Справа № 201/12982/24
Провадження № 1-кс/201/4516/2024
18 жовтня 2024 року Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якій скаржник просить суд: зобов'язати відповідних посадових осіб Дніпропетровської обласної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості за його заявою від 19.09.2024 щодо вчинення відносно нього, ОСОБА_2 , кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.371 КК України.
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що 19.09.2024 ним до Дніпропетровської обласної прокуратури подано заяву про злочин вчинений щодо нього, а саме щодо завідомо незаконного затримання. В свою чергу, 25.09.2024 за вих. №31/1-4700-21 він отримав відповідь згідно до якої у заяві відсутні будь-які обставини скоєння кримінального правопорушення.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення, вона повертається заявнику.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається якщо, вона подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до частин 5 та 7 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Комплексний аналіз процитованих норм КПК України вказує на те, що, по-перше, строк подання скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення чітко законом обмежений у часі, оскільки така скарга може бути подана слідчому судді протягом десяти днів після закінчення встановлених законом 24 годин, протягом яких вказані особи зобов'язані внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення. По-друге, у випадку подання скарги після закінчення встановленого законом десятиденного строку на її подання, скарга може бути прийнята до розгляду виключно, якщо особа, яка її подала, заявить клопотання про поновлення пропущеного нею строку та наведе підстави, які свідчать про поважність пропуску такого строку.
Як слідує із скарги, яка надійшла до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 17.10.2024 року, та доданих до неї матеріалів, заявник звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність прокурора, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань поза межами десятиденного строку, визначеного ч.1 ст.304 КПК України, оскільки як зазначає сам заявник та вбачається з матеріалів справи, він звернувся до Дніпропетровської обласної прокуратури 19.09.2024 року.
Однак як вказано вище, бездіяльність, яка може бути предметом судового розгляду за п. 1 ч.1 ст. 303 КПК України, є вчиненою після спливу 24 годин з часу подання уповноваженій законом особі заяви про кримінальне правопорушення і строк оскарження такої бездіяльності відраховується саме з цього часу, а не з часу, коли про таку бездіяльність довідався скаржник з повідомлення органу прокуратури.
Проте заявник до слідчого судді із даною скаргою на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою звернувся лише 17.10.2024, тобто після закінчення встановленого законом десятиденного строку з моменту відповідної бездіяльності щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за відповідною заявою скаржника.
Водночас заявник у скарзі не порушує питання про поновлення строку для оскарження бездіяльності прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для повернення скарги на бездіяльність прокурора, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань скаржникові.
Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
За змістом положень ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє заявника права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченого ст.ст.303-304 КПК України, із даною скаргою. Водночас слідчий суддя вважає за необхідне довести до відома те, що незважаючи на пропущений ним встановлений ч.1 ст.304 КПК України строк і повернення даної скарги, він вправі знову, за потребою, звернутися до суду із скаргою аналогічного змісту, доповнивши її клопотанням про поновлення пропущеного строку із зазначенням відповідних підстав.
Керуючись ст.ст. 115, 116, 214, 303, 304 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити скаржникові, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді з дотриманням вимог КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1