15.11.10 Справа № 14/127-10.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м. Суми
До відповідача: Приватного підприємства «Істар», м. Суми
Про стягнення 20 308 грн. 01 коп.
СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ
За участю представників:
Позивача - Пилипенко О.В.
Відповідача - не з'явився
За участю секретаря судового засідання: Малюка Р.Б.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 20 308 грн. 01 коп. заборгованості, в тому числі 18 149 грн. 56 коп. основного боргу за спожиті послуги згідно договору № 1150-Т від 01.09.2006 р, 1 494 грн. 44 коп. пені за несвоєчасні розрахунки, 242 грн. 76 коп. - 3% річних, 421 грн. 25 коп. інфляційних збитків, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, його представник в судове засідання не з'явився, тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Відповідно до умов договору № 1150-Т від 01.09.2006 р., укладеного між сторонами, позивач зобов'язувався здійснювати відпуск відповідачу теплової енергії в потрібних останньому обсягах. Зазначений договір та додатки №№ 1, 2, 3 до нього, підписані представниками сторін, містяться в матеріалах справи.
Згідно п. 3.3 вищезазначеного договору відповідач повинен до 15 числа розрахункового періоду сплачувати позивачеві вартість зазначеної в договорах кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Так, щомісячно, 6-го числа споживач (відповідач) отримував від виконавця (позивача) акти прийому-передачі теплової енергії, форми яких (додаток № 3) є невід'ємною частиною договору № 1150-Т від 01.09.2006 року та рахунки за спожиту теплову енергію. Остаточний же розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічна норма щодо виконання зобов'язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Беручи до уваги приписи вищезазначених статей, суд зазначає, що позивач своє зобов'язання виконав належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідач же порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору № 1150-Т від 01.09.2006 р. Так, зокрема, матеріалами справи повністю підтверджується факт отримання відповідачем теплової енергії (актами прийому-передачі теплової енергії за квітень - вересень 2008 року, липень - червень 2010 року по та відповідними рахунками). В свою чергу відповідачем не було здійснено оплату послуг позивача, що призвело до збитків.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 18 149 грн. 56 коп. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлені вимоги по стягненню 1 494 грн. 44 коп. пені за прострочку платежу, 3 % річних в сумі 242 грн. 76 коп. та інфляційних витрат в розмірі 421 грн. 25 коп.
Із матеріалів справи вбачається, що дійсно п.п. 5.1.5 договору № 1150-Т від 01.09.2006 р. встановлено, що у разі прострочення платежу відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виникнення заборгованості, а також сплатити 3 % річних та інфляційні збитки.
Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552, 625 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем суму боргу не сплачено, заперечень щодо вимог позивача суду не надано. Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача 20 308 грн. 01 коп. заборгованості.
Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по оплаті держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 193, 526, 549-552, 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44-49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства «Істар» (40000, м. Суми, вул. Охтирська, 13/19; і/код 30608209) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10; код в ЄДРПОУ 33698892) 18 149 грн. 56 коп. основного боргу, 1 494 грн. 44 коп. пені за прострочку платежу, 3 % річних в сумі 242 грн. 76 коп., 421 грн. 25 коп. інфляційних збитків, а також 203 грн. 08 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати відповідачу.
Суддя