Копія
Іменем України
Справа № 2а-5558/10/0124
10.11.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Горошко Н.П. , Дугаренко О.В.
секретар судового засідання Кондратова О.В.
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_2, НОМЕР_1, виданий 2-м відділом Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму 10.06.1998;
ОСОБА_3, посвідчення №1244 від 08.12.2009, договір від 03.08.2010;
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цалко А.А. ) від 27.08.10 у справі № 2а-5558/10
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Лівадійської селищної ради (вул. Батуріна, буд. 8, м. Ялта смт. Лівадія, Автономна Республіка Крим, 98600)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача::
ОСОБА_5 (АДРЕСА_2)
про визнання бездіяльності протиправною та про визнання протиправним і скасування рішення,
25.08.2010 позивач звернулась до Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Лівадійської селищної ради про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду в місячний строк заяви від 10.08.2006 та неприйняття відповідного рішення про приватизацію земельної ділянки площею 0,0400га, яка розташована за адресою: Автономній Республіка Крим, смт.Виноградне, в районі вул.Курчатова;
- визнання протиправним та скасування рішення Лівадійської селищної ради №46 від 23.05.2009 «Про узгодження ОСОБА_5 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на складання проекту землеустрою по відведенню у власність земельної ділянки приблизною площею 0,0200га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель за адресою: АДРЕСА_3»;
- зобов'язання Лівадійської селищної ради розглянути заяву від 10.08.2006 та прийняти відповідне рішення щодо приватизації земельної ділянки площею 0,0400га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (арк.с.3-5).
Разом з позовною заявою позивач надала клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до адміністративного суду, вказала, що дізналась про наявність оскаржуваного рішення тільки в липні 2010 року, коли на адресу відповідача був надісланий адвокатський запит (арк.с.13-16).
Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27.08.2010 у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду відмовлено (арк.с.1).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надані належні та допустимі докази поважної причини пропуску строку на звернення до суду, посилання на адвокатський запит не є доказом того, що позивач дізналась про порушення своїх прав тільки в липні 2010 року.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач - ОСОБА_2, звернулась з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції (арк.с.20-21).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки не прийняв до уваги ті підстави поважного пропуску строку на звернення до суду, які позивач вказала в клопотанні.
В судовому засіданні 10.11.2010 позивач та її представник наполягали на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в ній, надали додаткові докази, однак, не обґрунтували поважну причину ненадання їх до суду першої інстанції.
В судове засідання, призначене на 10.11.2010, відповідач та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином та своєчасно (арк.с.33,34), про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача та третьої особи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2006 позивач звернулась до Голови Лівадійської селищної ради Мамикіна А.П. з заявою про надання згоди на відведення земельної ділянки площею 0,04 га в районі будинку №9 по вул.Курчатова для будування житлового будинку (арк.с.7).
Листом №Л-603 від 06.09.2006 Лівадійський селищний голова відмовив позивачу у задоволенні заяви у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка є власністю фізичної особи (арк.с.8).
10.11.2006 Ялтинська юридична консультація звернулась до Лівадійського селищного голови з заявою про надання відомостей про дату та номер рішення, на підставі якого вказана земельна ділянка була передана у власність, користування, оренду (арк.с.38).
Листом №02/13-1399 від 18.12.2006 Лівадійський селищний голова повідомив, що вказана земельна ділянка надана рішенням №23 24-й сесії 23 скликання від 24.05.2001 у власність ОСОБА_7 для будування та обслуговування жилого будинку (арк.с.39)
12.07.2010 адвокат ОСОБА_3 звернувся до Лівадійської селищної ради з запитом в порядку статті 6 Закону України «Про адвокатуру», в якому просив надати рішення №46 від 23.05.2009 Лівадійської селищної ради 34 сесії 5-го скликання «Про узгодження ОСОБА_5 місця розташування земельної ділянки та надання згоди на складання проекту землевідведення з відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею до 0,02 га для будування та обслуговування жилого будинку, господарських споруд за адресою: АДРЕСА_3»та документи, які були надані ОСОБА_5 (арк.с.16).
Відповідно до статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом -це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Пропущення встановленого строку звернення з адміністративним позовом не позбавляє особи права звернутися з адміністративним позовом, але таке пропущення зазвичай є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна зі сторін (зрозуміло, що у переважній більшості випадків це буде відповідач).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви від 10.08.2006 та рішення відповідача від 23.05.2009, тобто строк звернення до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами минув.
В клопотанні про поновлення пропущеного строку позивач вказує на те, що вона дізналась про існування оскаржуваного рішення тільки в липні 2010 року, однак, не надає жодного належного та допустимого доказу цього.
Посилання позивача на адвокатський запит від 12.07.2010 не має правового значення, так як в цьому запиті йдеться про оскаржуване рішення від 23.05.2009, однак, ним не встановлюється дата, коли позивач дізналась про порушення своїх прав.
Надані позивачем додаткові документи (арк.с.38,39) не спростовують висновків суду першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність поважних причини пропуску процесуального строку звернення до адміністративного суду.
Крім того, позивач не позбавлена можливості в порядку, встановленому Земельним кодексом України, звернутись з відповідними документами та заявою про надання згоди на складання проекту відведення земельної ділянки, так як в матеріалах справи відсутні докази того, що земельна ділянка, щодо якої була надана згода на складання проекту відведення ОСОБА_5 є тою ж самою, яку самовільно, без правовстановлюючих документів використовує позивач.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 99, 100, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 25 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27.08.10 у справі № 2а-5558/10 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27.08.10 у справі № 2а-5558/10 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 листопада 2010 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис Н.П.Горошко підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна