"04" листопада 2010 р. Справа № 7/60/10
м. Миколаїв
За позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
До відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, 1. АДРЕСА_2; 2. АДРЕСА_3
про: стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9624,60 грн.
Суддя Семенчук Н.О.
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_3, дов. № 4383 від 31.05.2010 року
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 заборгованості в сумі 9624,60 грн.
Відповідач у відзиві та доповненнях до відзиву заборгованість за отриманий по Договору купівлі продажу від 01.01.2010 року товар в розмірі 1458,24 грн. визнає, проти позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних заперечує, та вказує, що при укладанні вищевказаного Договору сторонами не обумовлювались терміни здійснення розрахунків, зазначає, що претензії від 18.06.2009 року не отримував, в повідомленні зазначена інша адреса до якої він не має причетності, вказує, що вимогу від 19.10.2009 року про сплату боргу в розмірі 1458,24 грн. він не отримував, замість вимоги конверт містив в собі лист від ПП «Інтелект», який не стосується даної справи.
Позивач у додаткових поясненнях до позовної заяви не погоджується з відзивом відповідача та зазначає, що відповідно до умов п. 6.1 Договору відповідач здійснює оплату за товар протягом 7 календарних днів з моменту поставки продукції. Вказує, що строк позовної давності щодо застосування штрафу який встановлений ст. 258 ЦК України, необхідно відліковувати у відповідності до вимог ст. 261 ЦК України, саме з 31.08.2009 року, оскільки перебіг позовної давності переривався внаслідок часткових сплат відповідачем суми боргу за період з 27.08.2008 року по 31.08.2009 року. Також вказує, що на виконання ч. 2 ст. 530 ЦК України ним були направлені на адресу відповідача вимоги про сплату боргу від 18.06.2009 року та від 19.10.2009 року які отримані останнім, що підтверджується повідомленнями про вручення № 2653430 та № 49518, та внаслідок невиконання відповідачем вимог по оплаті товару ним на підставі п. 7.5 Договору та ст. 625 ЦК України нараховані відповідачеві штрафні санкції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача господарський суд, -
встановив:
01.01.2007 року між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу № б/н (Далі - Договір), згідно умов якого позивач зобов'язується передати у власність відповідачеві товар (харчові продукти), а відповідач зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 4.1. Договору визначено, що ціна на товар визначається сторонами та відображається в накладній, яка є невід'ємною частиною даного Договору. Загальна сума даного Договору складає вартість товару, отриманого по всім накладним.
У відповідності до п. 5.2 Договору товар вважається переданим позивачем та прийнятий відповідачем після підписання накладної представником відповідача.
Позивач вимоги Договору виконав, а саме поставив відповідачеві товар на суму 27 616,68 грн., що підтверджується накладною № Б0000000001 від 29.05.2008 року (а.с. 29), яка підписана відповідачем без зауважень та скріплена його печаткою.
Відповідач вимоги Договору в частині оплати вартості товару здійснив частково сплативши за період з 27.08.2008 року по 31.08.2009 року 26 158,44 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 12-28). Залишок заборгованості склав 1458, 24 грн., що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву та в поясненнях наданих представником в судових засіданнях під час розгляду справи.
В зв'язку з несплатою відповідачем коштів за отриманий по Договору товар позивач звернувся до суду з позовними вимогами згідно яких просить суд стягнути з відповідача заборгованості в розмірі 1458,24 грн., штраф в розмірі 5523,34 грн., 3% річних в розмірі 547,14 грн. та інфляційних в розмірі 2095,88 грн.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України, - якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Доводи позивача щодо обов'язку відповідача оплатити товар на протязі 7 календарних днів з моменту поставки товару є необґрунтованими оскільки в порушення ст. 33 ГПК України позивачем не наданий оригінал Договору, а згідно наданого відповідачем оригіналу Договору вбачається, що сторони не визначили в Договорі такий порядок розрахунків. Більш того як зазначає позивач в поясненнях від 22.06.2010 року та від 24.09.2010 року, ним на виконання вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України 18.06.2009 року була надіслана претензія відповідачеві про сплату боргу, в підтвердження посилається на повідомлення про вручення № 2653430 та що 19.10.2009 року ним була надіслана повторна вимога про сплату боргу в підтвердження посилається на повідомлення про вручення № 49518. Оригінали вказаних повідомлень про вручення були надані позивачем на виконання вимог ухвали суду від 19.10.2010 року.
Як вбачається з оригіналу повідомлення про вручення № 2653430, відправлення здійснювалось «ООО «Фабрика мороженого «Старт-Плюс», на адресу: м.Миколаїв, вул.Чигрина, б. 78, кв. 29, тобто іншою юридичною особою та на адресу яка не є, а ні адресою реєстрації, а ні адресою місцезнаходження відповідача.
З оригіналу повідомлення про вручення № 49518 вбачається, що відправлення здійснювалось «ООО «Фабрика мороженого «Старт-Плюс», тобто іншою юридичною особою яка не має відношення до правовідношень виниклих між сторонами на підставі Договору.
Відповідач у запереченнях на позовну заяву вказує, що не отримував вимог від позивача. В запереченнях відповідача наданих в судовому засіданні 28.09.2010 року зазначено, що поштове повідомлення про вручення № 49518 від 27.10.2009 року було від ПП «Інтелект»і стосувалося зовсім іншої справи, в підтвердження відповідач надав оригінал конверту та лист ПП «Інтелект»№ 19 від 26.10.2009 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 33 ГПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними засобами доказування факту направлення та отримання відповідачем вимог від 18.06.2009 року та від 19.10.2009 року.
Моментом пред'явлення вимоги, згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, є позовна заява від 22.04.2010 року.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за отриманий по Договору товар в сумі 1458,24 грн. В частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5523,34 грн., 3% річних в розмірі 547,14 грн. та інфляційних в розмірі 2095,88 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, та оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (1. АДРЕСА_2; 2. АДРЕСА_3, р/р НОМЕР_3 в філії АКБ «Імексбанк»м.Миколаїв, МФО 326825, ід. код НОМЕР_1) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_4 в ЦМВ ПІБ м.Макіївка, МФО 334516, ід. код НОМЕР_2) заборгованість в розмірі 1458,24 грн., 15,30 грн. держмита та 35,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 09.11.2010 року.
Суддя