79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.11.10 Справа№ 27/84
Суддя Н. Судова - Хомюк провела судове засідання у справі
за позовом: Державної екологічної інспекції в Львівській області, м. Львів
до відповідача: Житлово -комунального відділу селища Розділ, смт. Розділ Миколаївського району Львівської області
про стягнення 2 571 645,09 грн. збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Бублик В.І. -начальник відділу
Позовні вимоги заявлені Державною екологічною інспекцією у Львівській області до Житлово -комунального відділу смт. Розділ Львівської області про стягнення 2 571 645,09 грн. відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Сторона позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, до матеріалів справи долучено План заходів Державної екологічної інспекції в Львівській області на другий квартал 2010р..
Сторона відповідача позовні вимоги заперечує, з тих підстав, що у Житлово -комунального відділу смт. Розділ відсутні кошти на проведення реконструкції очисних споруд смт.Розділ Миколаївського району. До матеріалів справи долучено копії звернень сторони відповідача до обласної державної адміністрації та до державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області. Додатково зазначила, що позивачем при відборі стічних вод та їх дослідженні недотримано національних стандартів України та керівних документів, а саме: КНД 211.1.0.009-94 “Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”, що, на думку відповідача, унеможливлює достовірність висновку щодо отриманих результатів аналізу проб.
В судовому засіданні 18.10.2010р. представникам сторін було повідомлено про оголошення перерви до 04.11.2010р., по закінченні перерви стороні представнику відповідача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі. Представник позивача у судове засідання не з”явився, письмових пояснень з приводу неявки уповноваженого представника суду не надано.
В ході судового слухання судом встановлено наступне:
14.05.2010р. Державною екологічною інспекцією в Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Житлово -комунального відділу смт. Розділ.
В ході перевірки (акт перевірки додержання природоохоронного законодавства №92 від 14.05.2010р.) встановлено, що очисні споруди повної біологічної очистки, що приймають на очистку стічні води від житлового масиву смт.Розділ, рахуються на балансі Житлово -комунального відділу смт. Розділ. Скид зворотних вод після очистки здійснюється у водний об'єкт рибогосподарського водокористування ІІ категорії (р.Дністер). Однак, скид стічних вод з очисних споруд здійснюється з перевищенням встановлених нормативів гранично-допустимих скидів (ГДС), що приводить до забруднення поверхневих вод. Сторона позивача зазначає, що дані дії є порушенням вимог ст.ст.44,70,95 Водного кодексу України, в результаті чого державі заподіяно збитків на суму 2 571 645,09 грн..
Згідно довідки, виданої Житлово -комунальним відділом смт. Розділ, підприємство за період з 05.06.2009р. по 14.05.2010р. скинуто 19,6 тис.м куб.стічних вод. Сторона позивача вказує, що розмір збитків, заподіяних державі внаслідок перевищення встановлених нормативів гранично допустимих скидів Житлово -комунальним відділом смт. Розділ, розраховано згідно методики розрахунку відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища за №389 від 20.07.2009р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 767/16783 від 20.07.2009р..
В ході судового слухання судом витребовувались від сторони позивача графіки відбору проби води на підприємстві відповідача на 2010р., план перевірок підприємства відповідача на 2010р., письмові пояснення щодо порядку відбору проби води та порядку інформування підприємства відповідача щодо результатів відібраної проби води. Сторона позивача вимог суду щодо представлення вказаних документів не виконала, тому суд здійснював оцінку позовних вимог та відповідність їх чинному законодавству на підставі доказів, які долучені стороною позивача до позовної заяви.
Житлово-комунальний відділ смт.Розділ здійснює діяльність на підставі статуту, зареєстрованого від 01.11.2006р. № 140110500200263 Миколаївською державною адміністрацією. Відповідно до довідки від 01.10.2007р. за №324 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основна спеціалізація підприємства: збір, очищення, розподілення води та оброблення рідких відходів.
Житлово-комунальний відділ смт.Розділ здійснює спеціальне водокористування у частині забору підземних вод та скиду стічних вод у р.Дністер на підставі дозволу на спеціальне водокористування, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області від 01.06.2009р.№ Укр.-1128-09/Льв,ГДС із терміном до 01.06.2009р., який в подальшому продовжений до 01.06.2012р..
