06.2015) та Відкритим акціонерним товариством «Автомобільна компанія «Укртранс», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Укртранс», зокрема за договором № 45/07 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії від 14.06.2007 з урахуванням змін та доповнень, до кредитного договору в сумі 341.574.156,39 грн (в т.ч. по кредиту - 74.466.196,01 грн, по процентам 67.077.315,71 грн, по пені - 200.030.644,67 грн), а також в сумі 418.684,94 євро по процентам та в сумі 669.895,90 доларів США по процентам.
67. Відповідно до п. 2.1.1 договору фактор/новий кредитор зобов'язаний передати в розпорядження клієнту/первісному кредитору грошові кошти в сумі 13.000.000,00 грн без ПДВ, шляхом перерахування в день підписання цього договору на рахунок клієнта/первісного кредитора.
68. На виконання умов договору фактор сплатив клієнту грошову суму, визначену у п. 2.1. цього договору, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 20.02.2019.
69. Згідно з п. 2.2 договору клієнт/первісний кредитор зобов'язаний після отримання суми грошових коштів без ПДВ за відступлення права вимоги за кредитною заборгованістю без ПДВ, зазначеною в п. 1.2 цього договору, в день надходження коштів згідно умов цього договору, передавати фактору/новому кредитору наступні документи:
70. - оригінали кредитних договорів та додатків договорів до них;
71. - оригінали наявних у банку судових рішень по боржнику;
72. - розрахунки заборгованості за кредитними договорами на дату укладання даного договору.
73. Факт передачі клієнтом/первісним кредитором фактору/новому кредитору документів засвідчується складанням акту прийому-передачі (додатком № 1 до цього договору), який укладається у 2-ох ідентичних примірниках для кожної сторони, та підписується повноважними представниками клієнта/первісного кредитора та фактора/нового кредитора та є невід'ємною частиною цього договору.
74. Сторонами 20.02.2019 на виконання умов договору підписано акт прийому-передачі документації за договором факторингу (відступлення права грошової вимоги).
75. На підставі зазначених документів ухвалами Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 та 08.04.2019 у справі № 910/1050/14 замінено сторону виконавчих проваджень з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на Товариство обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест».
76. 30.04.2019 між Товариством обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» (фактор) та Товариством обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест» (клієнт) укладено договір № 30/04 факторингу (відступлення права грошової вимоги).
77. Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор/новий кредитор зобов'язується передати в розпорядження клієнта/первісного кредитора грошові кошти без ПДВ за відступлення права вимоги за кредитною заборгованістю без ПДВ, зазначеною в п. 1.2. цього договору, а клієнт зобов'язується відступити фактору свої права грошової вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Укртранс», в вимозі та на умовах, передбачених цим договором.
78. Згідно з ч. 1 п. 1.3. договору, за цим договором відступається право грошової вимоги (кредитна заборгованість що розрахована на дату укладання цього договору згідно умов кредитних договорів без ПДВ), яке виникло на підставі договорів, укладених між ПАТ «АКБ «Київ» (АБ «Укргазбанк» є первісним кредитором в силу договору про передачу приймаючому банку активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, укладеного між ПАТ «АКБ «Київ» та АБ «Укргазбанк» 19.06.2015) та боржником, а саме (без ПДВ), зокрема за договором № 45/07 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії від 14.06.2007 з урахуванням змін та доповнень, до кредитного договору в сумі 341.574.156,39 грн (в т.ч. по кредиту 74.466.196,01 грн, по процентам 67.077.315,71 грн, по пені - 200.030.644,67 грн), а також в сумі 418.684,94 євро по процентам та в сумі 669.895,90 доларів США по процентам.
79. Пунктом 1.5. договору встановлено, що у момент укладення цього договору, до фактора переходить право вимоги (замість клієнта) до боржника належного та реального виконання всіх грошових зобов'язань боржника, які випливають з умов кредитних договорів, в обсягах, що існували на момент укладення договору факторингу.
80. Відповідно до п. 2.1.1. договору фактор зобов'язаний протягом 1 (одного) року з дня укладення цього договору передати в розпорядження клієнта грошові кошти у сумі 13.100.000,00 грн без ПДВ, шляхом перерахування на рахунок клієнта.
