Кіровоградської області
"11" грудня 2007 р.
Справа № 9/366
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б.,розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 9/366
за позовом: прокурора Новоукраїнського району, в інтересах держави, в особі Новоукраїнської міської ради, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Воровського, 70,
до відповідача: приватного підприємства "Супутник", Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Кірова, 179-а,
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,
Представники сторін:
від позивача - Андрущенко Г.С., довіреність №1476/15 від 20.11.07р., представник;
від відповідача - Погрібний О.Г., керівник.
У судовому засіданні брав участь прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Кіровоградської області Ситник Г.М., (посвідчення № 444).
Прокурором Новоукраїнського району, в інтересах держави, в особі Новоукраїнської міської ради, подано позов до приватного підприємства "Супутник" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Новоукраїнка, вул. Кірова, 179-а.
Заявою від 20.11.2007 року №4344 вих-07 в.о. прокурора Новоукраїнського району уточнив позовні вимоги та просить винести рішення, яким зобов'язати приватне підприємство "Супутник" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,2 га, що розташована в м. Новоукраїнка, по вул. Кірова, 179-а шляхом знесення будівель за рахунок відповідача.
Відповідач поданий позов не визнав та повідомив господарському суду про те, що він користується спірною земельною ділянкою на законних підставах, оскільки дана земельна ділянка була надана йому під будівництво станції технічного обслуговування рішенням виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради народних депутатів №194 від 27.09.1990 року.
Розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд
Діючим законодавством, зокрема, статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені статтею 126 діючого Земельного кодексу України. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Обгрунтовуючи свої вимоги, прокурор послався на матеріали перевірки, якими встановлено, що на території Новоукраїнської міської ради приватне підприємство "Супутник" в порушення вимог ст.125 діючого Земельного кодексу України без набуття права власності чи права користування земельною ділянкою та встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), самовільно займає для обслуговування СТО автомобілів земельну ділянку промисловості площею 0,2 га, яка розташована в м. Новоукраїнка по вул. Кірова, 179-а. За висновком прокурора викладені обставини підтверджуються: протоколами про адміністративне правопорушення №005889 від 23.05.2007 року, №005851/4 від 17.07.2007 р.; актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.05.2007 р. та від 17.07.2007 р.; приписами № 005850/1 від 23.05.2007 року та №005853/8 від 17.07.2007 року.
Позовні вимоги прокурора ґрунтуються на тому, що відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України, самовільне зайняття земельних ділянок є одним з порушень, за які громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність. А згідно ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Господарський суд дослідивши обставини справи вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Термін самовільного зайняття земельної ділянки визначено у статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Це - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Господарський суд враховує, що з суб'єктивного боку самовільне зайняття земель завжди є навмисним порушенням закону, спрямованим на заволодіння земельної ділянки.
Однак, як вбачається із матеріалів справи виконавчим комітетом Новоукраїнської міської ради народних депутатів 27.09.1990 року прийнято рішення №194 "Про дозвіл на будівництво станції технічного обслуговування з стоянкою на 10 автомашин в м. Новоукраїнці". Даним рішенням виконавчий комітет вирішив:
"1. Дозволити кооперативу "Супутник" будівництво станції технічного обслуговування з стоянкою на 10 автомашин в м. Новоукраїнці на земельній ділянці Новоукраїнської автостанції площею 2000 кв. м. за згодою її адміністрації.
2. Зобов'язати забудівника:
- Одержати у районного архітектора будівельний паспорт, розробити відповідно з ним проектно-кошторисну документацію та погодити її в установленому порядку з відповідними організаціями та установами.
- Звернутися до районного архітектора з питанням відведення земельної ділянки в натурі."
Таким чином, із змісту цього рішення вбачається, що виконавчим комітетом Новоукраїнської міської ради надано в користування кооперативу "Супутник" земельну ділянку 2000 кв.м. для будівництва станції технічного обслуговування, що відповідає положенням ст.ст. 11, 13, 15, 16 діючого на момент прийняття цього рішення, Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970 року.
Розпорядженням Новоукраїнської районної державної адміністрації від 31.03.1993 р. №148 кооператив "Супутник" реорганізовано в приватне підприємство "Супутник".
Викладене дає підгрунтя для висновку, що відповідач правомірно використовує спірну земельну ділянку на підставі рішення виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради народних депутатів від 27.09.1990 року №194 "Про дозвіл на будівництво станції технічного обслуговування з стоянкою на 10 автомашин в м. Новоукраїнці".
При цьому, господарський суд враховує, що пунктом 6 постанови Верховної Ради Української РСР "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року №563-XII із внесеними змінами, Земельним кодексом України в редакції від 13 березня 1992 року та Земельним кодексом України в редакції від 25 жовтня 2001 року, забезпечувалась можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування. При цьому в будь-якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв'язку з не переоформленням правового титулу.
Господарський суд також враховує рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) №1-17/2005 від 22 вересня 2005 року, відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:
- пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення;
- пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року №563-ХII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
Крім того, при вирішенні даного спору, господарський суд враховує наступне. Як вбачається із змісту рішення виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради народних депутатів №194 від 27.09.1990 року "Про дозвіл на будівництво станції технічного обслуговування з стоянкою на 10 автомашин в м. Новоукраїнці", земельна ділянка площею 2000 кв. м. під будівництво станції технічного обслуговування надана кооперативу "Супутник" за згодою адміністрації Новоукраїнської автостанції, оскільки спірна земельна ділянка розташована на території цього підприємства (Новоукраїнської автостанції).
Проте, ні прокурор, ні позивач не надав господарському суду належних доказів на підтвердження того, що в даний час ця земельна ділянка відноситься до земель державної чи комунальної власності, право розпорядження якими в межах міста Новоукраїнка, покладено на позивача.
Відповідно до п. 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин.
Сторонами не надано господарському суду будь-яких доказів того, що на пленарному засіданні Новоукраїнської міської ради, було вирішене питання щодо припинення права користування відповідачем земельною ділянкою, зайнятою під будівництвом станції технічного обслуговування автомобілів.
Дослідивши наявні матеріали справи та проаналізувавши норми чинного земельного законодавства, господарський суд прийшов до висновку про необгрунтованість доводів прокурора та позивача щодо самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.
З огляду на викладене, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя О.Б.Шевчук
Дата підписання рішення: 17.12.2007 р.