Державною екологічною інспекцією в Львівській області за результатами проведених гідрохімічних аналізів від 12.06.2009р. за №338, 25.06.2009р. за № 373, 21.10.2010р. за №655 встановлено, що підприємством відповідача скидаються стічні води з очисних споруд в р.Дністер з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що призводить до забруднення поверхневих вод.
Оглядаючи долучені до матеріалів справи акти відбору проби води за № 338 від 12.06.2009р. та за № 373 від 25.06.2009р., суд зазначає, що вказані акти складені у відсутності представника підприємства, не підписані керівником підприємства. Вказану обставину не заперечує представник позивача, зазначаючи, що проведення відбору проби води здійснюється самостійно уповноваженим представником Державної екологічної інспекції у Львівській області у відповідності до КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”.
Сторона позивача направила на адресу Житлово-комунального відділу смт.Розділ претензію №193 від 18.06.2010р. про добровільне відшкодування стороною відповідача у місячний термін збитків у сумі 2 571 645,09 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства. Житлово-комунальний відділ смт.Розділ не сплатив коштів у зазначений позивачем строк, що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Дослідженням наявних в матеріалах справи документів, доводів сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав:
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 10 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, вимірювальні лабораторії можуть виконувати вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду за умови їх атестації на проведення цих вимірювань. Методики виконання вимірювань, що використовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, повинні бути атестовані. Атестація цих методик проводиться метрологічними центрами, територіальними органами, підприємствами і організаціями, уповноваженими у державній метрологічній системі на проведення цієї атестації.
Тобто, вимірювання, пов'язані із визначенням показників якості води, відносяться до сфери поширення державного метрологічного нагляду і можуть виконуватися лише атестованими у державній метрологічній системі вимірювальними лабораторіями з використанням стандартизованих або атестованих методик виконання вимірювань. Матеріалами справи підтверджується, що вимірювання показників складу та властивостей зворотних вод проводились відділом інструментально-лабораторного та радіаційного контролю Державної екологічної інспекції в Львівській області, який акредитований на право виконання вимірювань в сфері поширення державного метрологічного нагляду на підставі атестату акредитації № РЛ 806/06 від 23.08.2006р., виданого 23.08.2006 р. Львівським регіональним державним центром стандартизації, метрології та сертифікації.
Статтею 25 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність” встановлено, що уповноважені або атестовані організації повинні додержуватися вимог нормативно-правових актів і нормативних документів з метрології, відповідно до яких вони були уповноважені або атестовані. Аналогічне положення містить п. 6.2. „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі”.
Статтями 31, 32 та 33 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що питання стандартизації та нормування у галузі охорони навколишнього природного середовища до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів - Міністерства охорони навколишнього природного середовища, яке і є видавцем вищезазначеного КНД 211.1.0.009-94 і усіх інших методик (КНД) проведення вимірювань показників якості стічних вод за методиками виконання вимірювань.
Відповідно до п.п.”б” п. 1.5. „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі”, здійснюється атестація на проведення таких метрологічних робіт - вимірювання у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду. При цьому, визначення показників якості води, відносяться до сфери поширення державного метрологічного нагляду.
Відповідно до п.6.1. „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі” уповноважені (атестовані) організації мають право виконувати метрологічні роботи, зазначені в пункті 1.5 цих Правил, відповідно до галузі уповноваження (атестації).
Згідно до п.3 додатку 2 до пункту 5.4 „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі” паспорт підрозділу повинен містити докладну інформацію щодо: метрологічних робіт, що виконуються підрозділом; кадрового складу працівників, що виконують метрологічні роботи; наявності організаційних, нормативних і методичних документів та інше.
Тобто, кожна із вищезазначених лабораторій має свій паспорт, затверджений інститутом Метрології, де чітко зазначені методики, що мають повне метрологічне забезпечення. Кожна із вказаних лабораторій зобов'язана користуватися тільки цими методиками. Будь-яка неузгоджена з інститутом Метрології зміна методики визначення компонентів приводить до недостовірності результатів аналізів.
Сторона позивача не представила відомостей про паспорт, на підставі якого проводить свою діяльність відділ інструментально-лабораторного та радіаційного контролю Державної екологічної інспекції в Львівській області. В судовому засіданні представником позивача було надано поясненння, що крім інших, нормативним документом, яким керується вказаний відділ при проведенні вимірювання показників у стічних водах, є КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”.
У розділі 1 КНД 211.1.0.009-94 „Галузь застосування” зазначено, що даний керівний нормативний документ встановлює загальні вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та фізичних показників складу і властивостей вод; містить загальні вимоги до: організації відбору, видів проб, місць, часу та частоти відбору, пристроїв, засобів та посуду для відбору та зберігання проб, реєстрації та транспортування проб, техніки безпеки. Положення цього керівного нормативного документу розповсюджуються на відбір проб стічних та технологічних вод, що підлягають державному та відомчому контролю; не розповсюджується на відбір проб для визначення складу та властивостей вод джерел централізованого господарсько-питного водопостачання.
Отже, застосування КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод” є обов'язковим при здійснені відбору проб зворотніх вод( акт відбору проб води від 14.05.2010р.) та проб поверхневих вод ( акти відбору проби води від 12.06.2009р. за №338, 25.06.2009р. за № 373, 21.10.2010р. за №655).
Відповідно до п. 9.1 КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”, на відібрану пробу (проби) складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому має бути наведена така інформація:
- номер посудини (проби);
- назва проби, мета відбору;
- вид проби (разова або об'єднана) із зазначенням способу усереднення;
- спосіб відбору;
- пункт та місце відбору;
- дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо);
- дата, час та відомості про особу (осіб), яка відібрала пробу.
Однак, з акту відбору проб від 14.05.2010 р. №345 неможливо встановити час відбору проби, спосіб відбору проби, дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо). Окремих супровідних документів, які містять відомості, передбачені п. 9.1 КНД 211.1.0.009-94 позивачем також не складалось.
У відповідності до п. 7.5 КНД 211.0.1.009-94, об'єм проби при ручному відборі має бути принаймні у три рази більшим за об'єм необхідний для одного визначення усіх показників.
Згідно п. 7.9 КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”, особливості відбору проб та попередньої обробки для визначення конкретних показників надані у відповідних методиках визначення складу та властивостей вод, а саме:
- КНД 211.1.4.021-95 „Методика визначення хімічного споживання кисню (ХСК) в поверхневих і стічних водах”: у п. 5.1 зазначено, що відбір проводять у скляний посуд з притертою пробкою; пунктом 5.2 встановлено, що пробу зберігають при 3°С -4°С, визначення проводять не пізніше, ніж через добу. Пробу після відбору консервують з добавленням 1 см3 концентрованої сірчаної кислоти на 1 дм3 проби. Строк зберігання консервованої проби 5 діб. Об'єм проби води для визначення - не менш 500 см3;
- КНД 211.1.4.039-95 „Методика гравіметричного визначення завислих (суспендованих) речовин в природних і стічних водах”: у п. 5.2 зазначено, що об'єм проби повинен бути не менше 2000 см3. Пробу води не консервують. Визначення виконують не пізніше, ніж через добу;
- КНД 211.1.4.040-95 „Методика фотометричного визначення заліза (III) та заліза (II, ІІІ) з сульфосаліциловою кислотою в стічних водах” : у п.5.3 зазначено, що при відборі проби для визначення вмісту загального заліза пробу не консервують; пунктом 5.4 передбачено, що проба для визначення заліза (III) має заповнювати всю посудину так, щоб під кришечкою не було бульбашок повітря, інакше залізо (II) буде окислене до заліза (III). Пробу консервують ацетатним буферним розчином (68 г ацетату натрію три гідрату та 166,7 см3 льодяної оцтової кислоти довести дистильованою водою до 1 дм3): 50 см3 на 1 дм3 проби; пунктом 5.5 встановлено, що пробу для визначення розчиненого заліза (III, II) фільтрують на місці відбору через мембранний фільтр або „синю стрічку” і відразу консервують фільтрат 2 см3 азотної кислоти на 100 см3 проби;
- КНД 211.1.4.023-95 „Методика фотометричного визначення нітрит-іонів з реактивом Грісса в поверхневих та очищених стічних водах” : у п.5.3 зазначено, що нестійкість нітритів вимагає проведення їх визначення зразу ж після відбору проби. Якщо це неможливо, пробу консервують на 1-2 доби додаванням 2-4 см3 хлороформу, або 40 мг хлориду ртуті (II) на 1 дм3 , та охолоджуванням до 30С - 40 С;
- КНД 211.1.4.037-95 „Методика фотометричного визначення хлоридів у поверхневих стічних водах” : у п.5.3 зазначено, що проби відбирають у будь-який посуд без консервування, зберігаючи їх при кімнатній температурі. Об'єм проби повинен бути не менше, ніж 200 см3;
- КНД 211.1.4.043-95 „Методика фотометричного визначення фосфатів в стічних водах” : у п.5.3 зазначено, що мінімальний об'єм проби 200 см3. Пробу можна не консервувати, але тоді визначення необхідно провести не пізніше, ніж через добу. Якщо на протязі доби аналіз виконати не можливо, проби фільтрують, додають 2-4 см3 хлороформу на 1 дм3 води і зберігають при t° = 3-5 С не більше 3 діб.
