Справа № 199/7807/24
(3/199/3672/24)
іменем України
22.10.2024 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Машкіна Н.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 184 КУпАП, -
18.09.2024 року о 20:45 год. ОСОБА_1 ухилився від виконання своїх обов'язків щодо виховання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 18.09.2024 о 20:30 год. в м.Дніпрі по вул. Янтарній, б.40, керував скутером Ямаха ЗУК-6721335, без номерного знаку (не зареєстрований), в темну пору доби з відсутньою передньою фарою.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що з його дозволу син ремонтував скутер, після чого виїхав на ньому на вул. Янтарну в м.Дніпрі, де був зупинений працівниками поліції. На теперішній час з дитиною проведена виховна бесіда. Щиро каявся.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Так, частиною 3 ст.184 КУпАП, яка була інкримінована ОСОБА_1 передбачена адміністративна відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Факт ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх обов'язків щодо виховання неповнолітнього сина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 221614 від 18.09.2024 року; рапортом інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №2 УПП в Дніпропетровській області ДПП, згідно якого 18.09.2024 приблизно о 20:45 год. на перехресті вул. Донецьке шосе та вул. Березинської було виявлено мопед, який рухався в напрямку вул. Маії Лисиченко без ввімкненого ближнього світла фар.
В той же час, фабула протоколу про адміністративне правопорушення не містить посилань на норми КУпАП, які передбачають відповідальність за адміністративні правопорушення, ознаки яких були виявлені працівниками поліції в діях неповнолітнього ОСОБА_2 (відсутня кваліфікація).
Враховуючи, що суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а судом), факт вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, суд вважає недоведеним.
При цьому, Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому в даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄСПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 , які виразилися в ухиленні батька від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітніх дітей, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, у вчинення якого його провина доведена поза розумним сумнівом, а зміна правової кваліфікації в даному випадку не порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не погіршує його становище.
Оскільки під час розгляду справи встановлена провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відомості про особу ОСОБА_1 , ступінь його провини, необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді попередження, передбаченого санкцією ч.1 ст. 184 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді попередження.
На підставі ст. 401 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: Н.В. Машкіна