81. Згідно з п. 2.2 договору клієнт зобов'язаний в день укладення цього договору передати фактору наступні документи:
82. - оригінали кредитних договорів та додатків договорів до них;
83. - оригінал договору факторингу;
84. - оригінали наявних у клієнта судових рішень по боржнику;
85. - розрахунки заборгованості за кредитними договорами на дату укладання даного договору.
86. Факт передачі клієнтом фактору документів засвідчується складанням акту прийому-передачі (додатком № 1 до цього договору), який укладається у 2-ох ідентичних примірниках для кожної сторони, та підписується повноважними представниками клієнта та фактора та є невід'ємною частиною цього договору.
87. Сторонами 30.04.2019 на виконання умов договору підписано акт прийому-передачі документації за договором факторингу (відступлення права грошової вимоги).
88. На підставі зазначених документів ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі № 910/1050/14 було замінено сторону виконавчого провадження з ТОВ «ФК «Реверс Інвест» на ТОВ «Ріо Фін».
89. Також 30.04.2019 між Товариством обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» (новий іпотекодержатель) та Товариством обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест» (первісний іпотекодержатель) укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. та зареєстровано в реєстрі за № 2098.
90. Відповідно до п. 1.1.2 договору первісний іпотекодержатель відступає у повному обсязі, а новий іпотекодержатель приймає всі права та обов'язки іпотекодержателя, що існують станом на дату укладення цього договору, зокрема, за іпотечним договором від 28.12.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. за реєстровим № 2675, що укладений між ПАТ «АКБ «Київ» (АТ «Укргазбанк» є первісним іпотеко держателем в силу договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави, укладеного між ПАТ «АКБ «Київ» та АБ «Укргазбанк» та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим № 3060) та іпотекодавцем (ВАТ «Автомобільна компанія «Укртранс», правонаступником якого є ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс»).
91. 01.07.2019 державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Морозом Дмитром Олександровичем було прийнято рішення 47571346 на підставі якого змінено власника квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 47,9 кв. м. з Рудої Тетяни Володимирівни на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін».
92. Спір виник внаслідок того, що позивач вважає себе законним власником вказаної квартири, а реєстрація права власності за відповідачем здійснена з численними порушеннями норм чинного законодавства, а тому є підстави для визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.
93. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем належними засобами доказування не доведено порушення прав позивача шляхом реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ «Ріо Фін».
94. Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого суду, у зв'язку з наступним.
95. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
96. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частини друга статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»).
97. Згідно з частиною третьою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
98. Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
99. Стаття 33 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
100. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
101. Згідно зі статтею 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
102. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
103. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
104. Стаття 37 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
105. За приписами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
106. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
107. Місцевим судом вірно встановлено, що 28.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело фінансів» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець, позивач) було укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В., запис про що внесено в державний реєстр за № 2174.
108. Відповідно до вказаного договору продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 47,9 кв. м.
109. Договір купівлі-продажу є чинним, недійсним не визнавався.
110. Отже, ОСОБА_1 , будучи власником нерухомого майна, має право захищати своє право у разі його порушення.
111. Позивачем договір іпотеки, предметом якого була квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 47,9 кв. м., ні з ПАТ «Укргазбанк», ні з ТОВ «ФК «Реверс Інвест» ні з ТОВ «ФК «РІО ФІН» не укладався.
112. Також встановлено та не заперечується відповідачем, що за договором іпотеки від 28 грудня 2007 року було передано майнові права, тобто ПАТ «Укргазбанк» мав лише майнові права у відносинах з забудовником ВАТ «АК «Укртранс» і ніколи не мав права вимоги за іпотекою нерухомого майна.
