Справа № 344/14217/24
Провадження № 3/344/5332/24
21 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 250032 від 22.07.2024 року ОСОБА_1 22 липня 2024 року близько о 10 годині 30 хвилин перебуваючи по АДРЕСА_2 образливо чіплявся та виражався нецензурними словами у бік перехожих, чим порушив громадський порядок і спокій громадян та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 КупАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ст. 173 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, однак ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не подав.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 відомо про те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебуває справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративне правопорушення, про що свідчить відповідний запис у графі протоколу серії ВАД № 250032 від 22.07.2024 року із наявним підписом ОСОБА_1 про ознайомлення з місцем розгляду справи, шляхом направлення повісток на адресу, що зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, у яких вказано час, дату та місце розгляду даної справи. Таким чином судом вжито всіх достатніх та необхідних заходів для забезпечення участі останнього у розгляді справи про адміністративне правопорушення та дачі ним з даного приводу відповідних пояснень, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористався та у судове засідання не з'явився.
Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам та відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалах.
Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно диспозиції ст. 173 КУпАП, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Однак матеріали, які надійшли до суду не містять жодного доказу, в розумінні ст.251 КУпАП, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме відсутні докази щодо того, що ОСОБА_1 образливо чіплявся та виражався нецензурними словами у бік перехожих. Таким чином матеріали справи не містять будь-яких доказів порушення ОСОБА_1 громадського порядку та громадського спокою, тобто вчинення ним дій, які б можна було кваліфікувати за ст. 173 КУпАП. На думку суду, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", а наявний у матеріалах рапорт працівника поліції не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки поліцейські є зацікавленими особами.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
В силу ч. 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вказана норма закону є імперативною, при цьому положення КУпАП не визначають повноважень, підстав та обов'язку для суду збирати докази.
Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а відтак справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 173, 247, 251, 283-285 КУпАП суд,-
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В.Тринчук