Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" жовтня 2010 р. Справа № 53/06-10
вх. № 3218/1-53
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
прокурора - не з'явився
позивача - Шиндель В.А., дов. № 08-11/596/2-10 від 23.03.2010р.;
3-ї особи - Мурза Л.Г. дов. від 30.12.2009 року
1-го відповідача - не з'явився
2-го відповідача - Петрова Т.В. дов. від 29.03.2010 року
1-ї 3-ї особи - не з'явився
2-ї 3-ї особи - не з'явився
3-ї особи - не з'явився
розглянувши справу за позовом Прокурор Комінтернівського району м. Харкова в особі Харківська міська рада, м. Харків 3-я особа Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради м. Харків
до 1. Комінтернівський ВДВС Харківського міського управління юстиції, м. Харків
2.КВЖРЕП Комінтернівського району м. Харкова Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, м. Харків,
3-і особи: 1 Комунальне підприємство «Комплекс з вивозу побутових відходів», м. Харків; 2. Комунальне ремонтно-будівельне підприємство Комінтернівського району м. Харкова Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, м. Харків; 3. ФОП ОСОБА_1, м. Харків
про визнання права на майно і звільнення його з-під арешту.
Прокурор Комінтернівського району м. Харкова звернувся до суду в інтересах держави в особі територіальної громади міста Харкова, представленої Харківською міською радою (61003, м. Харків, м-н Конституції,7 код ЄДРПОУ 04059243), з позовом про визнання за позивачем права власності на Автомобіль ЗИЛ - 130 КО - 431 д.н. 32 - 96 ХАЦ 1992 року випуску; Автомобіль ЗИЛ -130 КО - 431 д.н. 203 - 42 ХА 1989 року випуску; Сміттєвоз МКЗ -40 КО - 431 д.н. 263 - 77 ХА 2002 року випуску; КАМАЗ д.н. 354 - 67 ХА 2003 року випуску; Самоскид 4952 д.н. 402 - 30 ХА 2002 року випуску; Бункеровіз АС 4700 д.н. АХ 4264 АІ 2004 року випуску; Сміттєвоз КО - 435 - 01 д.н. АХ 4279 АІ 2005 року випуску; Сміттєвоз КО - 435 -01М д.н. АХ 9086 АІ 2005 року випуску; Спец. ЗИЛ 433362 д.н. АХ 4166 АХ 2004 року випуску; Сміттєвоз КО - 435 д.н. АХ 3165 ВХ 2007 року випуску; Газ 32213 224 д.н. 842 - 69 ХК 2003 року випуску; Сміттєвоз-С (Зіл 433362) д.н. АХ 0436 СА 2007 року випуску; Газ 31105 д.н. АХ 00-52 АІ 2006 року випуску; Автомобіль ЗИЛ ММЗ д.н. 25 - 88 ХАУ 1992 року випуску; Бункеровоз (самосвал 4952) д.н. 39905 ХА 2003 року випуску; Самосвал АС -4700 д.н. АХ3329АС 2003 року випуску; Автовишка ЗИЛ 431412 д.н. 01-04ХІА 1994 року випуску; Автовишка ВС -22 д.н. АХ3135КХ 1982 року випуску; Автомобіль ГАЗ - 53 КО - 413 д.н. 21 -94 ХАЧ 1992 року випуску; Автомобіль ГАЗ - 53 КО -413 д.н. 44 -11 ХАЧ 1993 року випуску; Автомобіль ГАЗ-53 КО -413 д.н. 56 -80 ХАН 1988 року випуску; Автомобіль ММЗ -4502 д.н.51 -79 ХАС 1988 року випуску; Автомобіль ГАЗ -53 КО -413 д.н. 31 -81 ХАХ 1992 року випуску; Автомобіль ГАЗ -53 КО -413 д.н. 60 -70 ХАС 1989 року випуску; Автомобіль ГАЗ -53 КО -413 д.н. 10 -11 ХАЧ 1990 року випуску; Автомобіль ЗИЛ 130 КО -431 д.н. 23- 312 ХА 2001 року випуску; Автомобіль ЗИЛ 130 д.н. 29013 ХА 2002 року випуску; Автомобіль ГАЗ -53 КО -413 д.н. 16 -58 ХАЦ 1992 року випуску та звільнення зазначеного вище майна з-під арешту, накладеного постановами державного виконавця Комінтернівського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції від 04.06.2009р. серії АА 53110 та від 23.11.2009р. серії АА531119, а також актами опису й арешту майна від 01.09.2009р. серії АА№765314 та від 04.09.2009р. серії АА№765312.
