30 березня 2010 року м. Київ К-13018/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Маринчак Н.Є.
Нечитайла О.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.07.2008
у справі № 2а-2592/08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Авторитет”
до Державної податкової інспекції у м. Харцизку Донецької області
про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю „Авторитет” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизку Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002252320 від 04.10.2007.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2008 позов задоволено частково, визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002252320 від 04.10.2007 в сумі 4900 грн.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.07.2008 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2008 залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.07.2008, ухвалити по справі нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 31.03.2007 та складено акт № 2379-23/3-13491933 від 25.09.2007.
За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002252320, № 0002242320 від 04.10.2007.
З акту перевірки вбачається, що позивачем зареєстровано РРО типу „Ера 10108” від 02.07.2002 та використовувало його за адресою: м. Харцизьк, вул. Пролетарська, 1, магазин-склад.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, готівкові кошти від фізичних осіб приймались у касу підприємства, де вони були оприбутковані, а товари видавались в інших місцях та у інший день ніж отримання готівкових коштів.
Доказів того, що товар, який придбавався фізичними особами за готівкові кошти, знаходився та реалізовувався у приміщенні, де розташована каса підприємства, відповідачем не надано.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції в сумі 18000 грн.
Рішенням відповідача до позивача були застосовані штрафні санкції у тому числі за встановлені актом перевірки порушення, які мали місце 01.08.2006
Про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002242320 від 04.10.07 відповідачем згідно ст. 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 5495,8 грн.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з втратою квитка на літак, підзвітна особа ОСОБА_5 звернулася до приватного підприємства „Укрєвротур” та отримала копію авіаквитка, завірену печаткою підприємства „Укрєвротур”.
ПП „Укрєвротур” має сертифікат № АП0276 (бланк АА № 001506 Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації) на право продажу авіаційних перевезень, терміном дії з 21.12.2005 по 21.12.2007.
Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” встановлено, що за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - у розмірі сплачених коштів. Тобто, за приписами наведеної норми фінансові санкції застосовуються у разі не подання саме платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.
Колегія судів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що квитанцією до прибуткового касового ордеру №760 від 17.07.2006, підтверджується сплата готівкових коштів за авіаквиток, та про безпідставність застосування відповідачем штрафних санкцій.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.07.2008 у справі № 2а-2592/08 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизку Донецької області відхилити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.07.2008 у справі № 2а-2592/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГоловуючийМ.О. Федоров
СуддіГ.К. Голубєва
О.В. Карась
Н.Є. Маринчак
О.М. Нечитайло
Суддя М.О. Федоров