21 жовтня 2024 рокуСправа № 495/99/24
Номер провадження 3/495/67/2024
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс),
встановила:
04.01.2024 до суду надійшли вказані адмінматеріали.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ААД №470231 від 01.01.2024 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу із таким формулюванням: 01.01.2024 о 21:50 по вул. Кишинівська, 167 села Випасне Білгород-Дністровського району водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - ВАЗ 2101, д/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей), від проходження огляді на стан сп'яніння із використанням спеціального технічного приладу на місці зупинки та у медичному закладі відмовився (відмову зафіксовано на відео на службовий пристрій Samsung № 23 IMEI 3026135); такими діями порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 130 Кодексу.
У жодне із призначених судових засідань ОСОБА_1 не з'явився; про дату, час, місце судового розгляду належно повідомлений як під час оформлення адмінматеріалів, що засвідчив власним підписом у протоколі, так і шляхом направлення електронних судових повісток у формі смс-повідомлення на вказаний ним номер телефону.
Про призначене судове засідання на 09:30 год. 21.10.2024 повідомлений шляхом передачі тексту судової повістки у формі телефонограми; за результатами отримання повістки повідомив, що оскільки є військовослужбовцем, перебуває віддалено від місця проживання; прибути у судове засідання не може; його інтереси представляє адвокат; про відкладення розгляду справи не заявив.
Представник ОСОБА_1 адвокат Васильєв П.О. повістку про виклик у судове засідання на 09:30 21.10.2024 отримав в електронному кабінеті ЄСІТС 17.10.2024.
У судове засідання 21.10.2024 представник ОСОБА_2 не прибув, про поважність причин неявки, відкладення розгляду справи не заявив.
Під час відсутності особи, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 Кодексу).
За таких обставин, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 Кодексу, не передбачається обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, належного і своєчасного повідомлення ОСОБА_1 , захисника Васильєва П.О. про місце і час розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил (п.1.3 ПДР).
Відповідно до п.2.9 а, 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі пунктів 2, 3 Розділу 1 Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/753 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також, бути взаємно ввічливими.
За приписами п. 2.5 Правил дорожнього руху України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законом (пункт 1.9 ПДР України).
Диспозиція частини першої статті 130 Кодексу передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 Кодексу).
Суд з'ясовує усі обставини справи на підставі поданих доказів.
Статтею 251 Кодексу визначено поняття і види доказів у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, яку судом враховано під час розгляду цієї справи.
Відповідно до статті 266 Кодексу огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Порядок оформлення та вимоги до оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП врегульовано Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція № 1452/735).
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункт 7 розділу І Інструкції).
У справі, що розглядається, вина правопорушника підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №470231 від 01.01.2024; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рапортом; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, довідкою, виданою інспектором САП Б-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Бойко Х.; відеозаписом.
Щодо клопотання про призначення судової експертизи
04.03.2024 захисник Васильєв П.О. подав клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи матеріалів та засобів відеозапису, на вирішення якої просив поставити питання:
- чи є додані відеозвукозаписи автентичними?
- чи є надані відеозвукозаписи оригіналом чи копією?
- чи проводилась фіксація наданих відеозвукозаписів безперервно?
- чи зазнали змін надані відеозвукозаписи?
- за допомогою одного чи декількох технічних пристроїв зафіксовані фрагменти наданих відеозвукозаписів?
Проведення експертизи просив доручити судовим експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз; на час проведення експертизи, провадження у справі - зупинити.
У судовому засіданні 26.03.2024 у задоволенні клопотання про призначення експертизи, зупинення провадження у справі суддею відмовлено, з огляду на відсутність підстав для висновку про дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Водночас, з метою з'ясування запропонованих захисником питань, постановами від 26.03.2024, 25.04.2024 витребувано у Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області запитувану інформацію (арк. спр. 38, 44-45).
Листами від 02.04.2024, 13.05.2024 (арк.спр. 40, 48) Білгород-Дністровський РВП ГУНП в Одеській області надав відповіді, згідно із якими під час оформлення адмінматеріалів відносно ОСОБА_1 01.01.2024 за статтею 130 Кодексу відеозапис здійснювався у тому числі на на службовий планшет Samsung № 23, imei: 3026135, на відеореєстратор; додані до протоколу відеозаписи є автентичними, відео-звукозаписи оригінальні, змін не зазнавали.
За результатами оцінки як доказу, наданого суду відеозапису події 01.01.2024 із участю ОСОБА_1 суддею встановлено, що досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає його як належний доказ у справі.
Тобто вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, відтак суд критично оцінює доводи захисника у частині неналежності такого доказу.
Щодо клопотання про виклик у судове засідання працівників поліції для надання пояснень
У судовому засіданні 05.06.2024 захисник Васильєв П.О. заявив клопотання про виклик у судове засідання інспекторів поліції, які оформляли адмінматеріали 01.01.2024 відносно ОСОБА_1 .
Вказане клопотання було задоволено; поліцейських ОСОБА_3 , ОСОБА_4 викликано у судове засідання на 09:20 24.07.2024 шляхом направлення судових повісток на службову адресу; розписки про отримання повісток містяться в матеріалах справи (арк.спр. 88, 89). У призначене судове засідання викликані особи не прибули.
Отже, за результатами оцінки доказів, які містяться у справі, суд дійшов висновку, що такі докази не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Таким чином у суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу, яке полягає у відмові ОСОБА_1 як водія ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, сп'яніння за наявності ознак алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування ТЗ.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 Кодексу особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За положеннями частини 7 вказаної статті у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Отже, за змістом наведених норм особа, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, або є підстави вважати, що вона перебуває у такому стані, відстороняється від керування транспортним засобом. При цьому ч. 7 ст. 266 Кодексу надає можливість передати керування транспортним засобом тій особі, яка уповноважена водієм та має відповідне посвідчення.
Тобто передача керування транспортним засобом іншій особі здійснюється лише за бажанням особи, яка була відсторонена від керування.
На переконання судді, не відсторонення особи від керування ТЗ не є підставою для висновку про спростування обставин керування ОСОБА_1 ТЗ 01.01.2024; наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння; відмови останнього від проходження від огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
У суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини особи у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу.
При визначенні виду стягнення суд враховує безальтернативну санкцію частиною першою статті 130 Кодексу і призначає стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (обставини про видачу ОСОБА_1 посвідчення водія встановлено на підставі листа Територіального сервісного центру МВС №5143 від 09.03.2024, повторної довідки інспектора САП Білгород-Дністровського РВП ШУНП в Одеській області Христини Бойко, арк. спр. 35, 34).
Згідно із статтею 40-1 Кодексу, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які необхідно стягнути в дохід держави (доказів, у розумінні статті 251 Кодексу, про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору суду не надано).
Керуючись статтями 26, 33, 40-1, 130, 221, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановила:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч грн) на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Згідно із статтями 307, 308 Кодексу штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.
Суддя Ю.Ф. Волкова