Для визначення завислих речовин промстоків згідно методики КНД 211.1.4.039-95 „Методика гравіметричного визначення завислих (суспендованих) речовин в природних та стічних водах” об'єм проби повинен бути не менше 2000 см3 (згідно п.2.5. Методики).
Пробу для визначення завислих речовин промстоків не консервують (п. 5.2. КНД 211.1.4.039-95), а відповідно до п. 5.2 КНД 211.1.4.021-95 пробу для визначення хімічного споживання кисню (ХСК) після відбору консервують добавленням 1см3 концентрованої сірчаної кислоти на 1 дм3 проби, а об'єм проби для визначення ХСК - не менше 500 см3.
Крім того, для визначення показників вмісту фосфатів у стічних водах (перевищення концентрації яких було встановлено позивачем згідно аналізу стічних вод №345) у відповідності до методики КНД 211.1.4.043-95 „Методика фотометричного визначення фосфатів в стічних водах” об”єм проби необхідно було збільшити на 200 см3.
Як вбачається з аналізу стічних вод №345 від 19.05.2010р., за результатами аналізу разової проби було встановлено показники одночасно: зважувальних речовин (290,0 мг/л), ХПК (120,0 мг/л), азоту амонійного (07,98 мг/дм3), нітритів (0,2200 мг/дм3), нітратів (0,860 мг/дм3), нафтопродуктів (0,047 мг/дм3), хлоридів (136,500 мг/дм3), фосфатів (2,980мг/дм3), заліза (0,650 мг/дм3) та СПАР (0,320 мг/л).
Тобто, об'єктивно вбачається, що за встановлених обставин справи щодо процедури відбору проби, такий аналіз поверхневих та зворотних вод не міг бути проведений у відповідності до вищенаведених вимог керівних нормативних документів (методик). Для дослідження кожної допустимої концентрації необхідно відбирати окрему пробу поверхневої та зворотної води, складати супровідний документ до неї з внесенням всієї необхідної обов”язкової інформації відповідно до п.9.1, 9.2 Керівного нормативного документа (КНД) 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”.
Так, пунктом 7.7 КНД 211.1.0.009-94 передбачено, що відбір проб для визначення завислих речовин, нафтопродуктів, показників біохімічного споживання кисню (БСК) та хімічного споживання кисню (ХСК) слід проводити в окремий посуд одноразовим наповнюванням без переливу.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене вище, недотримання національних стандартів України та керівних нормативних документів при відборі проб поверхневих та зворотніх вод підприємства відповідача та їх дослідженні, дає підстави суду вважати акт відбору проб зворотніх вод №345 від 14.05.2007р., акт відбору проб зворотніх вод №338 від 12.06.2007р., акт відбору проби поверхневої води №373 від 25.06.2009р., акт відбору проби поверхневої води №655 від 21.10.2007р. неналежними доказами щодо доведення факту нанесення збитків, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Долучений стороною позивача План заходів Державної екологічної інспекції в Львівській області на другий квартал 2010р. не може вважатися належним доказом, оскільки не має форми єдиного документа, а інформація що міститься в ньому не має відношення до плану перевірки Державної екологічної інспекції в Львівській області, що повинна була проводитися на підприємстві відповідача.
Керуючись ст. ст.33,34,43,44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
1. У позові Державної екологічної інспекції у Львівській області до Житлово -комунального відділу смт. Розділ Львівської області про стягнення 2 571 645,09 грн. відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства відмовити.
2. Повний текст рішення виготовлено 11.11.2010р..
Суддя