Прокурор та позивач заявлені позовні вимоги в судових засіданнях підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник першого відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду 23.06.2010р. подав заперечення в якому заперечує проти стягнення з нього судових витрат, питання про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту залишив на розгляд суду, просив суд розглядати справи без участі представника.
Представник другого відповідача позовні вимоги визнав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представники третіх осіб на стороні відповідачів: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» та Комунального ремонтно-будівельного підприємства Комінтернівського району м. Харкова Департаменту житлового господарства Харківської міської ради позовні вимоги підтримали.
Третя особа ФОП ОСОБА_1 проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, другого відповідача та третіх осіб на стороні відповідачів, вважає, що позовні вимоги підглядають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 1 статті 29 Статуту територіальної громади міста Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 04 липня 2007 року №121/07 та зареєстрованого згідно свідоцтва № 2 від 16 липня 2007 року Харківським міським управлінням Міністерства юстиції України, міська рада є представницьким органом територіальної громади, що здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України і законами України, а також приймає від її мені рішення.
Правовідносини щодо спірного майна між позивачем та другим відповідачем виникли 18 січня 1996 року і було укладено договір про передачу майна в повне господарське відання № 742 від 18 січня 1996 року (далі - Договір) та додаткову угоду до нього від 18 січня 1996 року, в тому числі спірних транспортних засобів.
Передання майна за Договором позивачем було здійснено з метою встановлення правовідносин між ними, а не з метою зміни правового режиму майна, яке є предметом спору з права власності на інше обмежене речове право - господарського відання. Окрім того, судом встановлено, що передача цього майна здійснювалась вже існуючому суб'єкту цивільних відносин - другому відповідачеві, а не з метою створення нового суб'єкта.
Вказане свідчить також про те, що правовідносини між позивачем та другим відповідачем виникли за часів дії Закону України "Про власність" від 07 лютого 1991 року № 697-ХІІ (далі - Закон), який на сьогодні втратив свою чинність на підставі Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України" від 27 квітня 2007 року № 997-V, проте є визначальним для регулювання спірних відносин між позивачем та відповідачами.
У розділі V цього закону (Право державної власності) статті 31 зазначено, що до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). При цьому, суб'єктом права загальнодержавної (республіканської) власності є держава в особі Верховної Ради України. Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів (частини 1, 2 статті 32 Закону).
Управління державним майном від імені народу здійснюють місцеві органи народних депутатів, а також уповноважені ними державні органи. Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України (стаття 33 Закону).
Об'єктами права комунальної власності (стаття 35 Закону) є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території. За ч. 2 цієї ж статті у комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб'єктами права власності.
Положення статей 34 та 35 Закону дають можливість суду стверджувати, що державна власність, як форма власності, на той час, поділялась на загальнодержавну (республіканську) власність та комунальну власність.
За частиною 1 статті 37 зазначеного Закону (правовий режим майна державного підприємства) майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.
Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Згідно частин 1, 2 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Однією з підстав для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
На підставі частини 3 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Вищезазначені положення законодавства знайшли своє відображення і у змісті Договору, згідно з пунктом 5.2 якого ДК ВЖРЕП Комінтернівського району м. Харкова наділено повноваженнями щодо списання, відчуження, передачі в оренду наданого йому майна, але лише за згою власника (згідно зі Статутом другого відповідача Департаменту житлового господарства Харківської міської ради другий відповідач, є правонаступником ДКВЖРЕП Комінтернівського району м. Харкова). До того ж, відповідно до пункту 3.2. Договору Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради здійснює контроль за наявністю та станом майна, що було передано другому відповідачеві в господарське відання.
Судом встановлено, що другий відповідач - це комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади м. Харкова, суб'єктом права власності якої є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради. При цьому другий відповідач відносно майна закріпленого за ним має лише обмежене речове право - право господарського відання, а не право власності, як право абсолютне. Суд відзначає, що закріплення на балансі другого відповідача спірного майна законодавство не визначає як підставу виникнення у нього права власності на останнє.
