№ 204/5591/23
№ 1-кп/204/872/24
22 жовтня 2024 року м.Дніпро
Колегія суддів Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62022050010001224, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 24 листопада 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.426-1, ч.2 ст.15, п.п.1,7 ч.2 ст.115 КК України,-
встановила:
В провадженні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження №62022050010001224, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 24 листопада 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.426-1, ч.2 ст.15, п.п.1,7 ч.2 ст.115 КК України.
В судовому засіданні прокурор надав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 . В обґрунтування зазначив, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , згідно ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ст.42 КПК України, а також запобігання спробам: переховатися від суду,незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити ти інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 згідно ст.177 КПК України, є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.426-1, ч.2 ст.15, п.п.1,7 ч.2 ст.115 КК України. Застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого неможливо, оскільки не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України та не зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, покладених кримінально-процесуальним законодавством.
Обвинувачений та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилися, надали заяви про проведення судового засідання без їх участі.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, за необхідне задовольнити клопотання прокурора. При цьому суд враховує наступне.
Відповідно до ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 28.11.2022 року було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.01.2023 року. В останнє, ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 27.08.2024 року строк тримання під вартою обвинуваченого продовжено до 25.10.2024 року. До цього строку судове провадження не може бути закінчено.
В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_7 , обвинувачуються у вчиненні умисних особливо тяжких кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.5 ст.426-1, ч.2 ст.15, п.п.1,7 ч.2 ст.115 КК України, за яке передбачені покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Прокурором доведено, що необхідністю продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи. Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Летельє проти Франції».
Судом не встановлено дієвих стримуючих чинників, які б забезпечили належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Отже, застосування більш м'якого запобіжного заходу, про що в судовому засіданні просив захисник, на даний час є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, тому слід задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вказаним ризикам та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Ризик, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є необґрунтований і не знайшов свого підтвердження під час судового засідання.
При цьому, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину із застосуванням насильства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331, 369- 372 КПК України, колегія суддів -
постановила:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 днів, тобто до 20 грудня 2024 року, без визначення розміру застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3