Справа № 461/8475/24
Провадження № 1-кс/461/6418/24
18.10.2024 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваної ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Добросин, Жовківського р-ну., Львівської області, громадянки України, українки, без місця реєстрації, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024142410000135 від 13.06.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -
Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно із невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, маючи умисел на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України та сприяння в такому вказівками і порадами, діючи з корисливим мотивом, достовірно знаючи, що в умовах воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та усвідомлюючи, що у ОСОБА_7 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України в умовах воєнного стану, спільно з іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами розробила план незаконного переправлення останнього через державний кордон України згідно якого:
- ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_9 надає останній копії визначених документів, а саме: копію паспорта громадянина України, копію військово-облікового документа, копію ідентифікаційного коду, та дві фотокартки.
- ОСОБА_9 , отримавши вказані документи, від ОСОБА_7 , організовує спільно з іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами виготовлення останньому неіснуючого діагнозу, що буде підставою для виключення останнього із військового обліку, та виготовлення так званого «білого документа», що надасть ОСОБА_10 право безперешкодно перетнути державний кордон України.
Так, 27.06.2024 близько о 16:37 год. ОСОБА_9 діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із невстановленими на даний час особами, маючи умисел на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України та сприяння в такому вказівками і порадами, діючи з корисливим мотивом, достовірно знаючи, що в умовах воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років обмежено виїзд за межі України, під час телефонної розмови із ОСОБА_11 , запропонувала останньому організувати йому незаконний перетин державного кордону України, при цьому деталі відповідної процедури ОСОБА_9 повідомила, що розкаже додатково.
10.10.2024 о 16:26 год. в ході телефонної розмови ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_7 про необхідність відповідної зустрічі, з метою уточнення деталей перетину ОСОБА_11 кордону України, на що останній погодився, та зустрівся з нею 11.10.2024 близько о 13:52 год., на території ТРЦ «Південний», що за адресою: АДРЕСА_2 . Так в ході даної зустрічі ОСОБА_9 запропонувала ОСОБА_10 за 18 000 доларів США організувати виготовлення йому «білого білета» (що, в свою чергу, надало б йому право безперешкодного виїзду за межі України), та повідомила йому про те, що окрім зазначеної суми коштів останньому необхідно буде надати ОСОБА_9 копії його документів, а саме: паспорт громадянина України, військово-обліковий документ, копію ідентифікаційного коду. При цьому ОСОБА_9 зазначила, їй необхідно при наступній зустрічі передати всю суму коштів в розмірі 18 000 доларів США, з яких вона 4000 доларів США передасть третім особам за організацію незаконного перетину державного кордону України - виготовлення «білого білета», а решта суми в розмірі 14 000 доларів США, до завершення всіх необхідних процедур, буде зберігатись в неї.
16.10.2024 близько о 17:30 год. ОСОБА_5 в ході телефонної розмови із ОСОБА_11 домовилась із останнім про зустріч 17.10.2024 яка мала відбутись у м.Львові з метою отримання відповідних коштів в сумі 18 000 доларів США, за організацію нею незаконного перетину ОСОБА_11 державного кордону України, та зазначила, що останньому при собі окрім зазначених вище документів та коштів необхідно мати також фотокарти розміром 3x4.
17.10.2024 ОСОБА_9 попередньо домовившись про зустріч із ОСОБА_11 перебуваючи за кермом транспортного засобу марки «BMW X3», р.н. НОМЕР_1 неподалік ТЦ «ВАМ», за адресою: АДРЕСА_3 , близько о 10:30 год. зустрілась із ОСОБА_12 , який сів за вказівкою останньої у салон даного ТЗ, де в ході розмови ОСОБА_9 додатково надала усні гарантії організації нею незаконного перетину державного кордону України та розповіла процедуру відповідного перетину ОСОБА_11 державного кордону України, а саме: за 18 000 доларів США, ОСОБА_10 - ОСОБА_9 за попередньою змовою групою осіб організує виготовлення так званого «білого білета» із подальшим його зняттям із військового обліку, після чого ОСОБА_10 буде необхідно додатково декілька разів, фіктивно перебувати у медичному закладі для підтвердження неіснуючого діагнозу, після чого останній зможе безперешкодно перетнути державний кордон України, та виїхати до країн Європейського Союзу, в подальшому ОСОБА_13 надав ОСОБА_9 раніше озвучений нею перелік документів а саме: копію паспорта громадянина України, копію військово-облікового документа, копію ідентифікаційного коду, та дві фотокартки, які вона оглянула, та висунула вимогу у передачі їй грошових коштів в сумі 18 000 доларів США, що виконав ОСОБА_8 , та передав ОСОБА_9 зазначену суму, що згідно довідки НБУ станом на 17.10.2024 становить 742 060 грн. 80 коп.
