Справа №443/1821/24
Провадження №3/443/808/24
іменем України
22 жовтня 2024 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора Приватного підприємства “СТАТУС-Т», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
ОСОБА_1 працюючи на посаді директора ПП “СТАТУС-Т», допустив порушення вимог законодавства про працю, виявлені 24.09.2024 року о 16:00 год. під час проведення позапланової заходу державного нагляду (контролю) щодо додержанням вимог законодавства у сфері охорони праці, ПП “СТАТУС-Т», що знаходиться за фактичною адресою АДРЕСА_2 , а саме: порушення вимог ч.1 ст.10 Закону України №2136 - в ході перевірки встановлено, що ОСОБА_2 звільнено 27.11.2023 з посади водія 3-го класу за угодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України, відповідно до наказу від 27.11.2023 №5-К. на підставі заяви ОСОБА_2 , згідно табелю обліку використання робочого часу за листопад 20023, 27.11.2023 (у день звільнення) працівник ОСОБА_2 відпрацював 8 год. Водночас, роботодавцем не надано підтверджуючих документів, які б свідчили про виплату ОСОБА_2 27.11.2023 (у день
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак подав заяву, згідно якої просить розглянути справу без його участі, а також повідомляє, що визнає свою вину.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, що притягається до відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідальність за ч.1 ст.41 КУпАП передбачена Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
Згідно ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (ч.1 ст.47 КЗпП України).
Як вбачається з матеріалів справи, порушення, за вчинення якого ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, особою яка склала протокол визначено як триваюче, та виявлено актом перевірки від 24.09.2024 року.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП доведеною повністю.
Зокрема, вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №ЗХ/ЛВ/27828/283/П/ПТ від 24.09.2024 року, актом №ЗХ/ЛВ/27828/283 від 24.09.2024 року, копією наказу №10-К від 22.06.2020 року про прийняття на роботу ОСОБА_2 водієм 3-го класу на автобус з 23.06.2020 року, копією наказу №5-К від 27.11.2023 року про звільнення з роботи ОСОБА_2 за угодою сторін, згідно п.1 ст.36 КЗпП України, з 27.11.2023 року, копією табелю робочого часу по ПП «Статус-Т» за листопад 2023 року.
Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.
Обставин, що відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.
При накладенні стягнення відповідно до ст.33 КУпАП враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.
При обранні виду адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, її особу, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім для ОСОБА_1 є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605,60 грн..
Керуючись ст.ст. 41, 221, 275-280, 283-287КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України 605 (шістсот п'ять ) гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С.І. Сливка