Справа № 438/1614/24
Провадження 2/438/436/2024
іменем України
22 жовтня 2024 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області в складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., за участю секретаря Дівчур В.М., розглянувши в приміщенні суду за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона з відповідачем перебуває у шлюбі з 05 вересня 2020 року. Від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона з відповідачем не проживає, спільне господарство не ведуть, сімейного бюджету не мають. Малолітня дочка проживає разом з нею, перебуває на її утриманні. Відповідач є молодою людиною працездатного віку, на утримання дитини фінансову допомогу надає, однак вона є незначною і нестабільною. Місце його праці та джерело доходу їй невідоме. Просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки в розмірі 4000 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач у визначений строк відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування вимог, що викладені в позовній заяві в порядку ст. 83 ЦПК України суду не надав. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками рекомендованим листом, які відповідачем отримані 18.09.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05 вересня 2020 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу мають малолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 11.03.2021 року.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у відповідності до ст. 182 СК України кодексу при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я дитини, матеріальне становище дитини та платника аліментів.
Відповідно до чч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до принципів 4, 7 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині мають належати права на здоровий ріст та розвиток, належне харчування, житло, розваги, медичне обслуговування, отримання освіти. Найкраще забезпечення інтересів дитини щодо її освіти та навчання має бути керівним принципом для батьків.
Враховуючи матеріальне становище відповідача, який є працездатною особою і спроможний платити аліменти на утримання дитини, з метою забезпечення дитині рівня життя необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, що є обов'язком відповідача як батька, суд вважає, що позов слід задовольнити та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн. щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 04.09.2024 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Оскільки вимоги позивача підлягають задоволенню, позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позовної заяви до суду на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір (від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів), суд доходить висновку, що судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави (у відповідності до ч.6 ст.141 ЦПК України) у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.12,141,259,263-265,268,274,279 ЦПК України,суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 04 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах стягнення суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь держави 1211 гривень 20 копійок судового збору.
На рішення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 22.10.2024р.
Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