Слідчий зазначив, що станом на день подання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відтак просить слідчого суддю застосувати відносно підозрюваної вказаний запобіжний захід.
Слідчий та прокурор в судовому засідання клопотання підтримали, просили суд задовільнити його в повному обсязі.
Підозрювана в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала. Вказала, що має двох дітей, які проживають окремо та матір, яка тяжко хворіє. Захисник, з урахуванням позиції підозрюваної, просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання частково, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024142410000135 від 13.06.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
18.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:
- протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 17.06.2024 та 16.10.2024;
- протоколом виготовлення імітаційних коштів від 16.10.2024;
- протоколом огляду особи від 17.10.2024;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 17.10.2024;
- протоколом обшуку транспортного засобу марки «BMW X3», р.н. НОМЕР_1 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв'язку. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:
- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та/або суду свідчить те, що у разі визнання винуватою, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що спонукатиме останню ухилитися від органів досудового розслідування.
Оцінюючи питання стійкості соціальних зв'язків підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що сімейний стан підозрюваного, кількість та вік дітей враховується під час їх оцінки. ОСОБА_5 має родину (одружена, має двох дітей), що без сумніву, свідчить про існування у неї соціальних зв'язків належного рівня, але окрім зазначеного, слідчий суддя враховує викладені вище факти та обставини, як такі, що підвищують ризик переховування;
- ризик, передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик підтверджується тим, що соціальне становище, яке займає ОСОБА_5 (зв'язки із невстановленими на даний час особами які спільно організовують незаконний перетин державного кордону України особами в період воєнного стану), надає їй можливість доступу до документів, які мають важливе значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а також можливість підробити документи з метою створення собі штучного алібі непричетності до вчинення інкримінованого їй злочину
- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно неї.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
На виконання вимог закону слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує таке:
- наявні докази, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;
- у разі визнання винуватою, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
- вік та стан здоров'я підозрюваної дозволяють застосування до нього запобіжного заходу з позбавленням волі;
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про те, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній та обмеження її конституційних прав у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини та відповідає практиці Європейського Суду з прав людини..
При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
Щодо розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Злочин інкримінований підозрюваній передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, суд враховує те, що розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченої, належне їй майно, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави у випадку неналежного виконання процесуальних обов'язків буде достатнім стримуючим фактором. Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави. Тяжкість обвинувачень, пред'явлених особі, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави.
Запобіжний захід у вигляді застави не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища особи (підозрюваної, обвинуваченої) та її родини, не є способом покарання, а скерована лише на забезпечення виконання покладених на таку особу обов'язків. При цьому слідчий суддя/суд має тільки переконатися, що обраний розмір застави здатний примусити таку особу виконувати обов'язки і не перешкоджати розслідуванню.
Варто відзначити, що підозрювана не працює, одружена, має двох дітей, одна з яких неповнолітня та хвору матір.
На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи підозрюваної, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального та сімейного становища підозрюваної, беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків, у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 гривень.
Крім того, у частині 5 ст. 194 КПК України закріплено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Такі обов'язки, відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Такі обов'язки обумовлюються доведеністю існування ризиків та за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_5 , будуть здатними запобігти спробам переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого, - задоволити частково.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб, тобто до 15 грудня 2024 року включно.
Визначити підозрюваній ОСОБА_5 заставу у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, та у разі внесення застави покласти на підозрювану строком на 60 діб наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1