79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
28.10.10 Справа № 9/24-77
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Кравчук Н.М.
суддів Гнатюк Г.М.
Мирутенко О.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»(надалі ПАТ «Західінкомбанк) № 3707-19 від 06.08.2010р.
на рішення господарського суду Волинської області від 22.07.2010р.
у справі № 9/24-77
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Спецуправління дорсервіс»(надалі ТзОВ «Спецуправління дорсервіс»), м. Луцьк
до відповідача: ПАТ «Західінкомбанк», м. Луцьк
про усунення порушень прав власника,
за участю учасників судового процесу:
від позивача: ОСОБА_1 -адвокат (довіреність б/н від 20.04.2010р.)
від відповідача: не з'явився
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами заявлено не було. Заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Волинської області від 22.07.2010р. у справі №9/24-77 (суддя Соломка Л.І.) позов задоволено повністю. Зобов'язано ПАТ “Західінкомбанк” звільнити приміщення, що належить на праві власності позивачу ТзОВ “Спецуправління дорсервіс”, а саме:? кабінет під №15 площею 16,3 м2;? кабінет під №16площею 11,7 м2;? кабінет під №18 площею 21,7 м2;? кабінет під №19 площею 11,7 м2;? кабінет під №20 площею 16,4 м2;? коридор під №15 площею 5,5 м2;? частину коридору під №225 площею 8,0 м2. Стягнуто з ПАТ "Західінкомбанк" на користь ТзОІВ "Спецуправління дорсервіс" 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що договори оренди, в т.ч. договір суборенди, припинили свою дію, юридичних підстав займати спірні приміщення у відповідача відсутні, тому вимога про звільнення даних приміщень підлягає до задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що займає площу частини майнового комплексу позивача на підставі договору оренди від 01.02.2008 року - 11, 7 м2 та договору суборенди з підприємцем ОСОБА_2 від 01.01.2009 року - площу 84,6 м2. На думку відповідача, площа, яку просить звільнити позивач 91,3 м2 перебуває у його користуванні правомірною на підставі зазначених договорів. Строк дії цих договорів продовжений на підставі ч. 4 ст. 284 ГК України та ст. 764 ЦК України, підприємець ОСОБА_2 не вимагав звільнення приміщень у встановленому порядку.
Позивач в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечив, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому просить суд апеляційної інстанції залишити його без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Відповідач в судове засідання 20.10.2010р. не з»явився, надіслав телеграму про відкладення розгляду справи, в зв»язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.
Колегія суддів відмовляє в задоволенні даного клопотання в зв'язку з необґрунтованістю.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Волинської області від 26.07.2010р. у справі № 9/24-77 з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ «Спецуправління дорсервіс»(орендодавець) та КБ «Західінкомбанк»ТзОВ (правонаступник ПАТ «Західінкомбанк»(орендар) 01.02.2008р. укладено договір оренди частини майнового комплексу, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оперативну оренду частину нежитлового адміністративно-побутового приміщення, що знаходиться в м. Луцьку, пр-т Перемони,15, загальною площею 11,7 м2 (а.с. 16).
Відповідно до п.2.1 договору орендна плата становить 1 755,00 грн., яка щомісяця перераховується на поточний рахунок у банку орендодавця не пізніше останнього банківського дня поточного місяця.
В п.8.1 договору сторони обумовили, що цей договір укладений на строк з 01.02.2008р. по 31.12.2008р.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що після закінчення терміну дії договору орендар продовжував користуватися орендованими приміщеннями, проте за період з 01.01.2010 р. по 01.05.2010 р. орендної плати не сплачував, що підтверджується розрахунком позивача, долученого до матеріалів апеляційного провадження та не заперечується самим відповідача.
01.01.2009р. між ТзОВ «Спецуправління дорсервіс»(орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди майнового комплексу, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оперативну оренду частину нежитлового адміністративно-побутового приміщення, що знаходиться в м. Луцьку, пр-т Перемони,15, загальною площею 84,6 м2. Термін дії даного договору -до 31.12.2009р. (долучений до матеріалів апеляційного провадження).
Окрім того, 01.01.2009р. між ФОП ОСОБА_2, який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію та договору оренди частини майнового комплексу з правом передання його в суборенду (орендодавець) та КБ «Західінкомбанк»ТзОВ (правонаступник ПАТ «Західінкомбанк»(суборендар) було укладено договір суборенди частини майнового комплексу, відповідно до умов якого орендодавець передає, а суборендар приймає в оперативну оренду частину нежитлового адміністративно-побутового приміщення, що знаходиться в м. Луцьку, пр-т Перемоги,15, загальною площею 84,6 м2. Термін дії даного договору -до 31.12.2009р. (а.с. 17).
Відповідно до п.2.1 даного договору орендна плата становить 16 666,20 грн., яка щомісяця перераховується на поточний рахунок у банку орендодавця не пізніше останнього банківського дня поточного місяця.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що договір оренди, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_2 припинив свою дію 31.12.2009р., в зв»язку з закінченням терміну дії, про що свідчить лист ФОП ОСОБА_2 від 19.07.2010 р.
Відповідно до ст.. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Позивач, будучи власником орендованого відповідачем приміщення, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.11.2006р. реєстраційний номер 159380007, технічним паспортом станом на 28.11.2006р. (а.с. 9-15), надіслав на адресу відповідача листи 16.03.2010р. та 02.04.2010р. з вимогою оплатити заборгованість по орендній платі та повідомити про наміри подальшої оренди спірних приміщень (а.с. 18-19).
Однак, вказані листи відповідачем були залишені без відповіді та задоволення.
Таким чином, ПАТ «Західінкобанк»після закінчення терміну дії договору суборенди продовжував користуватися орендованими приміщеннями, проте за період з 01.01.2010 р. по 01.05.2010 р. орендної плати не сплачував, що підтверджується розрахунком позивача, долученого до матеріалів апеляційного провадження, та не заперечується самим відповідачем.
Відповідно до ст.. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Статтею 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно із ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Враховуючи те, що договори оренди, в т.ч. договір суборенди, припинили свою дію та наявність заборгованості по орендній платі є юридичним фактом, з яким наведенні вище норми матеріального права пов'язують виникнення у орендодавця права вимоги щодо зобов'язання ПАТ «Західінкомбанк»звільнити займані приміщення, які знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр-т Перемоги,15, загальною площею 84,6 м2 і 11,7 м2, тому дана вимога є обґрунтованою та правомірно задоволена судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, всупереч вимог ст.33 ГПК України відповідачем не було надано суду доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві.
З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, з врахуванням мотивувальної частини даної постанови, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Волинської області від 22.07.2010р. у справі № 9/24-77 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
3. Справу повернути в господарський суд Волинської області.
Головуючий суддя Кравчук Н.М.
судді Гнатюк Г.М.
Мирутенко О.Л.