73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
11.11.2010 Справа № 10/177-ПН-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Бєлій Є.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"
про визнати недійсним акту про порушення Правил користування електричною енергією та протоколу комісії; визнання рахунку таким, що не підлягає сплаті
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2 - представник, представник, дов. №458 від 14.05.2010 р.
відповідача - Руденко О.В. - юрисконсульт, дов. №07/1707-10 від 02.01.10 р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Розгляд справи розпочато 01 листопада 2010 року з перервою до 11 листопада 2010 року відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України.
Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить визнати недійсним складені відповідачем: Акт №127677 про порушення правил користування електричною енергією від 05.05.2009 р.; протокол №23 від 23.06.2009 р. в частині визначення для ОСОБА_1 вартості недоврахованої електроенергії в сумі 412644 грн. 74 коп. Крім того, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає сплаті виданий відповідачем додатковий рахунок №767 за червень 2009 року в сумі 412644 грн. 74 коп.
Відповідач письмового відзиву проти позовних вимог не надав, представник в судовому засіданні проти позову заперечував.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що працівниками відповідача було встановлено самовільне, безоблікове, бездоговірне підключення КТП-550 10/0,4кВ ТП-160 кВа до мереж позивача, про що складено акт про порушення правил користування електричною енергією №127677 від 05.05.2009 р.
На підставі цього акту комісією ВАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" прийнято рішення про донарахування 412644 грн. 74 коп. спожитої електроенергії, що зафіксовано в протоколі №23 від 23.06.2009 р. та виписано відповідачу для сплати додатковий рахунок №767 за червень 2009 р.
Враховуючи предмет спору та встановлені судом обставини суд зазначає, що позовні вимоги не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Зокрема, правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці, відносини, пов'язані з передачею, постачанням і використанням енергії в Україні регулюються серед інших нормативних актів Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики, від 31.07.1996 №28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією". Так, відповідно до статті 1 вказаного Закону енергопостачальники це - учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою продажу її споживачам або з метою її експорту; а відповідно до пункту 1.2. вказаних Правил електропередавальна організація це - суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами або місцевими (локальними) електричними мережами, а також суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території.
Тобто, як слідує з цих дефініцій, електропостачальними організаціями є суб'єкти господарської діяльності. Діяльність таких суб'єктів, їх права та обов'язки визначені вказаними законодавчими актами. Так, пунктом 6.41. Правил встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. Відповідно до пункту 6.42. тих же Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Ця комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.
Проте, акт про порушення Правил користування електричною енергією, рішення комісії відповідача та спірний протокол, яким воно оформлене, за своїми ознаками не належить до актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників відповідних правовідносин; таке рішення та протокол стало лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією, а тому правові підстави для скасування спірного рішення комісії в судовому порядку відсутні.
Аналогічної правової позиції притримуються також Верховний суд України та Вищий господарський суд України. Так, у постанові Верховного Суду України від 12.06.2007 р. у справі № 3/576н викладено правову позицію, згідно з якою рішення комісії постачальника електричної енергії та протокол, яким воно оформлене, за своїми ознаками не належить до актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників відповідних правовідносин; такі рішення та протокол є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією. Зазначені акти можуть бути використані як докази у разі звернення постачальника електричної енергії з позовом до суду про стягнення донарахованої електроенергії і підлягають оцінці останнім згідно з вимогами статті 43 ГПК України. Така ж позиція висловлена Вищим господарським судом України в пункті 10 листа від 18.03.2008 р. №01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році".
Щодо позовних вимог, про визнання таким, що не підлягає сплаті виданого відповідачем додаткового рахунку №767 за червень 2009 року на суму 412644 грн. 74 коп., суд зазначає що цивільні права та інтереси осіб підлягають захисту судом у спосіб, що встановлений договором або законом, та відповідно до визначеної законом компетенції суду.
Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено наступні способи захисту цивільних прав та інтересів: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Таким чином, нормами чинного законодавства України не передбачено такого способу захисту прав, як визнання рахунку таким, що не підлягає сплаті, тому права позивача не можуть бути захищені в обраний ним спосіб.
Крім того, за своєю юридичною сутністю вимога про визнання рахунку таким, що не підлягає сплаті є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення. Однак відповідно до ст. 12 ГПК України до підвідомчості господарських судів не належить вирішення справ про встановлення фактів.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 12.11.2010 р.