Справа № 505/3988/24
№ 2/505/2298/2024
16 жовтня 2024 року м. Подільськ
Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі судді Ващук О.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільно нажитим майном подружжя та його розподіл,
встановив:
14 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання спільно нажитим майном подружжя та його розподіл.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Дана позовна заява складається із двох позовних вимог майнового та немайнового характеру.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що ОСОБА_1 сплатила судових збір лише за позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка просить розстрочити їй сплату судового збору за позовну вимогу майнового характеру у сумі 3220 грн, шляхом розділення його на дві частини, одну з яких надати можливість сплатити до закінчення підготовчого засідання, а іншу до розгляду справи по суті, посилаючись на те, що знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, у зв'язку з чим має скрутне матеріальне становище.
Однак, вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною 3 ст.136 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначений Законом України «Про судовий збір».
Так, згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір»).
Щодо умови, передбаченої підпунктом «б» пункту 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», на яку посилається позивачка, як на підставу для звільнення її від сплати судового збору, то законодавець визначив, що така умова може застосовуватись, лише у разі коли інший з батьків ухиляється від сплати аліментів.
Вбачається, що ОСОБА_1 дійсно має дитину віком до 14 років, однак доказів того, що батько дитини ухиляється від сплати аліментів, матеріали справи не містять.
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати повинно бути обґрунтованим. Особа, яка його заявляє, зобов'язана навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Клопотання про відстрочення сплати судового збору, зокрема, обґрунтоване тим, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі. Однак, звертаючись до суду з даним клопотанням, ОСОБА_1 не надала суду доказів, які б підтверджували її неспроможність сплатити судовий збір.
Враховуючи, що розстрочення судом сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, зазначення у заяві про розстрочення сплати судового збору без надання відповідних доказів, не може вважатися достатньою підставою для задоволення такого клопотання.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивачки про розстрочку сплати судового збору.
З огляду на викладене позивачці слід сплатити 3220 грн. судового збору, які слід внести або перерахувати за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Подільськ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA378999980313181206000015746, Код класифікації доходів бюджету 22030101, РНОКПП - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача).
Відповідно до положень ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху і надати строк в десять днів із дня отримання нею копії ухвали для сплати судового збору.
Керуючись ч.1 ст.185 ЦПК України, суд
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільно нажитим майном подружжя та його розподіл залишити без руху, про що повідомити позивачку та надати їй строк у десять днів з дня отримання копії ухвали для сплати судового збору в розмірі 3220 грн. на зазначені в ухвалі реквізити та розрахунковий рахунок.
Оригінал квитанції про сплату судового збору надіслати на адресу Котовського міськрайонного суду Одеської області у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання до вказаного терміну вищезазначених вимог закону, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ващук