113. Крім того, предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки від 28 грудня 2007 року, який був укладений між АКБ «Київ», правонаступником якого є ПАТ «Укргазбанк», та ВАТ «АК «Укртранс», посвідчений приватним нотаріусом КМНО Голубничою О. В. та зареєстрований за № 2675, є майнові права на квартири, зокрема і під № 81, загальна площа якої становить 188,20 кв. м, житлова площа 100,8 кв.м., у будинку, що будується на земельній ділянці, розташованій на розі вулиць Димитрова та А.Барбюса у Печерському районі м. Києва . Тобто це була будівельна адреса, якої не існувало на час придбання позивачем спірної квартири.
114. Згідно з частиною другою статтею 12 Закону України «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
115. Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
116. ТОВ «ФК «РІО ФІН» не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відмінності в описі предмету іпотеки та квартири, яка була створена у результаті будівництва, зумовлені поділом, що був здійснений без згоди іпотекодержателя.
117. За таких обставин, суд першої інстанції, неповністю дослідив обставини справи та не встановив, що вчинені державним реєстратором реєстраційні дії суперечать Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час вчинення реєстраційних дій) та дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 47571346 від 01 липня 2019 року державного реєстратора Мороза Д. О. про зміну прав власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 32200707).
118. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
119. Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
120. Відповідно до частини першої ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
121. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша ст. 16 Цивільного кодексу України).
122. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливав із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).
123. Статею 386 Цивільного кодексу України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
124. Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
125. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами, що закріплено положеннями статті 190 Цивільного кодексу України.
126. Згідно з правовим висновком Верховного Суду щодо майнового права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, викладеним у постанові від 04 червня 2018 року у справі № 2-3255/2008, майнові права на нерухомість, що є об'єктом будівництва (інвестування), не вважаються речовими правами на чуже майно, тому що об'єктом цих прав є не чуже майно, а також не вважаються правом власності. Отже, майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Таким чином, майнове право - це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.
127. Зазначені правові висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1920цс15 та від 30 березня 2016 року у справі № 6-265цс16.
128. Відповідно до договору іпотеки № 2675 від 28 грудня 2007 року предметом іпотеки залишаються майнові права.
129. Разом з тим, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , є об'єктом речового права, оскільки вже виділена у натурі та зареєстрована як об'єкт цивільного права.
130. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» встановлено перелік речових прав, які підлягають реєстрації, при цьому не передбачена реєстрація іпотеки майнових прав, а лише реєстрація іпотеки речі, яка у подальшому може бути реалізована у право власності за умови безспірності вимог іпотекодержателя до іпотекодавця.
131. Проте позивач не був іпотекодавцем квартири за адресою: АДРЕСА_1 , ні перед ПАТ «Укргазбанк», ні перед наступними факторинговими компаніями, зокрема ТОВ «ФК «РІО ФІН».
132. Крім того, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 351643591 від 24.10.2023, щодо об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером № 192023780000 - однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , станом на день(28.09.2015) купівлі позивачем вказаного об'єкту нерухомості - були відсутні відомості про реєстрацію іншого речового права, іпотеки та обтяження, також відсутні відомості у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження.
133. Отже, на момент укладення договору купівлі-продажу позивач не мав ніякої інформації, що продавець немає права укладати з нею відповідний договір купівлі-продажу.
134. З огляду на це, правова підстава отримання квартири у власність не може бути поставлена під сумнів.
135. На момент набуття права власності судове провадження у справі № 910/28036/15 не було відкрито так як позовна заява надійшла до суду 30.10.2015 (договір купівлі-продажу було укладено 28.09.2015).
136. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора є доведеними та обґрунтованими.
137. Прийшовши до вказаного висновку, колегія суддів також вважає за необхідне звернутися до правового висновку, що викладений в Постанові КГС ВС від 11.02.2020 у справі № 915/572/17, а саме:
138. Державний реєстр прав на нерухоме майно містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно у процесі проведення таких реєстраційних (частина перша статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
139. Разом з тим державній реєстрації підлягає заявлене право, державна реєстрація якого здійснюється суб'єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, установлених законом, зокрема за заявою про державну реєстрацію прав, поданою особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.
140. При цьому навіть якщо буде встановлено, що суб'єкт державної реєстрації прав дотримався законодавства при внесенні запису про проведену державну реєстрацію права за іншою особою, це не є перешкодою для задоволення позову щодо скасування цього запису, якщо наявність такого запису порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача.