Майно другого відповідача є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова і закріплене за ним на праві повного господарського відання. Відчуження, списання, продаж, передача в оренду майна здійснюється тільки за згодою з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (пункт 3. 2 Статуту).
Таким чином, судом встановлено, що власником майна яке є предметом спору є позивач, а не другий відповідач.
Крім того, судом встановлено, що на підставі розпоряджень Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради №1817 від 20.11.2008р. та №751 від 05.06.2009р. було внесено зміни до договору передачі майна в господарське відання №742 від 18.01.1996р. та вилучено з господарського відання КВЖРЕП Комінтернівського району м. Харкова спірні автотранспортні засоби.
На підставі цих же Розпоряджень внесено зміни у договори передачі майна в господарське відання №1232 від 09.02.2005р. з Комунальним підприємством «Комплекс з вивозу побутових відходів» та №743 від 17.01.1996р. з Комунальним ремонтно-будівельним підприємством Комінтернівського району м. Харкова, згідно з якими спірні автотранспортні засоби фактично були передані вказаним комунальним підприємствам у господарське відання.
Також судом встановлено, що на підставі розпоряджень Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради №1131 від 05.10.2001р., №293 від 15.03.2001р., №566 від 28.04.2009р., №100 від 30.01.2009р. та № 1129 від 02.10.2003р. частину спірних транспортних засобів (10 одиниць) вилучено з господарського відання КВЖРЕП Комінтернівського району м. Харкова у зв'язку зі списанням та внесено відповідні зміни до договору передачі майна в господарське відання №742 від 18.01.1996р.
Першим відповідачем в ході примусового виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення боргів з другого відповідача від 04.06.2009р. серії АА 53110 та від 23.11.2009р. серії АА531119, а також актами опису й арешту майна від 01.09.2009р. серії АА№765314 та від 04.09.2009р. серії АА№765312 накладено арешт та оголошено заборону відчуження майна, що належить другому відповідачеві не на праві власності, а на обмеженому речовому праві, у тому числі арешт який було накладено на транспортні засоби, які є предметом спору: Автомобіль ЗИЛ - 130 КО - 431 д.н. 32 - 96 ХАЦ 1992 року випуску; Автомобіль ЗИЛ -130 КО - 431 д.н. 203 - 42 ХА 1989 року випуску; Сміттєвоз МКЗ -40 КО - 431 д.н. 263 - 77 ХА 2002 року випуску; КАМАЗ д.н. 354 - 67 ХА 2003 року випуску; Самоскид 4952 д.н. 402 - 30 ХА 2002 року випуску; Бункеровіз АС 4700 д.н. АХ 4264 АІ 2004 року випуску; Сміттєвоз КО - 435 - 01 д.н. АХ 4279 АІ 2005 року випуску; Сміттєвоз КО - 435 -01М д.н. АХ 9086 АІ 2005 року випуску; Спец. ЗИЛ 433362 д.н. АХ 4166 АХ 2004 року випуску; Сміттєвоз КО - 435 д.н. АХ 3165 ВХ 2007 року випуску; Газ 32213 224 д.н. 842 - 69 ХК 2003 року випуску; Сміттєвоз-С (Зіл 433362) д.н. АХ 0436 СА 2007 року випуску; Газ 31105 д.н. АХ 00-52 АІ 2006 року випуску; Автомобіль ЗИЛ ММЗ д.н. 25 - 88 ХАУ 1992 року випуску; Бункеровоз (самосвал 4952) д.н. 39905 ХА 2003 року випуску; Самосвал АС -4700 д.н. АХ3329АС 2003 року випуску; Автовишка ЗИЛ 431412 д.н. 01-04ХІА 1994 року випуску; Автовишка ВС -22 д.н. АХ3135КХ 1982 року випуску; Автомобіль ГАЗ - 53 КО - 413 д.н. 21 -94 ХАЧ 1992 року випуску; Автомобіль ГАЗ - 53 КО -413 д.н. 44 -11 ХАЧ 1993 року випуску; Автомобіль ГАЗ-53 КО -413 д.н. 56 -80 ХАН 1988 року випуску; Автомобіль ММЗ -4502 д.н.51 -79 ХАС 1988 року випуску; Автомобіль ГАЗ -53 КО -413 д.н. 31 -81 ХАХ 1992 року випуску; Автомобіль ГАЗ -53 КО -413 д.н. 60 -70 ХАС 1989 року випуску; Автомобіль ГАЗ -53 КО -413 д.н. 10 -11 ХАЧ 1990 року випуску; Автомобіль ЗИЛ 130 КО -431 д.н. 23- 312 ХА 2001 року випуску; Автомобіль ЗИЛ 130 д.н. 29013 ХА 2002 року випуску; Автомобіль ГАЗ -53 КО -413 д.н. 16 -58 ХАЦ 1992 року випуску - безпідставно.
