Номер провадження: 11-сс/813/1531/24
Справа № 521/13246/24 1-кс/521/2828/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
16 жовтня 2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в рамках кримінального провадження № 12024162470001076, внесеного до ЄРДР 20.08.2024 року,-
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуваною ухвалою було частково задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 , та застосовано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 23:00 годин до 06:00 години наступного дня, строком до 22 жовтня 2024 року включно.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним, інкримінованого кримінального правопорушення та ризиків, передбачених пунктами 1,3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак сторона обвинувачення не довела необхідність застосування цілодобового домашнього арешту. Тому, з урахуванням конкретних обставин справи, слідчий суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання ризикам кримінального провадження обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказану ухвалу захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що ухвала слідчого судді постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалено на підставі завідомо підробленого слідчим документу, що доводить обґрунтованість підозри (висновок експерта), з огляду на наступне:
- Закон № 3886-IX від 18 липня 2024 року, набув чинності 09 серпня 2024 року, відтак: крадіжка на суму до 3028 гривень - дрібна та тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 51 КУпАП, а якщо сума викраденого майна перевищить 3028 гривень - настає кримінальна відповідальність. До клопотання слідчого доданий висновок експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи від 28.08.2024 року, зроблений судовим експертом ОСОБА_10 , яка знаходиться та працює у м. Бровари, Київської області, за клопотанням законного представника потерпілого ОСОБА_11 від 27.08.2024 року. У свою чергу, у судовому засіданні, приймала участь законний представник потерпілого ОСОБА_11 , яка заперечувала про те, що їздила до Броварів, замовляла експертизу, отримувала висновок судового експерта, та надавала висновок слідчому. Як вбачається з висновку судового експерта, експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, експерту не надався телефон на дослідження, який був у користуванні більше 3 місяців та у якого було розбите скло, висновок не підписаний експертом;
- слідчий суддя залишив поза увагою той факт, що слідчим у його клопотанні не обґрунтовано належним чином наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- слідчий суддя не врахував, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, у судовому засіданні законний представник потерпілого ОСОБА_11 не підтвердила, що з боку підозрюваного були якісь спроби впливати на неї чи її сина для зміни їх показань. Звертає увагу, що з моменту оголошення підозри, ОСОБА_7 жодним чином не ухилявся від проведення слідчих дій, своєчасно з'являвся до суду, весь час знаходиться на телефонному зв'язку зі слідчим, зарекомендував себе належною поведінкою.
Посилаючись на викладені обставини, захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволені клопотання слідчого.
Позиції учасників судового розгляду.
Захисник та підозрюваний у судовому засіданні підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її у повному обсязі.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді вважає законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Мотиви апеляційного суду.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ст. 178 КПК України).
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Як убачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав та врахував їх при постановленні ухвали, а доводи апеляційної скарги в частині не обґрунтованості застосування домашнього арешту відносно підозрюваної, є надуманими і суперечать фактичним обставинам справи.
Відповідно до клопотання у провадженні СВ ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162470001076 від 20.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Як вбачається з клопотання, 08 липня 2024 року о 19 годині 22 хвилини, ОСОБА_7 , перебував біля супермаркету «Таврія-В», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Степова, буд. 54, біля якого побачив мобільний телефон, що лежав на місці, де здійснював торгівлю напоями малолітній ОСОБА_12 , який у той час відійшов по своїм справам на короткий проміжок часу, а саме на асфальті під столом та в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, після чого останній визначив предметом свого злочинного посягання майно, що малолітньому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У той же день та час, у тому ж місці, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи умисно, таємно, упевнившись в тому, що його дії залишаться непомітними як для власника майна так і для сторонніх осіб, перебуваючи біля супермаркету, шляхом вільного доступу, підійшов до столу, під яким на асфальті лежав мобільний телефон марки Infinix Smart 8 4/64 Black ІМЕН: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2 , та правою рукою підняв його, тим самим заволодів вказаним майном.
Надалі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_7 з викраденим майном, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, отримавши реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_12 , матеріальну шкоду на суму 3419 (три тисячі дев'ятнадцять) гривень 10 копійок.
За вищевикладених обставин, 29.08.2024 року ОСОБА_7 органом досудового розслідування було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, які узгоджуються з наведеними рішеннями ЄСПЛ, слідчий суддя, не вирішуючи питання про наявність у діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, доведеність його вини, належність та допустимість наданих стороною обвинувачення доказів, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах, доданих до клопотання, дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри, тобто про його причетність до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.
Що стосується тверджень захисника про недопустимість висновку експерта, апеляційний суд наголошує, що оцінка доказів з точки зору належності та допустимості, а загалом сукупності доказів - з точки зору вагомості, достатності та взаємозв'язку, надається судом, відповідно до вимог ст.ст. 89, 94 КПК України, на іншій стадії провадження - стадії судового розгляду кримінального провадження по суті, при цьому, за результатами проведення судового розгляду також вирішенню підлягає питання стосовно наявності або відсутності в діях особи складу конкретного кримінального правопорушення, тобто, на теперішній час лише вирішує питання щодо достатності певного обсягу зібраних доказів для переконання стороннього спостерігача у тому, що особа причетна до вчинення злочину та стосовно неї існують законодавчо встановлені підстави для застосування певного запобіжного заходу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії (ч.2 ст.177 КПК України).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Перевіряючи обґрунтування слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених пунктами 1,3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, колегія суддів встановила належне та детальне обґрунтування слідчим суддею наявних ризиків в оскаржуваній ухвалі, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушень, характеру та ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, фактичні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, у тому числі про її сімейний, майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Отже, вищезазначені обставини в сукупності узгоджуються з європейськими стандартами та свідчать про обґрунтованість висновків слідчого судді про можливість застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість обмеження свободи особи, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді - немає.
Керуючись ст.ст. 24, 177, 178, 182, 183, 194, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в рамках кримінального провадження № 12024162470001076, внесеного до ЄРДР 20.08.2024 року,- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4