141. Також колегія суддів зазначає, що згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції. Відповідно до пунктів 1, 2, частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції чинній на 06.02.2024) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
142. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
143. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
144. Скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ «РІО ФІН» є належним та ефективним способом захисту права власності позивача, як власника квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 47,9 кв. м, а тому з огляду на зазначене, а також на те, що спірна квартира фактично з власності позивача не вибула, відсутні підстави для її витребування від ТОВ «РІО ФІН» на підставі статті 387 ЦК України. Відповідно до пункту 51 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (з відповідними змінами), у Державному реєстрі прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав за допомогою програмних засобів його ведення автоматично поновлюються записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована, у разі їх наявності в Державному реєстрі прав.
145. Такий правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.09.2020 у справі № 352/1021/19.
146. В той же час, місцевий суд, зробивши правильний висновок, що на момент ухвалення рішення судом, з урахуванням змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», заявлений позивачем спосіб захисту прав позивача є належним, - в той же час не захистив порушене право позивача, безпідставно виснувавши, що позовні вимоги ОСОБА_1 є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
147. Дійшовши висновку про те, що позивачем належними засобами доказування не доведено порушення прав позивача шляхом реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ «Ріо Фін», суд першої інстанції під час розгляду цієї справи в повній мірі не забезпечив дотримання принципу змагальності та найбільш відповідного цьому принципу стандарту доказування - стандарту переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (див. п. 12 постанови Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17): суд не дослідив в сукупності всі інші докази, що підтверджують порушення прав позивача оскаржуваним рішенням держаного реєстратора, зокрема, що за договором іпотеки від 28 грудня 2007 року було передано майнові права, тобто ПАТ «Укргазбанк» мав лише майнові права у відносинах з забудовником ВАТ «АК «Укртранс» і ніколи не мав права вимоги за іпотекою нерухомого майна; квартира за адресою: АДРЕСА_1 , є об'єктом речового права, оскільки вже виділена у натурі та зареєстрована як об'єкт цивільного права; позивач не був іпотекодавцем квартири за адресою: АДРЕСА_1 , ні перед ПАТ «Укргазбанк», ні перед наступними факторинговими компаніями, зокрема ТОВ «ФК «РІО ФІН», та інші.
148. Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2023 по справі № 757/14082/21-ц закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «РІО ФІН», за участі третьої особи: реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Морозова Дмитра Олександровича, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення запису про право власності; роз'яснено позивачу, що вирішення даного спору відноситься до компетенції господарського судочинства.
149. Вказана ухвала не оскаржена не була.
150. Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
151. Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
152. Спори між судами про підсудність не допускаються. У зв'язку з цим та для того, щоб не допустити безпідставної тяганини під час розгляду цивільних справ з боку судів, на яких і лежить обов'язок правильно застосувати правила про підсудність то ЦПК України встановлює правило про недопустимість суперечок між судами про підсудність.
153. Відтак, дана справа правомірно розглянута господарським судом.
154. Викладені відповідачем аргументи у відзиві на апеляційну скаргу не можуть бути підставою для відмови в задоволенні апеляційної скарги, оскільки не спростовують доводів апелянта та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
155. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
156. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора підлягають задоволенню.
157. Порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи згідно із ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі № 910/16800/23 та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
158. Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
159. За змістом ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
160. Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
161. 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
162. 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
163. 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
164. 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
165. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).
166. Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мало місце неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі № 910/16800/23 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
167. Враховуючи вимоги та доводи, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга ОСОБА_1 задовольняється повністю.
Судові витрати
168. Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору за звернення з позовом та з апеляційними скаргами покладаються на відповідача.
169. Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі №910/16800/23 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороза Дмитра Олександровича від 01.07.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47571346 і припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін», код ЄДРПОУ: 42567894 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 32200707).
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на користь ОСОБА_1 2684,00 грн витрат зі сплати судового збору.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на користь ОСОБА_1 4026,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 22.10.2024 в перший день після виходу з відпустки судді Хрипуна О.О.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді О.О. Хрипун
М.Л. Яковлєв