Суд вважає, що накладення арешту на ці об'єкти та оголошення заборони відчуження на них здійснено першим відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства України, оскільки на підставі рішень Харківської міської ради народних депутатів Харківської області від 19 березня 1992 року та від 28 вересня 1992 року "Про комунальну власність міста" спірні транспортні засоби є об'єктами комунальної власності територіальної громади міста Харкова. Так, статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження" та пунктом 5.1.4. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, визначено, що при примусовому виконанні рішень стягнення може бути звернено лише на належне боржникові на праві власності майно. Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, потрібних для виконання за виконавчими документами, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. Якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, то стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Тобто згідно зі вказаними нормами закону, арешту підлягає майно належне на праві власності особі щодо якої провадиться стягнення, а тому арешт не може застосовуватися до майна належного на праві власності іншій особі, яка не є боржником у виконавчому провадженні.
Першим відповідачем не прийняті до уваги вказані вище положення законодавства при накладенні арешту на спірне майно, власником якого не є другий відповідач по зведеному виконавчому провадженню, внаслідок чого територіальна громада міста Харкова в особі позивача, як власник спірного майна, позбавлена можливості розпоряджатися ним в інтересах громади відповідно до вимог закону.
Суд зазначає, що відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до статті 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Одним із основних принципів цивільного законодавства є позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом (п. З ст. З ЦК України) Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. За статтями 391 та 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном або пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими доданими до справи доказами, не спростованими відповідачами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідачів судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 3, 321, 386, 391, 392 Цивільного кодексу України, статтею 1, 2, 78, 136 Господарського кодексу України, статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження", статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати за територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243) право власності на Автомобіль ЗИЛ - 130 КО - 431 д.н. 32 - 96 ХАЦ 1992 року випуску; Автомобіль ЗИЛ -130 КО - 431 д.н. 203 - 42 ХА 1989 року випуску; Сміттєвоз МКЗ -40 КО - 431 д.н. 263 - 77 ХА 2002 року випуску; КАМАЗ д.н. 354 - 67 ХА 2003 року випуску; Самоскид 4952 д.н. 402 - 30 ХА 2002 року випуску; Бункеровіз АС 4700 д.н. АХ 4264 АІ 2004 року випуску; Сміттєвоз КО - 435 - 01 д.н. АХ 4279 АІ 2005 року випуску; Сміттєвоз КО - 435 -01М д.н. АХ 9086 АІ 2005 року випуску; Спец. ЗИЛ 433362 д.н. АХ 4166 АХ 2004 року випуску; Сміттєвоз КО - 435 д.н. АХ 3165 ВХ 2007 року випуску; Газ 32213 224 д.н. 842 - 69 ХК 2003 року випуску; Сміттєвоз-С (Зіл 433362) д.н. АХ 0436 СА 2007 року випуску; Газ 31105 д.н. АХ 00-52 АІ 2006 року випуску; Автомобіль ЗИЛ ММЗ д.н. 25 - 88 ХАУ 1992 року випуску; Бункеровоз (самосвал 4952) д.н. 39905 ХА 2003 року випуску; Самосвал АС -4700 д.н. АХ3329АС 2003 року випуску; Автовишка ЗИЛ 431412 д.н. 01-04ХІА 1994 року випуску; Автовишка ВС -22 д.н. АХ3135КХ 1982 року випуску; Автомобіль ГАЗ - 53 КО - 413 д.н. 21 -94 ХАЧ 1992 року випуску; Автомобіль ГАЗ - 53 КО -413 д.н. 44 -11 ХАЧ 1993 року випуску; Автомобіль ГАЗ-53 КО -413 д.н. 56 -80 ХАН 1988 року випуску; Автомобіль ММЗ -4502 д.н.51 -79 ХАС 1988 року випуску; Автомобіль ГАЗ -53 КО -413 д.н. 31 -81 ХАХ 1992 року випуску; Автомобіль ГАЗ -53 КО -413 д.н. 60 -70 ХАС 1989 року випуску; Автомобіль ГАЗ -53 КО -413 д.н. 10 -11 ХАЧ 1990 року випуску; Автомобіль ЗИЛ 130 КО -431 д.н. 23- 312 ХА 2001 року випуску; Автомобіль ЗИЛ 130 д.н. 29013 ХА 2002 року випуску; Автомобіль ГАЗ -53 КО -413 д.н. 16 -58 ХАЦ 1992 року випуску.
Звільнити з-під арешту, накладеного державним виконавцем Комінтернівського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції Матеко С.В. згідно з постановами від 04.06.2009р. серії АА 53110 та від 23.11.2009р. серії АА531119 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також актами опису й арешту майна від 01.09.2009р. серії АА№765314 та від 04.09.2009р. серії АА№765312, складеними державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Шарапою К.О., майно, а саме: Автомобіль ЗИЛ - 130 КО - 431 д.н. 32 - 96 ХАЦ 1992 року випуску; Автомобіль ЗИЛ -130 КО - 431 д.н. 203 - 42 ХА 1989 року випуску; Сміттєвоз МКЗ -40 КО - 431 д.н. 263 - 77 ХА 2002 року випуску; КАМАЗ д.н. 354 - 67 ХА 2003 року випуску; Самоскид 4952 д.н. 402 - 30 ХА 2002 року випуску; Бункеровіз АС 4700 д.н. АХ 4264 АІ 2004 року випуску; Сміттєвоз КО - 435 - 01 д.н. АХ 4279 АІ 2005 року випуску; Сміттєвоз КО - 435 -01М д.н. АХ 9086 АІ 2005 року випуску; Спец. ЗИЛ 433362 д.н. АХ 4166 АХ 2004 року випуску; Сміттєвоз КО - 435 д.н. АХ 3165 ВХ 2007 року випуску; Газ 32213 224 д.н. 842 - 69 ХК 2003 року випуску; Сміттєвоз-С (Зіл 433362) д.н. АХ 0436 СА 2007 року випуску; Газ 31105 д.н. АХ 00-52 АІ 2006 року випуску; Автомобіль ЗИЛ ММЗ д.н. 25 - 88 ХАУ 1992 року випуску; Бункеровоз (самосвал 4952) д.н. 39905 ХА 2003 року випуску; Самосвал АС -4700 д.н. АХ3329АС 2003 року випуску; Автовишка ЗИЛ 431412 д.н. 01-04ХІА 1994 року випуску; Автовишка ВС -22 д.н. АХ3135КХ 1982 року випуску; Автомобіль ГАЗ - 53 КО - 413 д.н. 21 -94 ХАЧ 1992 року випуску; Автомобіль ГАЗ - 53 КО -413 д.н. 44 -11 ХАЧ 1993 року випуску; Автомобіль ГАЗ-53 КО -413 д.н. 56 -80 ХАН 1988 року випуску; Автомобіль ММЗ -4502 д.н.51 -79 ХАС 1988 року випуску; Автомобіль ГАЗ -53 КО -413 д.н. 31 -81 ХАХ 1992 року випуску; Автомобіль ГАЗ -53 КО -413 д.н. 60 -70 ХАС 1989 року випуску; Автомобіль ГАЗ -53 КО -413 д.н. 10 -11 ХАЧ 1990 року випуску; Автомобіль ЗИЛ 130 КО -431 д.н. 23- 312 ХА 2001 року випуску; Автомобіль ЗИЛ 130 д.н. 29013 ХА 2002 року випуску; Автомобіль ГАЗ -53 КО -413 д.н. 16 -58 ХАЦ 1992 року випуску, яке належить територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради.
Суддя
рішення підписано 28.10.2010 року