Справа № 438/1389/24
Провадження 2/438/393/2024
іменем України
21 жовтня 2024 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області у складі: головуючого - судді Пантелєєва Д.Г., при секретарі Дівчур В.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Наминанік Оксани Степанівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Бориславської міської ради Львівської області, третя особа: приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Василевич Оксана Романівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Адвокат Наминанік О.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бориславської міської ради Львівської області, яким просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю у три місяці з дня набрання рішенням суду законної силидля подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області. Судові витрати просила залишити за позивачем.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області померла ОСОБА_2 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входить ідеальної частини житлового будинку з відповідними господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та який належав спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 17 січня 2002 року, посвідченого державним нотаріусом Бориславської державної нотаріальної контори Матолич-Обрізко Г.С. За життя сестра позивача ОСОБА_2 на згадане спадкове майно заповіту не залишила. Позивачу не було відомо, про те, що її сестра є власником вказаної частини будинку, оскільки ще за життя ОСОБА_2 вчиняла дії щодо відчуження згаданої ідеальної частини житлового будинку іншому співвласнику згаданого будинку, зокрема ОСОБА_3 , який є співвласником ідеальної частини цього житлового будинку, і позивач була переконана, що сестра відчужила цю частину житлового будинку. В кінці червня 2024 року до позивача звернувся ОСОБА_3 , вказавши, що спадкодавець ОСОБА_2 залишилась власником ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 . У позивача виникли труднощі для подання заяви про прийняття спадщини так як позивач не проживала спільно зі спадкодавцем, не мала спільного побуту, і певний період не могла знайти правовстановлюючих документів на спадкове майно, через необізнаність.ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом у встановлений законом строк не звернулася у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті сестри через те, що позивач не проживала спільно зі спадкодавцем, не мала спільного побуту. Також те, що позивач часто хворіє, і у зв'язку із тривалою хворобою вона не могла вчиняти нотаріальні дії по спадкуванню, що підтверджується медичною документацією наданою до позову. Приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Василевич О.Р. своїм листом №87/01-16 від 15.07.2024 року відмовила позивачу у відкритті спадкової справи у зв'язку з тим, що вона пропустила строк для прийняття спадщини, рекомендувала звернутися з позовом до суду за продовження строку прийняття спадщини, тому, вона вимушена звернутися до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою судді від 29.08.2024 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження, за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 25.09.2024 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивач та її представник не з'явились, надали до суду заяви в яких просили справу розглянути без їх участі, задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, при цьому від нього на адресу суду надійшла заява в якій просив проводити розгляд справи за відсутністю представника Бориславської міської ради Львівської області, при вирішенні питання щодо задоволення позовної заяви покладається на думку суду.
Від третьої особи жодних заяв на адресу суду не надходило, про день та час розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного:
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , що підтверджується:
- свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 , виданого м.Гарга Рай.Боро ЗАГС Абхазька АРСР 20 липня 1961 року, відповідно до якого батьком ОСОБА_4 є ОСОБА_5 , матір'ю - ОСОБА_6 ;
-свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , виданого м. Гарга Рай.Боро ЗАГС Абхазька АРСР 20 липня 1961 року, відповідно до якого батьком ОСОБА_4 є ОСОБА_5 , матір'ю - ОСОБА_6 .
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого м.Київ Ленінградський ЗАГС 12 грудня 1987 року, 12 грудня 1987 року ОСОБА_7 уклав шлюб із ОСОБА_4 , після укладення шлюбу присвоєні прізвища: дружині - ОСОБА_8 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 19 травня 2023 року Бориславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої входить ідеальної частини житлового будинку з відповідними господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та який належав спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 17 січня 2002 року, посвідченого державним нотаріусом Бориславської державної нотаріальної контори Матолич-Обрізко Г.С.
Приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Василевич О.Р. своїм листом №87/01-16 від 15.07.2024 року відмовила позивачу у відкритті спадкової справи у зв'язку з тим, що вона пропустила строк для прийняття спадщини, рекомендувала звернутися з позовом до суду за продовження строку прийняття спадщини.
За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Представлені суду докази відповідають змісту статей 77, 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.
У суду відсутні мотиви, які є підставою для відхилення цих доказів та про їх відхилення не заявлено клопотання жодної із сторін.
Згідно зіст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно зіст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно зіст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що перебіг строку, у межах якого спадкоємці мали право прийняти спадщину, розпочався з 18 травня 2023 року й закінчився 18 листопада 2023 року. У цей строк позивач не прийняла спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті сестри ОСОБА_2 .
Згідно зі ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з роз'ясненнями, наданими у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправо на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд мас враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».
З викладеного вбачається, що причиною несвоєчасного звернення до нотаріальної контори було те, що ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 не була обізнана, що померлій на праві власності належало нерухоме майно, тому не прийняла своєчасно спадщину, з причин, які не залежали від її волі.
Стосовно того, чи є інші спадкоємці померлої ОСОБА_4 , то з матеріалів цивільної справи не вбачається факту звернення інших осіб до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували доводи представника позивача та позивача, впливали на законність і обґрунтованість її вимог суду не представлено.
За таких умов позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Витрати пов'язані, зі сплатою позивачем судового збору у розмірі 1211,20 грн. за подання позовної заяви до суду, слід віднести на рахунок позивача.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 7681, 84, 89, 141, 142, 200, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 1268- 1270, 1272 ЦК України, суд-
Позовну заяву адвоката Наминанік Оксани Степанівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Бориславської міської ради Львівської області, третя особа: приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Василевич Оксана Романівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю у три місяці з дня набрання рішенням суду законної силидля подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою:http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 21.10.2024 року.
Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