Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "12" грудня 2007 р. Справа № 4/2422
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Лозинської І.В.
судді
за участю представників сторін
від позивача Ваховський Є. В. - викон. дир. ТОВ "Юриском",доручення №10 від 18.10.2007р.
від відповідача Макаренко Н.В. - предст. за дор. від 30.10.2007р.
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. "Г.Р.У.П.П." (м. Київ)
до Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор" (м. Коростишів)
про стягнення 12 712,52 грн.
Позивачем заявлено позов про стягнення на його користь з відповідача зайво сплачених грошових коштів в сумі 12712,52грн. При цьому, позивач в своїй позовній заяві посилається на те, що в період з 02.04.2007р. по 17.04.2007р. відповідач передав, а позивач прийняв товар на загальну суму 182 464,61грн., що підтверджується відповідними накладними. Позивач розрахувався з відповідачем в повному обсязі, перерахувавши на рахунок відповідача 195 177,13грн., переплативши при цьому 12712,52грн.
Представник відповідача проти позову в зазначеній сумі заперечив та надав відзив з якого вбачається, що відповідач 12.04.2007р. відпустив позивачу по накладній №97 два блоки гранітні на загальну суму 7131,60грн. Позивач цього ж дня 12.04.2007р. вказані блоки відпустив ВАТ «Київський завод» «Граніт» (м. Київ) згідно із довіреністю серії ЯМП №283136 від 06.04.2007р. по накладній №97 від 12.04.2007р. Відповідач вважає, що станом на день розгляду справи сума боргу перед позивачем становить 5580,92грн.
Позивач проти залишку суми боргу в означеному розмірі заперечив та пояснив, що ВАТ «Київський завод «Граніт» відмовився від вказаних блоків та зажадав повернення коштів за їх сплату. Як доказ, надав копію листа за підписом генерального директора товариства від 27.06.2007р. вих. №294. Проте, в зазначеному листі не йдеться про відмову від блоків та їх повернення, а лише вимога стосовно повернення коштів. Крім того, представник відповідача в засіданні суду пояснила, що в телефонній розмові з представником товариства нею з'ясовано, що товариство не відмовляється від блоків. Між товариством та позивачем існують ще інші договірні відносини, тому повернення коштів, яке в даний час здійснює позивач не стосується саме вказаних гранітних блоків у зв'язку з ніби то їх поверненням товариством.
В судовому засіданні 12.12.2007р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог до Спільного українсько-іспанського підприємства «Іскор» з урахуванням того факту, що позивачем не була врахована накладна №97 від 12.04.2007р., згідно якої відповідачем були отримані блоки декоративного каменю на суму 7131,60грн. В зв'язку з цим, позивач просить зменшити позовні вимоги ТОВ «А.С. «Г.Р.У.П.П.» до Спільного українсько-іспанського підприємства «Іскор» на 7131,60грн. Решту позовних вимог позивач просив залишити без змін.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд,
10 липня 2006 року між Спільним українсько-іспанським підприємством «Іскор» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «А.С. «Г.Р.У.П.П.» (покупець) був укладений договір №1/7 у відповідності з яким продавець зобов'язався відпустити покупцю блоки декоративні каменю габро «Бистріївського» родовища, граніт «Покостовського» родовища та інші вироби з природного каменю по цінах продавця, діючих на момент оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору №1/7 від 10.07.2006р., позивач фактично в період з 02.04.2007р. по 17.04.2007р. отримав від відповідача блоки гранітні по накладних №112 від 02.04.2007р. №85, №114, №115 від 03.04.2007р., № 86, №87, №117 від 04.04.2007р., №118 від 05.04.2007р., № 121 від 06.04.2007р., №88, №89, №123 від 10.04.2007р., № №91-94, 126 від 11.04.2007р., №95, №96, №127, №128 від 12.04.2007р., №97, №98, №129 від 13.04.2007р., № 99, №100, №131 від 16.04.2007р., №№ 101-103, №132 від 17.04.2007р. на загальну суму 189596,21грн. (а.с. 10-40).
Згідно з п. 1.2 договору №1/7 від 10.07.2006р. позивач зобов'язався провести 100% оплату відібраного товару в готівковій або безготівковій формі оплати на розрахунковий рахунок відповідача.
За отриманий товар позивач розрахунок провів в повному обсязі, сплативши на розрахунковий рахунок відповідача 195177,13грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями до прибуткових касових ордерів та банківськими виписками №75 від 06.04.2007р., №226 від 10.04.2007р., №227 від 11.04.2007р., №76 від 11.04.2007р., №77 від 11.04.2007р., №79 від 13.04.2007р. та №229 від 17.04.2007р. (а.с. 41-63). При цьому, позивачем зайво сплачена відповідачу сума грошових коштів в розмірі 5580,92грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву визнає факт зайво сплачених позивачем грошових коштів в сумі 5580,92грн.
Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ «А.С. «Г.Р.У.П.П.» та СП «Іскор» сальдо станом на 18.10.2007р. становить 5580,92 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Нормою ч. 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, обґрунтованими є вимоги позивача про повернення зайво сплачених відповідачу грошових коштів в сумі 5580,92грн., які підлягають стягненню на користь ТОВ «А.С. «Г.Р.У.П.П.».
Провадження у справі в частині стягнення з СП «Іскор» грошових коштів в сумі 7131,60грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Вимоги позивача про покладення на відповідача судових витрат не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 509, 525,526,1212 ЦК України, ст. 193 ГПК України, ст. ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Спільного українсько-іспанського підприємства «Іскор», 12504, вул. Більшовицька, 149, м.Коростишів, Житомирська область, код ЄДРПОУ 14350815 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С. «Г.Р.У.П.П.» 03049, пр.Повітрофлотський, 23, кв. 25, м.Київ, код ЄДРПОУ 34001660, р/р 2600930127341 в ВАТ «Універсальний Банк Розвитку та Партнерства», м.Київ, МФО 320995
- 5 580 грн. 92 коп. боргу,
- 55 грн. 80 коп. витрат зі сплати держмита;
- 51 грн. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 7131,60грн. провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Лозинська І.В.
Дата підписання рішення "___" __________2007р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам