30 березня 2010 року м. Київ К-14152/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Маринчак Н.Є.
Нечитайла О.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову господарського суду Житомирської області від 28.11.2006 та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 05.06.2007
у справі № 11/145”НА”
за позовом Приватного підприємства зі 100% іноземними інвестиціями „Гріффін інвестиції”
до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення
Приватне підприємство зі 100% іноземними інвестиціями „Гріффін інвестиції” звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 5396/23-4 від 09.08.2005 про визначення суми податкового зобов'язання у вигляді пені в розмірі 9232, 14 грн. за порушення термінів розрахунків зовнішньоекономічної діяльності.
Постановою господарського суду Житомирської області від 28.11.2006 позов задоволено, визнано недійсним податкового повідомлення-рішення № 5396/23-4 від 09.08.2005 про визначення суми податкового зобов'язання у вигляді пені в розмірі 9232, 14 грн. за порушення термінів розрахунків зовнішньоекономічної діяльності.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 постанову господарського суду Житомирської області від 28.11.2006 залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову господарського суду Житомирської області від 28.11.2006 та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 05.06.2007, ухвалити по справі нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства України позивачем за період з 25.01.2005 по 04.08.2005 при виконанні контракту № 0501 від 25.01.2005 з компанією „Ваннесте Хаут енд Хоаутпродуктен” (Бельгія) та складено акт № 108123-4/31394031 від 05.08.2005.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 5396/23-4 від 09.08.2005 про визначення підприємству податкового зобов'язання у вигляді нарахування пені у розмірі 9232,14 грн., оскільки позивач 07.02.2005 відвантажив дошку дубову обрізну в кількості 18,971 м3 на загальну суму 11165,72 євро, термін розрахунків за відвантажену продукцію настав 08.05.2005.
Кошти від нерезидента надходили 28.02.2005, 27.04.2005 та 15.07.2005 відповідно, в сумах 1155,77 євро, 3982,50 євро та 2330,00 євро, всього 8138,22 євро еквівалентно 119621,88 грн.
На момент перевірки по контракту встановлено прострочену дебіторську заборгованість в сумі 3027,5 євро (18817,55 грн.), по бухгалтерському обліку станом на 01.08.2005 у підприємства рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 3027,5 євро, що еквівалентно 18488, 84 грн.
В порядку адміністративного оскарження, скарга позивача залишена без задоволення.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.
Статтею 4 цього Закону передбачено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Пунктом 2.4. вказаного договору передбачено, що покупець (нерезидент) здійснює оплату шляхом банківського переказу коштів на валютний рахунок продавця (позивача) на протязі 48 годин з часу отримання по факсу від продавця експортної митної декларації та супровідних товаротранспортних документів з печаткою митниці оформлення, які продавець зобов'язаний надати не пізніше 2 діб після відправки товару.
Товар експортовано нерезиденту за вантажною митною декларацією від 07.02.2005.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, нерезидент прострочив оплату по договору в межах 90-денного строку з дати поставки продукції, позивач звернувся 18.04.2005 з позовною заявою до господарського суду м. Кортрейк (Бельгія) про стягнення боргу.
Рішенням господарського суду м. Кортрейка від 09.06.2005 з нерезидента на користь позивача стягнуто залишок валютної виручки з відсотками за прострочку розрахунків.
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що звернення до господарського суду м. Кортрейк (Бельгія) 18.04.2005 та його рішення від 09.06.2005, яке легалізоване в установленому порядку, пеня за порушення термінів не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову господарського суду Житомирської області від 28.11.2006 та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 05.06.2007
у справі № 11/145”НА” слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі відхилити.
Постанову господарського суду Житомирської області від 28.11.2006 та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 у справі № 11/145”НА” залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГоловуючийМ.О. Федоров
СуддіГ.К. Голубєва
О.В. Карась
Н.Є. Маринчак
О.М. Нечитайло
Суддя М.О. Федоров