Копія
Іменем України
Справа № 2а-1446/10/0108
10.11.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Горошко Н.П. , Дугаренко О.В.
секретар судового засідання Кондратова О.В.
за участю сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоусов Е.Ф.) від 14.05.10 у справі № 2а-1446/10/0108
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 98300)
до Адміністративної комісії Керченської міської ради (вул. Кірова, буд. 17, каб. 327, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)
про скасування постанови, притягнення до адміністративної відповідальності
Постановою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.10 в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі (арк.с.16).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідає вимогам діючого законодавства, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів необґрунтованості чи незаконності постанови відповідача, оскільки позивач, як наймач квартири зобов'язаний щомісячно сплачувати комунальні послуги у належному розмірі, з посиланням на статтю 68 Житлового кодексу України, пункту 1 постанови УРСР від 06.03.1954 №265 «Про строки внесення квартирної плати та плати за комунальні послуги», Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_2, звернувся з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції (арк.с.19,20-22).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки між позивачем та наймодавцем житла -КП «Войковець»не укладений письмовий договір найму жилого приміщення, у зв'язку з чим, позивач не зобов'язаний оплачувати квартирні послуги, які він отримує не в повному обсязі; статтею 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачена відповідальність за несплату або сплату не в повному обсязі комунальних послуг.
В судове засідання, призначене на 10.11.2010, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно (арк.с.32-38,39), відповідач надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (арк.с.40), позивач про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явилися, про дату та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.
Постановою №882 від 25.02.2010 адміністративною комісією Керченської міської ради притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за порушення статті 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: порушення правил користування жилими будинками та жилими приміщеннями, на підставі чого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 30,00 грн. (арк.с.6).
Копію постанови позивач отримав 25.02.2010.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На правовідносини сторін, що виникли поширюються положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, Житлового кодексу УРСР, Закону України «Про житлово-комунальні послуги»№1875-ІV від 24.06.2004, Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 №45) (далі - Правила).
Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, провадження по справах про адміністративне правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Статтями 278, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
- чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
- чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
- чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
- чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
- чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення України порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під'їздів, придомових територій, порушення правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, а також самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень, використання їх не за призначенням, псування жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об'єктів благоустрою - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків встановлено, що власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний, зокрема, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивач дійсно скоїв правопорушення, передбачене статтею 150 КУпАП.
Доводи позивача, що вказана стаття не передбачає відповідальності за несплату комунальних послуг необґрунтовані та не заслуговують на увагу.
Відносно доводів позивача, що він не зобов'язаний сплачувати комунальні послуги з тих підстав, що з ним не був укладений договір, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний, зокрема, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.
Відповідно до статті 68 Житлового кодексу УРСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Таким чином, позивач був зобов'язаний укласти з КП «Войковець»договір на надання комунальних послуг.
Однак, до моменту укладення договору між сторонами існують договірні відносини, що не заперечується позивачем: він вказує в апеляційній скарзі, що частково сплачував комунальні послуги, у якості доказу неналежного виконання наймодавцем послуг надав копію колективної угоди, в якій мешканці будинку вимагали від директора КП «Войковець»проведення ремонтних робіт, що також підтверджує існування договірних відносини, однак, не оформлених в письмовій формі.
Посилання позивача на статтю 19 Житлового кодексу УРСР не має правового значення, оскільки вказана стаття виключена Законом України від 06.05.1993 №3187-ХІІ.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме позивач є відповідальною особою за несплату комунальних послуг.
Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами неправомірність та необґрунтованість дій відповідача, не надано жодного належного та допустимого доказу своєї правоти.
Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.10 у справі № 2а-1446/10/0108 залишити без задоволення.
2. Постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.10 у справі № 2а-1446/10/0108 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 листопада 2010 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис Н.П.Горошко підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна