10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"04" листопада 2010 р. Справа № 11/1228-10
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Затилкіна Л.А., довіреність №1729 від 01.07.2010р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Шепетівка Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "13" вересня 2010 р. у справі № 11/1228-10 (суддя Радченя Д.І.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Хмельницькобленерго", м.Хмельницький
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Шепетівка Хмельницької області
про виселення із нежитлового приміщення по вул. 400- років м.Шепетівки
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.09.2010р. (оформлено та підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України - 16.09.2010р.) у справі №11/1228-10 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Хмельницькобленерго" до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про виселення із нежитлового приміщення по вул. 400- років м.Шепетівки.
Виселено підприємця ОСОБА_2 із нежитлового приміщення - адміністративної будівлі трансформаторної підстанції РП-1, інв. №000370, яке розташоване за адресою м.Шепетівка, Хмельницької області, вул. 400 річчя м.Шепетівки, буд.3
Стягнуто з відповідача на користь позивачап - 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти новий судовий акт, яким у позові відмовити.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права.
Зазначає, що позовна заява ВАТ "ЕК"Хмельницькобленерго" до підприємця ОСОБА_2 повинна бути залишена без задоволення, оскільки підприємець ОСОБА_2 не є стороною у договірних відносинах згідно з договором оренди від 30.12.2008р., а є стороною громадянка ОСОБА_2, яка не може бути стороною господарського процесу.
Вказує, що помилковим є висновок суду першої інстанції щодо закінчення дії договору 30.04.2010р., оскільки відсутні докази отримання відповідачем листа про відмову у продовженні оренди спірного приміщення, а також позивач щомісяця надсилає відповідачу рахунки для сплати орендної плати.
В засідання суду відповідач повноважного представника не направив, про причини неявки в суд не повідомив, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином.
За наведених обставин та враховуючи приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, нез'явлення в судове засідання представників сторін, повідомлених належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважають рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, просять його залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Вказала, згідно ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Зазначила, що позивач письмово повідомляв відповідача про необхідність добровільного звільнення приміщення, яке вона орендувала, оскільки зазначене приміщення потрібне для виробничої діяльності компанії.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01 липня 2005 року між ВАТ "ЕК "Хмельницькобленерго” в особі Шепетівського РЕМ (орендодавець, позивач) та підприємцем ОСОБА_2 (орендар, відповідач) було укладено договір оренди нежилого приміщення, відповідно до п.1.1 якого орендодавець здав орендарю в оренду частину нежилого приміщення розподільчої підстанції по вул.400-річчя м.Шепетівки загальною площею 120 кв.м. для розміщення торгівельної точки.
Згідно з п.5.1. договору від 01.07.2005р. договір діє з моменту його підписання на строк 11 місяців.
Надалі після закінченні дії зазначеного договору були укладені нові договори, зокрема, договір від 01.06.2006 року терміном дії на 11 місяців та договір від 01.07.2008 року на шість місяців.
11 березня 2009 року начальник Шепетівського РЕМ звернувся до відповідача з листом з вимогою звільнити займане приміщення, або врегулювати питання щодо укладення договору з компанією "Хмельницькобленерго” щодо цього приміщення, зазначений лист був вручений відповідачу 13.03.2009 року.
16 квітня 2009 року листом позивач - ВАТ "ЕК" Хмельницькобленерго” відмовив підприємцю ОСОБА_2 у продовженні оренди даної будівлі, мотивуючи тим, що компанія планує це приміщення використовувати для власної господарської діяльності, тому позивач, направивши листа відповідачу, запропонував звільнити займане приміщення, посилаючись на п.1 ст. 785 ГК України, яка передбачає, що в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або в стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідач не виконав вимогу позивача, не звільнив в добровільному порядку займане приміщення.
Вважаючи, що його право порушено, позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до підприємця ОСОБА_2 про виселення її із не житлового приміщення по вул.400 років м.Шепетівки в м.Шепетівка, яке вона займає під розміщення магазину продовольчих товарів.
Відповідач у письмовому відзиві на позов заперечив проти позову, мотивуючи тим, що спірне приміщення займає на законних підставах, відповідно до умов укладеного між сторонами договору від 30 грудня 2008 року, який є діючим до теперішнього часу. Крім того, відповідач зазначив, що зі змісту договору вбачається, що даний договір укладений між позивачем - юридичною особою та громадянкою ОСОБА_2, а не підприємцем, тому даний спір не підвідомчий господарському суду, у зв'язку з чим має розглядатись в порядку цивільно-процесуального законодавства України.
