Справа № 461/8486/24
Провадження № 1-кс/461/6412/24
про застосування запобіжного заходу тримання під вартою
18.10.2024 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, командира взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовця 67 окремої механізованої бригади, перебуваючого в цивільному шлюбі, має на утриманні доньку: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні, внесеному 14.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142400000066, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України,-
18.10.2024 старший слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» строком на 60 діб, із можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі м. Львова, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із іншими невстановленими на даний час співучасниками вчинення злочину, а також із свідками сторони обвинувачення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання обґрунтовує тим, що відділом розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024142400000066 від 14.10.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, складено 17.10.2024 та цього ж дня вручено ОСОБА_5
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у тому, що він діючи в порушення вимог ст.ст.19, 68 Конституції України, ст.ст.1, 2, 3, 6, 8, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст.11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, тобто діючи із прямим умислом, із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, у період з травня 2024 року по 16.10.2024 вимагав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 10000 доларів США та 16.10.2024 близько 17 год. 30 хв. перебуваючи в автомобілі марки «Land Rover Defender», іноземної реєстрації, н.з. НОМЕР_2 , за адресою АДРЕСА_3 , одержав від ОСОБА_8 для себе частину неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 16.10.2024 становило 82420 гривень, за здійснення ним впливу на прийняття рішення членами військово лікарської комісії, які відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, за вчинення ними дій, про непридатність ОСОБА_8 до військової служби за станом здоров'я і присвоєння йому відповідної групи інвалідності, на підставі висновку одного із психіатричних відділень медичного закладу м. Львова.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 - ч.3 ст.369-2 КК України: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
Санкція ч.3 ст.369-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна, що відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжким злочином.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження, а саме: рапортом старшого оперуповноваженого 2 відділу ГВ ЗНД УСБУ у Львівській області про виявлення кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 ; письмовою заявою ОСОБА_8 ; показаннями свідка ОСОБА_8 щодо обставин вчинення ОСОБА_5 вищевказаних протиправних дій; протоколом огляду, ідентифікації грошових коштів від 16.10.2024; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; протоколом обшуку автомобіля, яким користується ОСОБА_5 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначеного злочину.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність обрання до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , є тяжким, у разі доведення його вини може бути призначено покарання у виді позбавлення волі терміном до восьми років, з конфіскацією майна, та останній, будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Разом з цим, ОСОБА_5 ймовірно володіючи документами для виїзду за кордон, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України.
Також, враховуючи, що ОСОБА_5 є командиром взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , останній може вдатись до методів конспірації та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України (знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування (не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушень). Окрім того, враховуючи, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, він може мати доступ до документів, що мають значення для кримінального провадження.
Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може спілкуватися з невстановленими зазначеними вище особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останній допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування.
Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України (незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні) виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, які надали органу досудового розслідування покази, та в силу займаної посади, ОСОБА_5 матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу, у тому числі свідків сторони обвинувачення, та інших осіб шляхом підкупу, примусу, погроз, у тому числі із застосуванням насильства, з метою зміни або відмови їх від показів.
Відтак, обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення конспірації злочинної діяльності шляхом надання порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними засобами контролю.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, полягає в тому, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності, та досягнення мети вчинення злочину, у якому підозрюється. Ураховуючи те, що зазначений вище злочин вчинявся ОСОБА_5 з корисливих мотивів, метою яких було одержання неправомірної вигоди з метою досягнення бажаної мети, орган досудового розслідування приходить до висновку, що обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст.178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:
- наявні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення є вагомими, належними та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку;
- у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, що за ступенем тяжкості відноситься, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, до тяжкого злочину;
- вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 .
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного, він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.
Не можливе і застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів).
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, при визначені суми застави відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить врахувати, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжких злочинів. Окрім того, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , набуло значного суспільного резонансу, оскільки відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно, пов'язаного одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди. Окрім того, слід врахувати те, що дії ОСОБА_5 в очах громадськості дискредитують діяльність військової служби ЗСУ в цілому, тим паче в умовах воєнного стану, що в свою чергу підриває обороноздатність держави у воєнний час.
