Справа № 204/1300/24
Провадження № 2/204/1753/24
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
(повний текст)
8 жовтня 2024 Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Чудопалової С.В.
за участю секретаря судового засідання Корягіної Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місце розташування за адресою: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032), в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач, в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №22.02.2022-100002082 від 22.02.2022 в розмірі 15 200,00 грн. та судові витрати по справі. В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ЛуцюкС.Ю. 22.02.2022 укладено кредитний договір (оферти) № 22.02.2022-100002080. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 10000,00 грн., строком на 42 дні, ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду протягом періоду «Економ». Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 15200,00 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 10000,00 грн та заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 5200,00 грн. Таким чином, з боку відповідача по відношенню до позивача має місце свідоме порушення зобов'язання, визначеного в кредитному договорі. У зв'язку з чим, представник позивача звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.21).
У відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 04.04.2024, представник відповідача зазначає, що до позовної заяви позивачем не додано належних допустимих доказів, первинних документів з надання відповідачеві кредитних коштів у розмірі 10000,00 грн., що визначені умовами кредитного договору № 100002082 від 22.02.2022, що позбавляє сторону відповідача можливості оцінити докази на підтвердження заявлених позовних вимог. Крім того зазначив, що відсотки у даному зобов?язанні нараховані не спів мірно із сумою тіла кредиту, на підставі чого представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог товариства.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с.3).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, давши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.02.2022 між ОСОБА_3 та ТОВ «Споживчий центр» було укладено Електронний кредитний договір № №22.02.2022-100002082, що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (а.с. 9-11), заявкою відповідача від 22.02.2022 (а.с. 12) та підтвердженням про укладення кредитного договору № 22.02.2022-100002082 від 22.02.2022 (а.с. 13). Згідно умов укладеного кредитного договору відповідач отримав у кредит грошові кошти у розмірі 10000,00 грн. строком на 42 дні. Ставка «Економ» фіксована незмінна у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду протягом періоду «Економ».
Відповідно до п.2.1 вказаної Пропозиції, електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.9).
Згідно п.2. 2 зазначеної Пропозиції, електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: 2.2.1 дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайтікредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайтікредитодавця; 2.2.2 заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; 2.2.3відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформований на сайті кредитодавця, та підписана позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (а.с.9).
Відповідно до п.3.1 вказаної Пропозиції, за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Згідно п. 3.2 зазначеної Пропозиції, кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредитувстановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; сума кредитувстановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; тип кредитуфіксований кредит; строк, на який надається кредит - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) -встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; графік платежів - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти (а.с.9 на зворотному аркуші).
Із матеріалів справи вбачається, що 22.02.2022 відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором J459 підписав заявку, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 22.02.2022 (а.с.13).
Також, під час укладення вищевказаного кредитного договору, відповідачем 22.02.2022 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором J459 додаток до анкети позичальника (а.с.8), Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання позивачем ТОВ «Споживчий центр» кредитних коштів відповідачу ОСОБА_3 (а.с.6-7), а також Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (а.с.8 на зворотному аркуші).
Згідно паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_3 , шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором J459 погодився на умови надання кредиту а розмірі 10000,00 при ставці «Економ» 3% річних та ставці «Стандарт» 3%. (а.с.7)
Згідно листа керівника напрямку Управління супроводження безготівкових розрахунків юридичних та фізичних осіб з напрямку операційної підтримки платіжних карток та взаєморозрахунків з партнерами та платіжними системами АТ «Таскомбанк» від 02.02.2024 вбачається, що на підставі договору №22.02.2022-100002082 від 22.02.2022, позивач перерахував на картку ОСОБА_3 № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 10 000,00 грн.(а.с.5).
Реквізитиелектронного платіжного засобу для перерахування коштів № НОМЕР_1 співпадають із підписаною заявкою відповідача від 22.02.2022(а.с.12).
Як вбачається з довідки розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №22.02.2022-100002082 від 22.02.2022, складеної ТОВ «Споживчий центр» за період з 22.02.2022 по 04.04.2022, відповідач ОСОБА_3 , після отримання кредитних коштів у сумі 10000,00 грн., належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 15200,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту у розмірі 10 000 грн., процентах5200,00 грн.
При цьому, доказів погашення відповідачем вищевказаної заборгованості позивачу ТОВ «Споживчий центр», матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що кредитний договір №22.02.2022-100002082 від 22.02.2022 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12,81ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України судом враховуються висновки Верховного Суду у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19);від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження№ 61-7203 св 20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Таким чином, суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки жодного доказу на підтвердження викладених обставин не було надано. Кредитний договір був укладений згідно норм Закону України «Про електронну комерцію», являється дійсним. Вказані документи були підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора J459, що свідчить про наявність між сторонами договірних зобов'язань.
Стосовно тверджень представника відповідача, що розрахунок заборгованості не здійснений в належний спосіб та не є первинним документом, суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок відповідає умовам договору, які нараховувались відповідачу в межах строку дії кредитного договору, тобто до 04.04.2022 (а.с.15).
Як вбачається із матеріалів справи доказів, які б спростовували вказану заборгованість за кредитним договором, відповідачем не надано.
За вимогами статей 527,530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_3 не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № №22.02.2022-100002082, який був укладений 22.02.2022 між ним та ТОВ «Споживчий центр», в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції кредитного переказу коштів №Ц000001863 від 06.02.2024, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422 гривень 40 копійок.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2422 гривень 40 копійок.
На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України суд,
Позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (про стягненнязаборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ: 37356833 заборгованість за кредитним договором № 22.02.2022-100002082 від 22.02.2022 у сумі 15200 (п'ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 10000,00 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 5200,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ: 37356833 сплаченийсудовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ: 37356833, (місце розташування за адресою: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032);
Представник позивача - Суржик Юрій Валерійович (адреса для листування: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032);
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , (адреса проживання: АДРЕСА_2 ).
Суддя: С.В.Чудопалова