01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
29.07.10 Справа № 14/052-10
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Остапенка О.М. (доповідач по справі),
суддів:
Жук Г. А.
Тарасенко К. В.
при секретарі судового засідання Лебедєвій С.В.,
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 29.07.2010 року,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гаврилівський торговий комплекс»на рішення господарського суду Київської області від 09.06.2010 року
у справі № 14/052-10 ( суддя Бацуца В.М.)
за позовом приватного підприємства «Баядера», м. Горлівка,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Гаврилівський торговий комплекс», с. Гаврилівка, Вишгородський район, Київська область,
про стягнення 61 732,25 грн. -
встановив:
Відповідно до розпорядження Заступника Голови суду від 28.07.2010 року у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Сибіги О.М. здійснено заміну складу колегії суддів. Перегляд в апеляційному порядку рішення господарського суду Київської області по справі № 14/052-10 здійснюється Київським міжобласним апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді Остапенка О.М. та суддів Тарасенко К.В. і Жук Г.А.
В березні 2010 року ПП «Баядера»звернулося до господарського суду Київської області з позовом в якому просило стягнути з ТОВ «Гаврилівський торговий комплекс»на його користь 56 808,69 грн. основного боргу та 3 313,97 грн. пені, 1 136,17 грн. інфляційних збитків, 473,42 грн. 3% річних, нарахованих за прострочення виконання зобов'язання.
Рішенням господарського суду Київської області від 09.06.2010 року по справі № 14/052-10 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ «Гаврилівський торговий комплекс»на користь ПП «Баядера»56 808,69 грн. основного боргу, 3 313,97 грн. пені, 1 136,17 грн. інфляційних збитків, 473,42 грн. 3% річних, 617,32 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору купівлі-продажу № 5-ТЦ від 23.12.2004 року.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 09.06.2010 року по справі № 14/052-10 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
ПП «Баядера»у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ТОВ «Гаврилівський торговий комплекс»залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 09.06.2010 року -без змін.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.07.2010 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Представник відповідача в судовому засіданні 29.07.2010 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу ТОВ «Гаврилівський торговий комплекс»задовольнити з підстав викладених вище.
Представник позивача в судовому засіданні 29.07.2010 року заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу ТОВ «Гаврилівський торговий комплекс»залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області -без змін.
В судовому засіданні, яке відбулось 29.07.2010 року, за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду по справі № 14/052-10.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Гаврилівський торговий комплекс»слід відмовити, а рішення господарського суду Київської області -залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом між ПП «Баядера»(продавець) та ТОВ «Гаврилівський торговий комплекс»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 5-ТЦ від 23.12.2004 року (договір) (а. с. 13-14).
Згідно п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості і по ціні, відповідно до узгоджених накладних/специфікацій.
Пунктом 1.3 договору передбачено, повноважний представник покупця отримує товар на підставі довіреності. Право власності на товар переходить до покупця в момент його передачі та підписання накладних.
Відповідно до п. 5.1 розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 7 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця або в іншому порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати.
У відповідності до п. 10.1 даний договір діє з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2005 року. У випадку, якщо жодна з сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим (п. 10.2 договору).
Оскільки сторонами не було подано жодних доказів про намір розірвати чи змінити договір за один місяць до його закінчення, то колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що даний договір є пролонгованим на тих самих умовах і його дійсність не заперечувалась сторонами.
На виконання умов договору позивачем було передано, а відповідачем отримано алкогольну продукцію на загальну суму 64 411,26 грн. згідно видаткових накладних: № 898094 від 14.10.2009 року на суму 9 528,54 грн. (а. с. 15-16), № 898096 від 14.10.2009 року на суму 7 794,90 грн. (а. с. 17) та № 898901 від 15.10.2009 року на суму 47 087,82 грн. (а. с. 18-20).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 цього Кодексу).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як було зазначено вище, відповідно до умов договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 7 календарних днів з дня отримання товару. Товар згідно видаткових накладних відповідачем отримано 15.10.2009 року і розрахуватись за нього покупець мав до 23.10.2009 року.
Проте, в порушення умов договору відповідач за поставлений товар розрахувався частково і заборгованість перед позивачем за договором становить 56 808,69 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: вищевказаними видатковими накладними; повідомленням відповідача про матеріально-відповідальних осіб і зразки відбитків печатки, штампів; податковими накладними № 898096 від 14.10.2009 року (а. с. 76) та № 898901 від 15.10.2009 року (а. с. 77-78).
Крім того відповідач не заперечує факту отримання товару за названими накладними.
Посилання відповідача, що поставка товару за вказаними накладними здійснювалася не на підставі договору № 5-ТЦ від 23.12.2004 року та що в податкових накладних зазначений договір № 1059 від 23.12.2004 року, який не має відношення до вищезазначеного договору спростовуються з огляду на наступне.
Так, у видаткових накладних відсутнє посилання на договір № 5-ТЦ від 23.12.2004 року, а підставою вказано «договір», однак це не виключає поставку товару саме за вказаним договором, оскільки вона здійснювалася в період дії договору, переданий товар повністю відповідає товару, що є предметом договору. Будь-яких інших договорів купівлі-продажу алкогольної продукції в період дії договору між сторонами не укладалось, що підтверджують позивач та відповідач.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції що поставка позивачем товару за вищезгаданими видатковими накладними здійснювалася на виконання саме договору № 5-ТЦ від 23.12.2004 року. Податкові накладні складені також на підставі договору, оскільки дати та товар, зазначені в них, повністю співпадають з тими, що зазначені в видаткових накладних.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 56 808,69 грн. заборгованості за договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь за прострочення виконання зобов'язання пеню за період з 22.10.2009 року по 03.02.2009 року та з 23.10.2010 року по 03.02.2010 року на загальну суму 3 313,97 грн.; 1 136,17 грн. інфляційних збитків та 473,42 грн. 3% річних.
Пунктом 7.3 договору передбачено, що за неналежне виконання зобов'язань, передбачених п. 5.1 договору, покупець сплачує продавцю пеню від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно із ст. 3 вищезазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Провівши відповідні розрахунки, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 313,97 грн. пені, 1 136,17 грн. інфляційних збитків та 473,42 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 09.06.2010 року у справі № 14/052-10 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
За таких обставин, апеляційна скарга ТОВ «Гаврилівський торговий комплекс»на рішення господарського суду Київської області від 09.06.2010 року задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
постановив:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гаврилівський торговий комплекс»на рішення господарського суду Київської області від 09.06.2010 року у справі № 14/052-10 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 09.06.2010 року у справі № 14/052-10 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
4. Справу № 13/067-10 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Остапенко О.М.
Судді:
Жук Г. А.
Тарасенко К. В.
Дата відправки