04 листопада 2010 року м. Київ К-29520/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів: Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2010 у справі за позовом ОСОБА_4 до Луганського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до Слов'яносербського районного суду Луганської області з позовом до Луганського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Слов'яносербського районного суду Луганської області від 03.07.2008 позовні вимоги ОСОБА_4 було задоволено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.09.2008 апеляційну скаргу Луганського обласного військового комісаріату було залишено без задоволення, а постанову Слов'яносербського районного суду Луганської області від 03.07.2008 -без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.03.2010 касаційну скаргу Луганського обласного військового комісаріату було задоволено частково. Постанову Слов'яносербського районного суду Луганської області від 03.07.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.09.2008 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2010 закрито провадження в адміністративній справі у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та роз'яснено право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2010 апеляційну скаргу ОСОБА_4 було залишено без задоволення, а ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2010 -без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2010, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Судом першої та апеляційної інстанцій вірно встановив, що спір який виник між ОСОБА_4 та Луганським обласним військовим комісаріатом не є адміністративно-правовим і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами не у зв'язку з незабезпеченням позивача житлом як військовослужбовця в період проходження ним публічної служби, а у зв'язку з вимогами позивача покращити житлові умови своєї сім'ї після звільнення його з військової служби.
Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, розглядаються судами в порядку цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Оскільки даний спір про захист права конкретної фізичної особи на одержання житла є не публічним, а приватноправовим, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку закривши провадження в адміністративній справі у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та роз'яснив право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій правильно дана правова оцінка обставин по справі, правильно застосовані норми матеріального права при прийнятті рішень, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій -без змін.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2010 у справі за позовом ОСОБА_4 до Луганського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити певні дії -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
судді: С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Суддя В.І. Співак