79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
14.09.10 Справа № 10/75
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Краєвської М.В.
суддів: Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу Спільного українсько-англійського підприємства «Дубноцукорінвест»у формі ТзОВ від 25.06.2010 р. вих. № 33
на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.06.2010 р.
у справі № 10/75
за позовом ТзОВ «Приватцентр-Агро», м.Київ
до Спільного українсько-англійського підприємства «Дубноцукорінвест»у формі ТзОВ, м.Дубно Рівненської обл.
про стягнення 75 958, 56 грн., в т.ч. 75 000 грн. основного боргу, 283, 56 грн. 3 % річних, 675 грн. інфляційних втрат, за поставлений товар
За участю представників сторін:
від позивача -Мартинчук А.В. (юрисконсульт, довіреність від 28.07.2010 р. № 258 у матеріалах справи);
від відповідача -не з»явився
Представнику позивача роз”яснено його права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.
Оскільки позивач не заявляв клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 15.06.2010 р. у справі № 10/75 (суддя Павлюк І.Ю.) позов задоволено повністю за підставністю й обгрунтованістю, стягнуто з відповідача на користь позивача 75 000 грн. основного боргу, 283, 56 грн. 3 % річних, 675 грн. інфляційних втрат, за поставлений товар.
Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення з підстав неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права.
Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що справу розглянуто судом першої інстанції за відсутністю його представника, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду; він перебуває у надзвичайно складному фінансовому становищі.
У судовому засіданні позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Як встановлено судом першої інстанції, через представника ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності ЯОР № 944778 від 21.05.2009 р. (а.с.11) згідно з видатковою накладною № РО-0000037 від 21.05.2009 р. (а.с.10) позивач передав відповідачу товар на загальну суму 75 000 грн., що підтверджується підписами уповноважених осіб ТзОВ "Приватцентр-Агро" та Спільного українсько-англійського підприємства «Дубноцукорінвест»у формі ТзОВ, скріпленими відбитками їхніх печаток на вищевказаній накладній.
За отриманий товар відповідач не розрахувався, що і слугувало підставою зверненню з позовом до господарського суду.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 15.06.2010 р. у справі № 10/75 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Спільного українсько-англійського підприємства «Дубноцукорінвест»у формі ТзОВ - без задоволення.
При цьому колегія виходила з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, 24.02.2010 р. позивач надіслав на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.13) претензію вих. № 36 від 22.02.2010 р. з вимогою погасити заборгованість у сумі 75 000 грн. (а.с.12), яка одержана останнім 26.02.2010 р., проте претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд дав правильну оцінку письмовим доказам, наданим сторонами, та фактичним обставинам справи, які свідчать про факт отримання відповідачем товару та виникнення обов”язку його оплати.
Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У матеріалах справи відсутні докази погашення Спільним українсько-англійським підприємством «Дубноцукорінвест»у формі ТзОВ заборгованості за отриманий товар у строк, встановлений ч.2 ст.530 ЦК України, відповідач не спростував документально її відсутність як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і при поданні апеляційної скарги, не долучивши платіжних доручень про погашення заборгованості. Більше того, колегія суддів звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов”язується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.
Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Пункт 2 статті 625 ЦК України зобов'язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За весь період прострочення за період з 04.03.2010 р. по 19.04.2010 р. позивачем нараховано 283, 56 грн. 3 % річних і за березень 2010 року 675 грн. інфляційних втрат, згідно з розрахунком позовних вимог (а.с.7), який перевірений судами обох інстанцій і визнаний правильним.
Покликання апелянта на неповідомлення його належним чином про час і місце засідання суду спростовується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення (а.с.31) під розписку ухвали від 01.06.2010 р., якою відкладено розгляд справи на 15.06.2010 р. (дата прийняття оскаржуваного рішення) (а.с.29).
Крім того, відповідно до ч.2 ст.218 ГК України, ч.2 ст.617 ЦК України не вважається надзвичайною та невідворотною обставиною (дія непереборної сили), підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов”язання, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Рівненської області від 15.06.2010 р. у справі № 10/75 залишити без змін, а апеляційну скаргу Спільного українсько-англійського підприємства «Дубноцукорінвест»у формі ТзОВ - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя М.В.Краєвська
Суддя Н.А.Галушко
Суддя Г.В.Орищин