Господарський суд Хмельницької області рішенням від 13.09.2010р. позов задовольнив.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, переглядаючи справу, відмічає наступне.
Відповідно до пунктів 1 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
У відповідності із п.1 та 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 1 ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, що в разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення ( частина 2 ст. 785 ЦК України).
Як вже зазначалось, 01.07.2005р. між сторонами було укладено договір оренди частини не житлового приміщення розподільчої підстанції по вул.400-річчя м.Шепетівки загальною площею 120 кв.м. під розміщення торгівельної точки строком на 11 місяців. Надалі після закінченні дії вищезазначеного договору були укладені нові договори, зокрема договір від 01.06.2006 року терміном дії на 11 місяців та договір від 01.07.2008 року на шість місяців.
Зі змісту договору від 30 грудня 2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем, вбачається, що сторони досягли згоди щодо продовження оренди даного приміщення на вісім місяців, тобто з 30.12.2008 року по 30 серпня 2009 року. Проти факту укладення даного договору повноважний представник позивача не заперечив.
Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечення наймодавця протягом одного місяця, договір вважається продовженим на строк, який був раніше встановлений договором.
З огляду на вищезазначене, дія договору від 30.12.2008 року є продовженою - з 30.08. 2009 року по 30 квітня 2010 року.
19.03.2010 року відповідач звернулась до генерального директора ВАТ "ЕК" Хмельницьколенерго” з листом, в якому зазначила, що визнає , що договір оренди закінчив свою дію і просить надати дозвіл на викуп даного приміщення, а в разі якщо компанія не планує його продаж - просить згоди на продовження оренди даного приміщення.
Проте, як вбачається зі змісту даного листа відповідач не надіслала позивачу проект договору відповідно до ст. 181 ГК України.
У зв'язку із закінчення дії оренди даного приміщення позивач повторно листом від 16 квітня 2010 року №03/01-1021 (ще до закінчення дії орендних відносин, які склались відповідно до умов договору від 30.12.2008 року на звернення відповідача, зокрема, її лист від 19.03.2010 року) повідомив про неможливість продовження оренди нежитлового приміщення по вул. 400-річчя м.Шепетівки, посилаючись на ту обставину, що планує використовувати його для власних потреб в господарській діяльності та запропонував звільнити займане приміщення в строк до 01 травня 2010 року.
Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що договірні відносини стосовно оренди нежитлового приміщення по вул. 400-річчя м.Шепетівки між сторонами припинилися з 01 травня 2010 року.
Пунктом 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або в стані, який було обумовлено в договорі.
Відсутність укладеного з відповідачем договору оренди спірного приміщення та відсутність дій відповідача щодо звільнення підтверджується листами з пропозиціями підприємця ОСОБА_2 до позивача, в яких вона неодноразово просить укласти з нею договір оренди займаного приміщення.
Пропозиції відхилялись позивачем, оскільки компанія планувала використовувати нежитлове проміщення у м.Шепетівка у власній господарській діяльності.
Слід зазначити, що місцевий господарський суд правомірно відхилив заперечення відповідача, викладене в листі-клопотанні від 26.08.2010 року про те, що договір від 30.12.2008 року укладений не з підприємцем ОСОБА_2, а з фізичною особою ОСОБА_2, оскільки зі змісту даного договору вбачається, що орендарем є суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, яка мешкає АДРЕСА_1. Крім того, сукупний аналіз встановлених у справі обставин не викликає сумніву у тому, яким було цільове використання цього приміщення.
Стосовно доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі щодо різниці понять "фізична особа-підприємць" та "суб'єкт підприємницької діяльності", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч.1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Згідно із п.3.8.1 Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року №97 "Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 р. №59 та скасування нормативних документів" підприємець - фізична особа, яка є громадянином України, іноземним громадянином, особою без громадянства, що здійснює підприємницьку діяльність. Громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи. Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.
Таким чином фізична особа-підприємець є суб'єктом підприємницької діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому не є підставою для скасування судового акту.
За таких обставин, рішення господарського суду Хмельницької області від 13 вересня 2010 року у справі №11/1228-10 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 13 вересня 2010 року у справі №11/1228-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Шепетівка Хмельницької області - без задоволення.
2. Справу №11/1228-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
віддрук.
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд