ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 48/379
19.12.07
За позовом
Спільного закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “Міжнародні Авіалінії України»
До
Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-середземноморські авіалінії»
Про
Стягнення 631 212,88 грн.
Суддя Сулім В.В.
Сулім В.В.
Секретар судового засідання Мисник Т.М.
Представники:
Від позивача:
Карпенко С.Д. -пред. за довір.
Моргун В.Г. - пред. за довір.
Алексєєва Т.О. -пред. за довір.
Від відповідача:
Кривунда Ю.М. -пред. за довір.
Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, а в судовому засіданні 06.11.07 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 631 212,88 за Двосторонньою угодою № 22/ІВ “Про взаємне прийняття та визнання пасажирської перевізної документації (інтерлайн)» від 04.07.2000 р. та судові витрати: держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2007 р. порушено провадження у справі 48/379 та призначено розгляд на 23.10.2007 р.
Судом у відповідності зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено сторонам їхні права та обов'язки.
Судом роз'яснено сторонам по справі вимоги ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Судом, у відповідності з вимогами ст. .81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні позивачем надані обґрунтування позовної заяви та документи на виконання вимог ухвали суду від 27.09.2007 р., зокрема, поштове повідомлення про отримання відповідачем проекту Акту звірки взаєморозрахунків.
Представник відповідача в судовому засіданні повідомив про рішення загальних зборів ТОВ “Українсько-середземноморські авіалінії» щодо виділу з його складу нових юридичних осіб та заявив клопотання про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні 30.10.2007 року: розглянувши заперечення позивача на клопотання відповідача та заслухавши пояснення сторін, керуючись п. 3 ст. 79 ГПК України, суд відмовив відповідачу у задоволені клопотання про зупинення провадження у справі та зобов'язав його надати суду відзив по суті позовних вимог, призначивши розгляд справи на 06.11.2007 р.
02.11.2007 р. відповідач подав до суду нове клопотання про зупинення провадження у справі з тих же підстав - виділу з його складу нових юридичних осіб.
Суд, розглянувши клопотання про зупинення провадження по справі, визнав його необґрунтованим та відхилив його з наступних мотивів. Відповідно до п.3 ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження в разі заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації. Таким чином, наявність рішення загальних зборів відповідача від 03.10.2007 про виділ з ТОВ «Українсько-Середземноморські авіалінії»нових юридичних осіб та перехід до них за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків за основними напрямками діяльності ТОВ «Українсько-Середземноморські авіалінії»не є обов'язковою підставою для зупинення провадження по справі, а відтак, з метою уникнення затягування розгляду справи, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання.
В судове засідання 06.11.2007 р. відповідач, будучи належним чином повідомлений, - не з'явився, відзиву по суті позовних вимог не надав.
Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представників, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
04.07.2000 року між Спільним закритим акціонерним товариством “Авіакомпанія “Міжнародні Авіалінії України» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Українсько-середземноморські авіалінії» (відповідач), надалі за текстом “Сторони», було укладено Двосторонню угоду № 22/ІВ “Про взаємне прийняття та визнання пасажирської перевізної документації (інтерлайн)» та Додаток № 1 до зазначеної угоди (надалі за текстом “Угода» та “Додаток № 1»), за якими кожна із Сторін повинна була оформлювати та видавати авіаквитки та інші перевізні документи відповідно до тарифів, розцінок, умов та положень, які встановлені тією стороною, авіа маршрутами якої має бути здійснення відповідного пасажира та визначена процедура проведення розрахунків між Сторонами перевезення.
Відповідно до п.2.3. Угоди кожна з Сторін зобов'язувалася надавати іншій стороні усі дані та інформацію про тарифи, які є необхідними для продажу тих авіатранспортних послуг, які пропонуються на даний момент часу цією авіакомпанією, в тому числі через Банк даних Міжнародної асоціації авіаперевізників (ІАТА). В силу цього, на час продажу авіаквитка на рейси авіакомпаній, між якими існує вищезазначена угода агент, що здійснює такий продаж, може використовувати бланки будь якого з учасників цієї угоди, та ці квитки приймаються до перевезення авіакомпанією, що здійснює це перевезення. При цьому, агент, що здійснює продаж авіаквитка, повинен здійснювати таку продажу згідно з тарифом та правил застосування відповідного тарифу, який є загальнодоступним у Глобальних дистриб'юторських системах опублікування тарифів (Gabriel, Amadues, Сирена тощо).
Пунктом 1 Додатку № 1 Сторони визначили, що протягом чотирьох тижнів після закінчення кожного календарного місяця вони повинні надсилати одна одній рахунки та кредитові авізо, що мають відношення до фінансових операцій за попередній місяць. З огляду на п.6 Додатку № 1, сальдо рахунків за відповідний період повинно було визначатися у доларах США.
Разом з тим, Сторони зобов'язалися (пункти 4 і 5 Угоди) здійснювати щомісячно підведення балансу та сплату відповідних рахунків-фактур, які виставляються на поточні рахунки обох Сторін; виписки з вище означених рахунків вони мали надсилати одна одній протягом 30-ти днів після закінчення звітного місяця.
Відповідно до рахунку-фактури (INVOICE) № 821161 від 14.12.2006 р. позивач виставив відповідачу для оплати суму 124 992,65 доларів США, яка на дату подачі позову так і не була оплачена відповідачем. За твердженням позивача, заборгованість у розмірі 631 212 грн.88 коп. (з огляду на курс: 1 долар США = 5,05 грн.) являє собою його фінансові збитки, в результаті невірного застосування тарифів при оформленні авіаквитків на авіарейси позивача.
Так, в період з березня по вересень 2007 агентом відповідача на території Німеччини були продані квитки на рейси позивача, з використанням бланків Відповідача, що підтверджується копіями польотних купонів. При цьому, за твердженням позивача, були порушені правила використання тарифів, а саме: було порушено вимогу застосовуваних тарифів (пункт 15), згідно якої, при застосуванні означеного тарифу, продаж авіаквитків дозволяється тільки на бланках позивача.»
Залучивши в силу п. 7.2 Угоди, агентів до продажу квитків та одержавши від такого продажу відповідні кошти, відповідач тим самим має нести відповідальність за належне виконання ними умов Угоди та вимог документів ІАТА.
Суд, оглянувши у судовому засіданні оригінали Угоди та Додатку №1, належним чином переведені та засвідчені витяги з нормативних документів ІАТА, копії польотних купонів та інші матеріали, що знаходяться у справі, та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень розділу 6 “Ринок авіаційних перевезень та робіт» Концепції розвитку цивільної авіації України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1996 р. № 1587 -“Тарифна політика авіакомпаній має базуватися на вимогах міжнародної асоціації авіаперевізників (ІАТА), з урахуванням ринкового попиту, необхідності покриття власних витрат тощо».
Угодою (п.2.4. “Мінімальні тарифи та собівартість») визначено, що жодна з сторін Угоди не має права оформлювати та видавати квитки за тарифами, які будуть нижчими за відповідні наскрізні тарифи або за собівартість таких перевезень. І якщо якась з сторін, оформить квитки з порушенням тарифів, що були опубліковані, в результаті чого інша сторона Угоди зазнає фінансових збитків, то сторона, яка оформляла такі авіатранспортні документи, в силу п.2.7. Угоди, буде зобов'язана відшкодувати такі збитки.
Стаття 3 Довіднику з обліку доходів за 2006 р. Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА) передбачає, що “застосовний» тариф основується на опублікованому тарифі, який вказано у квитку. Якщо такого тарифу немає серед опублікованих тарифів, у такому разі припускається, що такий тариф -«приватного»типу. Крім випадків, коли між перевізниками існує двостороння домовленість про інше, тариф “приватного» типу не вважається “застосовним тарифом». Якщо перевізник здійснює перевезення і виставляє рахунок перевізнику, що виписав квиток, за тарифом “приватного» типу, такий перевізник здійснює це на основі найнижчого застосовного опублікованого тарифу перевізника, вказаного в авіаквитку, визначеного згідно з правилами вибору нормального тарифу між пунктами відправки і призначення розбивки тарифу у квитку.
Для визначення поняття “Застосовний» визнаються первинні вимоги до виписування квитків, за умови відповідності всім умовам стандартних тарифів і вимогам тарифу.
Як вбачається із наданих суду польотних купонів, агенти відповідача, при продажі квитків застосовували “приватний» тип тарифу , що підтверджується проставленою позначкою “ІT» (ексклюзивний). Крім того, при цьому, грубо порушувалися вимоги застосовуваних тарифів (п.15 «Обмеження щодо продажу»), а саме: здійснювався продаж за такими тарифами на бланках відповідача, а не на бланках позивача, як того вимагає означений пункт 15 Правил застосування тарифів.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач при формуванні рахунку фактури (INVOICE) № 821161 від 14.12.2006 р. провів нарахування відповідно до міжнародних правил взаєморозрахунків між авіакомпаніями, тобто на підставі найнижчого опублікованого тарифу, виходячи з правил застосування такого тарифу.
Згідно зі ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування.
Позивач надав суду оригінали та належним чином засвідчені копії документів, які мають відношення до справи та підтверджують його позовні вимоги. Він також, на виконання ухвали суду, направив відповідачу для підписання проект акту звірки взаєморозрахунків за Угодою.
Відповідач відзиву на позов не надав, від підписання акту звірки взаєморозрахунків ухилився.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватися належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є відшкодування збитків.
Згідно з ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
У зв'язку з цим, всебічно, повно та об'єктивно, у відповідності з вимогами ст.43 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, врахувавши пояснення, надані в судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову.
З огляду на вищенаведене, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 631 212,88 грн. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному розмірі.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Спільного закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “Міжнародні Авіалінії України» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-середземноморські авіалінії» (03135, м. Київ, вул. Шулявська, 7; код ЄДРПОУ 30180773; р/р 26002001030159 в Київській філії КБ ТОВ “Місто Банк»; МФО 380593), на користь Спільного закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “Міжнародні Авіалінії України» (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 63-А, код ЄДРПОУ 14348681, р/р 26008010030121 у Київській міській філії банку «Фінанси і кредит», ТОВ, МФО 300131) 631 212 (шістсот тридцять одну тисячу двісті дванадцять) гривень 88 копійок основного боргу, 6 312,29 (шість тисяч триста дванадцять) гривень 29 копійок - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень - за інформаційно забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Сулім В.В.