22.11.07р.
Справа № 18/471-07
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області
м.Дніпропетровськ
до Дніпропетровської міської радим.Дніпропетровськ
третя особа
на стороні
позивача: Державне виробниче підприємство
"Дніпронерудпром"
м.Дніпропетровськ
третя особа
на стороні
відповідача:Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське
бюро технічної інвентаризації"
м.Дніпропетровськ
про визнання права власності
Суддя Петрова В.І.
Представники:
від позивача: Зуєва Н.В. - дов. № 29 від 20.03.2007 р., ДовбняІ.В. - дов. від 16.08.2006,
Шевченко І. В.- дов. № 83 від 19.11.2007 р.
від відповідача: Максименко С.М. - дов. № 4/11-68 від 29.01.2007 р.
від 3-ї особи
на стороні
позивача: Чорноусов В. О. - директор
від 3-ї особи
на стороні
відповідача: не з'явився
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу Державного виробничого підприємства "Дніпронерудпром", розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, 43, загальною площею 512,2 кв. м та пр.Кірова,45, загальною площею 187,2 кв. м.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, просить визнати право власності за державою на нерухоме майно цілісного майнового комплексу Державного виробничого підприємства "Дніпронерудпром", а саме: приміщення № 61 літ.А-5, розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, 43, загальною площею 512,2 кв. м та приміщення №88 літ.А-5, розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, 45, загальною площею 187,2 кв. м.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно акту приймання-передачі від 29.05.96 р. Дніпропетровським заводобудівельним комбінатом приміщення цокольного поверху житлових будівель по прКірова, 43 та 45 у Дніпропетровську були передані на баланс Державного виробничого підприємства "Дніпронерудпром", відповідно до Статуту якого майно підприємства є державною власністю, але Дніпропетровська міська рада відмовляє в реєстрації цього майна за державою, оскільки вважає, що майно належить до комунальної власності. Позивач зазначає, що підтвердженням тому, що майно належить державі є рішення господарського суду від 31.08.2006 р. по справі № А39/218.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначає, що житлові будинки разом із зазначеними поверхами за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Кірова, 43 та 45, знаходились з моменту будівництва в повному господарському віданні Дніпропетровського заводобудівельного комбінату та перебували на балансі цього підприємства (далі - ДЗК). Позивачем не надано доказів знаходження спірних приміщень саме у володінні третьої особи по справі - Державного виробничого об'єднання "Дніпронерудпром". Передача ж, згідно з наказом голови ВАТ "ДЗК", з балансу житлово-комунального відділу ДЗК на баланс ДВО "Дніпронерудпром" цокольних приміщень ще не є доказом набуття останнім права господарського відання на це майно.
Третя особа (ДВП "Дніпронерудпром") підтримує доводи позивача, зазначає, що приміщенням користується відповідно до переданих йому прав і вважає, що майно є державною власністю.
Третя особа (КП "Дніпропетровське МБТІ") в судове засідання не з'явивлась, витребувані судом документи не надала, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
По справі оголошувалась перерва згідно ст.77 ГПК України.
За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
Актом від 29.05.96 р. приймання-передачі Дніпропетровським заводобудівельним комбінатом приміщення цокольного поверху житлових будівель № 43 та № 45 по пр.Кірова у м.Дніпропетровську були передані на баланс Державного виробничого підприємства "Дніпронерудпром" (а. с.9).
Відповідно до Статуту, затвердженого 15.10.2004 р., майно Державного виробничого підприємства "Дніпронерудпром" є державною власністю.
Згідно ст.141 ГК України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також: інші суб'єкти.
Зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом (ч.2 ст.145 ГК України).
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2006 р. у справі №А39/218 (а. с.28) встановлено, що державне майно -цокольні приміщення, розташовані за адресами: м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, 43 та пр.Кірова, 45, було передано до комунальної власності всупереч чинного законодавства.
Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також: у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими. що підлягають задоволенню.
Згідно вищевикладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
Позов задовольнити.
Визнати право власності за державою на нерухоме майно цілісного майнового комплексу Державного виробничого підприємства "Дніпронерудпром", а саме: приміщення № 61 літ.А-5, розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, 43, загальною площею 512,2 кв. м та приміщення № 88 літ.А-5, розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, 45, загальною площею 187,2 кв. м.
Суддя
В.І. Петрова
Рішення підписано 13.12.2007 р.