За таких обставин, на думку органу досудового розслідування розмір застави ОСОБА_5 , з урахуванням виключності випадку, необхідно встановити у розмірі не менше 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав, наведених у ньому та просив задовольнити. Вказав, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, та просив застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначив наступне. Сама тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному ОСОБА_5 не є виправданим у застосуванні найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою. Так, щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, то такий ризик є малоймовірним та не є очевидним, враховуючи те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, раніше кримінальних правопорушень не вчиняв, не підтримує жодних соціальних зв'язків негативного характеру, раніше не ухилявся від слідства, суду чи виконання судових рішень, будь-яких умов запобіжного характеру не порушував. Окрім того, на даний час в Україні введений воєнний стан, на межах кожної області і у великих населених пунктах стоять блокпости, на яких здійснюється перевірка громадян, за межі України виїхати не можливо. Разом з тим, вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду абсолютно запобігає перебування особи під цілодобовим домашнім арештом. Обираючи такий запобіжний захід, слідчий суддя вправі покласти на підозрюваного обов'язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, що унеможливить в подальшому підозрюваному залишати межі території України. Просить врахувати, що підозрюваний ОСОБА_5 має сім'ю: дружину - ОСОБА_9 , 1989 р.н., малолітню дитину - ОСОБА_7 , 2021 р.н., з якими проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на утриманні в нього, окрім малолітньої дитини, знаходяться батьки - ОСОБА_10 , 1958 р.н., ОСОБА_11 , 1963 р.н., які є пенсіонерами та особами похилого віку. Вважає безпідставними твердження сторони обвинувачення про існування ризику знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даній стадії досудового розслідування встановлені обставини вчинення правопорушення, підозру у вчиненні якого повідомлено ОСОБА_5 , проведені обшуки, допитаний свідок події - ОСОБА_8 , речові докази у справі відшукані та вилучені, проведені їх огляди. У поданому клопотанні орган досудового розслідування не зазначає які саме речі та документи, які ще не відшукані та не вилучені, може сховати чи знищити підозрюваний та яким чином. Також зазначає, що враховуючи те, що єдиного свідка у кримінальному провадженні ОСОБА_8 вже допитано, інші свідки відсутні, а тому підозрюваний ОСОБА_5 не може володіти жодним ступенем впливу на таких свідків, та чинити на них психологічний тиск чи фізичний вилив, щоб вони змінили або відмовились від своїх показань, або схиляти їх до дачі неправдивих показань. Стверджуючи про наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, сторона обвинувачення взагалі не наводить у клопотанні будь-яких аргументів існування такого ризику. Стороною обвинувачення також не доведений ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, буде вчиняти інші кримінальні правопорушення. Також просить врахувати, що підозрюваний з 27.09.2024 по 17.10.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «1 територіальне медичне об'єднання м. Львова», з діагнозом посттравматичний стресовий розлад в результаті отриманої важкої психічної травми. За час лікування в нього неодноразово спостерігалися нічні жахи, напружено реагував на сигнали повітряної тривоги, спостерігалися спалахи агресії. Був виписаний за порушення режиму і потребує подальшого спостереження лікаря-психіатра за місцем проживання. Враховуючи вищенаведене, сторона захисту вважає, що оголошена підозра ОСОБА_5 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає запропонований органом досудового розслідування розмір застави несправедливим та неспіврозмірним обставинам кримінального провадження, матеріальному та фінансовому стану підозрюваного, оскільки згідно виписки по картковому рахунку підозрюваного ОСОБА_5 за період з 01.01.2024 по 17.10.2024 такий отримав дохід в розмірі 215819 грн, його дружина ОСОБА_9 за аналогічний період 283593 грн, інших доходів сім'я не має. Враховуючи наведене, у випадку обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу тримання під вартою, просить слідчого суддю визначити розмір застави 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Додатково пояснив, що має вищу освітою, є командиром взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовцем 67 окремої механізованої бригади, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні доньку: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 14.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142400000066, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.10.2024, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий о 19 годині 05 хвилин 16.10.2024, в порядку ст.208 КПК України.
17.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
Згідно змісту статтей 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).
Згідно положень ст.178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1. ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, яке у відповідності до положень ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 14.10.2024 внесені відомості у кримінальному провадженні №42024142400000066, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України;
- рапорт старшого оперуповноваженого 2 відділу ГВ ЗНД Управління СБУ у Львівській області ОСОБА_12 від 14.10.2024 про виявлення кримінального правопорушення;
- заяву ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення від 14.10.2024;
- протоколи допиту свідка ОСОБА_8 від 16.10.2024;
- протокол обшуку автомобіля марки «Land Rover Defender», іноземної реєстрації, н.з. НОМЕР_2 , від 16.10.2024;
- протокол затримання особи ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення від 16.10.2024;
- протокол огляду мобільного телефону марки «REDMI NOTE 12», який належнить ОСОБА_8 від 17.10.2024;
- протокол огляду, ідентифікації, помічення та вручення грошових коштів та ідентифікаційних засобів від 16.10.2024;
- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 17.10.2024,
вважаю, обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_5 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальне правопорушення, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі, на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене ним діяння, може спонукати останнього перебуваючи на волі ухилитися від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання. Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також, враховуючи, що ОСОБА_5 є командиром взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , останній може вдатись до методів конспірації та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає встановленим ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час органом досудового розслідування ще не встановлено повний перелік осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення та не відшукано і в подальшому вилучено усіх речей та документів, які мають важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_5 може знищити чи спотворити такі речі та документи, а також підробити документи з метою створення собі штучного алібі непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину.
Разом з цим, слідчий суддя враховує, що до дня отримання матеріалів цього клопотання та додатків до нього підозрюваний ОСОБА_5 не мав доступу до матеріалів досудового розслідування та йому не було відомо про докази, якими володіє сторона обвинувачення, а відтак в подальшому, з метою ухилення від передбаченої законом відповідальності, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі та документи, речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, що полягає у тому, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, в тому числі ОСОБА_8 , оскільки отримавши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних свідків, та в силу займаної посади, ОСОБА_5 матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз, з метою зміни або відмови їх від показів.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначених ст.615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК).
На думку слідчого судді існує ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати проведенню слідчих дій, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності, та досягнення мети вчинення злочину, у якому підозрюється. Ураховуючи те, що зазначений вище злочин вчинявся ОСОБА_5 з корисливих мотивів, метою яких було одержання неправомірної вигоди з метою досягнення бажаної мети, орган досудового розслідування приходить до висновку, що обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень.
Таким чином прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
При обранні запобіжного заходу, слідчим суддею враховуються дані про особу підозрюваного, його молодий вік, сімейний та матеріальний стан, а саме те, що підозрюваний з вищою освітою, є командиром взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовцем 67 окремої механізованої бригади, перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_9 , яка працює в банку, має на утриманні доньку: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні такого знаходяться батьки - ОСОБА_10 , 1958 р.н., ОСОБА_11 , 1963 р.н., які є пенсіонерами та особами похилого віку, позитивно характеризується за місцем проживання, такий з 27.09.2024 по 16.10.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «1 територіальне медичне об'єднання м. Львова», з діагнозом посттравматичний стресовий розлад, раніше не судимий, а також те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, та те, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Твердження адвоката ОСОБА_4 про те, що до ОСОБА_5 не можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки такий з 27.09.2024 по 17.10.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «1 територіальне медичне об'єднання м. Львова», з діагнозом посттравматичний стресовий розлад, був виписаний за порушення режиму та потребує подальшого спостереження лікаря-психіатра за місцем проживання, слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки це не є беззаперечною підставою для обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Згідно з п.2.6 Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року №239/5/104, особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
Відповідно до п.2.7 зазначеного Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Отже, ОСОБА_5 перебуваючи під вартою, не позбавлений можливості у будь-який час звернутися до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця.
Жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.
При цьому, наявність тих обставин, що підозрюваний перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_9 , має на утриманні доньку: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на утриманні такого знаходяться батьки - ОСОБА_10 , 1958 р.н., ОСОБА_11 , 1963 р.н., які є пенсіонерами та особами похилого віку, позитивно характеризується за місцем проживання, не мають такого ступеню довіри, що можуть бути враховані як такі, що мають запобіжний вплив на процесуальну поведінку підозрюваного та не є, в даному випадку, безумовними підставами для застосування йому більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Згідно протоколу затримання від 16.10.2024, ОСОБА_5 був затриманий 16.10.2024 о 19 годині 05 хвилин в порядку ст.208 КПК України, а тому строк тримання під вартою слід обчислювати із вказаного моменту.
Окрім цього, за приписами ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч.4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, як приклад рішення від 22.05.2018 у справі «Гафа проти Мальти», ЄСПЛ зазначає, що оскільки питання, яке розглядається, тобто питання тримання особи під вартою, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення.
На переконання слідчого судді, розмір застави, про який слідчий та прокурор просять у клопотанні, є занадто непомірним для підозрюваного, та підлягає зменшенню з огляду на те, що органом досудового розслідування визначений розмір застави у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб жодними доказами, що стосуються наявності таких коштів в підозрюваного ОСОБА_5 чи його родичів не обґрунтований.
Слідчий суддя, визначаючи розмір застави, бере до уваги обставини кримінального провадження, майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 , який працює командиром взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , згідно виписки по картковому рахунку підозрюваного ОСОБА_5 за період з 01.01.2024 по 17.10.2024 такий отримав дохід в розмірі 215819 грн, його цивільна дружина ОСОБА_9 , яка працює в банку, за аналогічний період, - 283593 грн, та вважає за необхідне визначити заставу - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов'язки, та не порушує права підозрюваного, підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 слідчий суддя не вбачає.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним або заставодавцем внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного відповідні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 184, 186, 193-194, 196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою на строк 60 діб, - тобто до 19:05 год. 14.12.2024, із утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду №UA598201720355219002000000757, банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Львівський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти.
Про внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, до 18.12.2024:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 22.10.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1