Копія
Іменем України
Справа № 2а-1027/10/2770
10.11.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Горошко Н.П. , Дугаренко О.В.
секретар судового засідання Кондратова О.В.
за участю сторін:
від позивача:не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кримстройснаб ХХІ" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Мінько О.В.) від 19.05.10 у справі № 2а-1027/10/2770
за позовом Приватного підприємства "Кримстройснаб ХХІ" (вул. Льотчиків, буд. 3, м.Севастополь, 99057)
до Слідчого відділу управління податкової міліції Державної податкової адміністрації м.Севастополя (вул. Кулакова, буд. 56, м. Севастополь, 99011)
про скасування постанови начальника Слідчого відділу податкової міліції від 26.02.2010 та протоколу про арешт майна та передачу його на збереження від 29.03.2010,
07.04.2010 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Севастополя з позовом до Слідчого відділу управління податкової міліції Державної податкової адміністрації м.Севастополя про скасування постанови від 26.02.2010 начальника Слідчого відділу Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в м.Севастополя та протоколу від 29.03.2010 про арешт майна та передачу його на зберігання (арк.с.3-4).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 19.05.2010 провадження у справі зупинено до розгляду кримінальної справи №1-495/10 Гагарінським районним судом м.Севастополя (арк.с.1).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що в матеріалах Кримінальної справи №1-495/10, яка розглядається Гагарінським районним судом м.Севастополя, є матеріали, які можуть бути використані судом у якості доказів при розгляді даної справи.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Приватне підприємство "Кримстройснаб ХХІ", звернувся з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду (арк.с.6,8-9).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки відповідачем не доведена наявність зв'язку між вказаною справою та справою №1-495/10, до розгляду якої зупинено провадження.
В судове засідання, призначене на 10.11.2010, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно (арк.с.19-25,26), про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Підстави для зупинення провадження у справі відсутні.
Крім того, при задоволенні клопотання Слідчого відділу управління податкової міліції Державної податкової адміністрації м.Севастополя про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції, виходив з того, що даний спір є адміністративним.
Проте, цей висновок судова колегія не може визнати обґрунтованим.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суди повинні дотримуватися встановлених процесуальними законами правил підсудності та підвідомчості спорів, враховувати, що тільки права, свободи та законні інтереси учасників правовідносин, які виникають із визначених законом підстав та інших юридичних фактів, підлягають судовому захисту в передбачений законом та/або договором спосіб.
Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Для визначення спору як такого, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, має бути законодавче уповноваження хоча б одного суб'єкта владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Тому слід вважати, що до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктами владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а не взагалі всіх функцій, які виконують суб'єкти владних повноважень.
Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, це, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відкриваючи провадження у справі за позовом до органів дізнання, слідства, прокуратури (їх посадових чи службових осіб), суд першої інстанції мав з'ясувати чи відсутні у Кримінальному процесуальному кодексі України процедури судового оскарження їх рішень (діянь).
Публічно-правові спори, що пов'язані із кримінальним судочинством, не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства у тому разі, якщо судовий порядок їх вирішення визначений кримінально-процесуальним законом.
В адміністративному позові позивач просить скасувати постанову відповідача про накладення арешту на майно, яка вчинена в межах кримінальної справ, оформлена відповідним процесуальним документом.
Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 101 Кримінального процесуального кодексу України органами дізнання є, зокрема, податкова міліція - у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також у справах про приховування валютної виручки.
Статтею 110 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені прокуророві.
В разі надходження скарги прокурор зобов'язаний розглянути її протягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові.
Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені до суду.
Скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Оскаржена позивачем постанова відповідача не є управлінською, а пов'язана з виконанням ним своїх обов'язків та повноважень, передбачених діючим законодавством щодо вирішення питань по заявам про злочин.
В даних правовідносинах відповідач не перебуває при здійсненні управлінських функцій і не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак суб'єкта владних повноважень, що виключає можливість розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.
Питання про оскарження постанов податкової міліції підлягає вирішенню в порядку Кримінально-процесуального кодексу України з урахуванням правил підслідності, встановлених статтею 112 Кримінально-процесуального кодексу України.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а розглядаються в порядку кримінального судочинства і повинні оскаржуватись в порядку кримінального судочинства.
Згідно пункту 3 частини першої статті 199 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання в порядку пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 156, 157, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 199, статтею 202, пунктом 3 частини першої статті 205, статтями 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кримстройснаб ХХІ" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 19.05.10 у справі № 2а-1027/10/2770 задовольнити повністю.
2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 19.05.10 у справі № 2а-1027/10/2770 скасувати.
3. Справу № 2а-1027/10/2770 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання в порядку статті 157 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала не підлягає оскарженню в касаційному порядку згідно частини другої статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 листопада 2010 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис Н.П.Горошко підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна