"09" листопада 2010 р. Справа № 7/128/10
За позовом: Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго”, 54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40
до відповідача: Приватного підприємства “Хуторок GV”, 57271, Миколаївська область,Жовтневий район, с.Новогригорівка, вул.Степова, 5
про: стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1657,87 грн.
Суддя Семенчук Н.О.
Від позивача: Ярошенко І.В., дов. № 01/33-147 від 24.12.2009р.
Від відповідача: не з»явився
СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за перевищення договірних величин споживання електроенергії в сумі 1657,87 грн.
Відповідач відзив по суті позовної заяви на державній мові з посиланням на номер справи; докази на обґрунтування відзиву і заперечень проти позову не надав, представник у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 15400112663726 від 17.10.2010р.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд розглядає матеріали справи за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши з матеріалам справи, вислухавши представника позивача, суд
31.10.2007р. між сторонами було укладено договір № 40/675 про постачання електричної енергії, згідно якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 32,0 кВт, а відповідач, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (далі Договір).
Відповідно до Додатку № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною, постачання електроенергії споживачу проводиться постачальником в межах договірних величин електроспоживання, зазначених в Додатку № 1а до Договору. При цьому, споживач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно їх сплачує.
У договорі № 40/675 від 31.10.2007р. та додатках до нього сторони узгодили обсяги споживання електричної енергії, так договірна величина на лютий 2010р., березень, квітень встановлена на рівні 0,45 тис. кВт/год. (а.с. 15).
Згідно п.4.4 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.96р. № 28 в редакції Постанови НКРЕ від 04.02.2010р. № 105 (далі - ПКЕЕ) та п.4 Додатку № 1 до Договору споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник протягом 5 робочих днів від дня отримання такого звернення приймає рішення щодо можливості та обґрунтованості такого коригування. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником електроенергії заяви споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова у здійсненні коригування. Постачальник електричної енергії має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за Договором.
10.02.2010р. та 19.02.2010р. відповідач звертався до ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» з заявами за вх. №№ 589, 791 в яких просив збільшити ліміт спожитої електроенергії на лютий 2010р. в розмірі 1700 кВт. , та на березень 2010р. в розмірі 500 кВт.
Позивач повідомленнями № 3557 від 16.02.2010р. та № б/н від 19.02.2010р. відмовив відповідачу в збільшенні договірних величин споживання електроенергії. Дані повідомлення були направлені на адресу відповідача (а.с. 23, 31) та не оскаржені ним.
На виконання своїх зобов'язань за договором позивач відпустив відповідачу електроенергію у лютому 2010 р. в обсязі 450 кВт/год. Між тим, відповідач замість встановленої норми спожив 2540 кВт/год., що підтверджується актом про використану електричну енергію за лютий 2010р. (а.с. 20), чим перевищив договірну величину на 2090 кВт/год.
В березні позивач відпустив відповідачу електроенергію в обсязі 450 кВт/год., а фактично відповідач спожив 940 кВт/год., що підтверджується актом про використану електричну енергію за березень 2010р. (а.с. 32), чим перевищив договірну величину на 490 кВт/год.
В квітні позивач відпустив відповідачу електроенергію в обсязі 450 кВт/год., а фактично відповідач спожив 480 кВт/год., що підтверджується актом про використану електричну енергію за квітень 2010р. (а.с. 41), чим перевищив договірну величину на 30 кВт/год.
Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Згідно з п.6.14 Правил користування електричною енергією перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового періоду.
Згідно розрахунку позивача за лютий, березень, квітень 2010р., різниця між фактично спожитою і договірною величиною складає 2610 кВт/год., отже двократна вартість різниці становить 1657,87 грн. (а.с. 19).
На оплату визначеної заборгованості відповідачеві були виставлені рахунки за перевищення договірної величини електроспоживання № 40/675/2 від 03.03.2010р. (а.с.25), № 40/675/3 від 23.03.2010р. (а.с. 34), № 40/675/4 від 23.04.2010р. (а.с. 43), які разом з повідомленнями про перевищення договірної величини були направлені відповідачу рекомендованими листами з повідомленням.
Отже, заборгованість відповідача станом на час звернення до суду з позовом за розрахунком позивача цілком обґрунтовано складає в сумі 1657,87 грн.
За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч.4,5 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
За правилами ст.ст. 32,33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.
Відповідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Хуторок GV” (57271, Миколаївська область,Жовтневий район, с.Новогригорівка, вул.Степова, 5, код ЄДРПОУ 23399393)
на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” (54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 33231689) заборгованість в розмірі 1657,87 грн. боргу за перевищення договірних величин, державне мито в сумі 102,00 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його прийняття.
Повний текст рішення складено 12.11.2010 року.
Суддя