Справа № 201/12920/24
Провадження № 1-кс/201/4492/2024
18 жовтня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22024050000003386 від 08.10.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна підозрюваного.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що слідчим відділом 2 управління (з дислокації у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у провадженні № 22024050000003386 від 08.10.2024, за підозрою громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Усвідомлюючи вищенаведені обставини, після початку повномасштабного вторгнення ЗС РФ на територію України, 09.06.2024 громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Краснодар Краснодарського краю рф, за власною ініціативою, з корисливих мотивів, діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, а також на зміну меж території та державного кордону України у спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, маючи на меті сприяння у будь-який збройній агресії рф проти України, за власною ініціативою звернувся до військової частини № НОМЕР_1 м. Краснодар де прийняв пропозицію від не встановлених досудовим розслідуванням представників міністерства оборони рф перейти на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, та добровільно підписав контракт про проходження військової служби в міністерстві оборони рф строком на 1 рік.
12.06.2024 ОСОБА_5 разом з іншими особами, які підписали контракт з міністерством оборони рф, був направлений на військовий полігон поблизу м. Ростов-на-Дону рф, де по прибуттю був забезпечений військовою формою російського зразка, військовим спорядженням та вогнепальною зброєю - автоматом АК-12. В подальшому у період часу з 12.06.2024 по 28.06.2024 ОСОБА_5 , перебуваючи на полігоні пройшов курси з загальної військової підготовки, вогневої підготовки з практичними стрільбами з автомата АК-12, метання гранат, тактики штурмових дій окопної лінії та її оборони, інженерно-саперної справи, тактичної медицини, практичні заняття з налагодження зв'язку, штурмові дії в складі груп та в умовах міста, практичні стрільби з гранатомету РПГ-7.
28.06.2024 ОСОБА_5 разом із іншими військовослужбовцями рф був переміщений з полігону поблизу м. Ростов-на-Дону рф в житлову забудову станція Мандрикіне Петровського району м. Донецьк, де його було зараховано до 255 гвардійського мотострілецького полку, в/ч НОМЕР_2 , 20 гвардійської мотострілецької дивізії сухопутних військ рф, був призначений на посаду помічника гранатометника 3 штурмової роти 3 мотострілецького батальйону, присвоєно військове звання рядовий та надано позивний « ОСОБА_6 », та поселено в порожній житловий будинок неподалік штабу.
В подальшому з 28.06.2024 по 19.07.2024 ОСОБА_5 у складі підрозділу проходив вогневу підготовку, відпрацювання штурмових дій в траншеї, окопі, бліндажі, та в складі груп, медичну підготовку, інженерно-саперну підготовку, маскування на полігоні поблизу м. Донецьк Донецької області.
20.07.2024 ОСОБА_5 в складі однієї із 4 груп був направлений на виконання бойового завдання зі штурму позицій Сил оборони України поблизу АДРЕСА_1 , однак після знищення частини групи Силами оборони України на підходах до позицій ОСОБА_5 повернувся на вихідний рубіж.
Після повернення в місце дислокації ОСОБА_5 в складі групи продовжив підготовку на полігоні.
18.09.2024 ОСОБА_5 в складі штурмової групи із 6 військовослужбовців, отримав від командира 2 штурмового взводу бойове завдання висунутись в лісосмугу поблизу АДРЕСА_1 захопити позицію « ОСОБА_7 », закріпитись, провести інженерне облаштування позиції, утримувати позицію протягом 2 днів до приходу зміни.
19.09.2024 ОСОБА_5 в складі штурмової групи на БМП здійснив штурм позиції Сил оборони України в лісосмузі поблизу АДРЕСА_1 , в результаті чого позиція була захоплена. Далі протягом 19.09.2024 - 23.09.2024 ОСОБА_5 в складі штурмової групи виконував бойовий наказ командира та утримував зайняту позицію.
23.09.2024 у зв'язку із інтенсивними атаками БПЛА Сил оборони України позиції « НОМЕР_3 », ОСОБА_5 добровільно здався в полон.
За час проходження військової служби в збройних формування держави-агресора рф ОСОБА_5 отримав виплати за підписання контракту у розмірі близько 1 385 000 рублів російської федерації, а також заробітну плату за кожен місяць проходження військової служби близько 200 000 рублів російської федерації.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинений в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України (в редакції Закону України № 2113-IX від 03.03.2022); в колабораційній діяльності, а саме добровільній участі громадянина України в збройних формуваннях держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.08.03.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, встановлено права власності на об'єкт нерухомого майна, які належать ОСОБА_5 , а саме: об'єкта житлової нерухомості, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
Згідно відомостей ТСЦ МВС №1452 РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, ОСОБА_9 належить на праві приватної власності: автомобіль марки ВАЗ 21013, номерний знак НОМЕР_4 , рік випуску 1986, кузов НОМЕР_5 .
Згідно ч.7 ст.111-1 КК України, добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України - караються караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Згідно ч. 2 ст. 111 КК України, державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану - караються позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
У поданому клопотанні слідчим зазначено, що за таких обставин, наявні обґрунтовані підстави для накладення арешту на зазначене майно підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: об'єкт житлової нерухомості, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль марки ВАЗ 21013, номерний знак НОМЕР_4 , рік випуску 1986, кузов НОМЕР_5 .
На підставі викладеного, слідчий просив накласти арешт майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та проводити розгляд клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без участі власника цього майна.
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокації у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у провадженні № 22024050000003386 від 08.10.2024, за підозрою громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
10.10.2024 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Доведено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, встановлено права власності на об'єкт нерухомого майна, які належать ОСОБА_5 , а саме: об'єкт житлової нерухомості, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Також доведено, що згідно відомостей ТСЦ МВС №1452 РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, ОСОБА_5 належить на праві приватної власності: автомобіль марки ВАЗ 21013, номерний знак НОМЕР_4 , рік випуску 1986, кузов НОМЕР_5 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 2 ст. 111 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , окрім іншого передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Санкція ч. 7 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , окрім іншого передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні за № 22024050000003386 від 08.10.2024 на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: об'єкт житлової нерухомості, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль марки ВАЗ 21013, номерний знак НОМЕР_4 , рік випуску 1986, кузов НОМЕР_5 .
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1