Номер провадження: 22-ц/813/6199/24
Справа № 522/20819/23
Головуючий у першій інстанції Науменко А. В.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
10.10.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Чеботар А.Г.,
учасники справи:
позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 ,
на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2023 року,
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії
Короткий зміст позовних вимог
В жовтні 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії, в обґрунтування якого зазначило, що громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного форду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Під час перевірки пенсійної справи № 951050828042 ОСОБА_1 , була виявлена переплата пенсії за період з 01.07.2004 року по 31.10.2016 року в розмірі 104578,85 грн у зв'язку з наданням фіктивних документів, а саме: довідки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 25.06.2003 року серії 2-18 ОА №074899. Головним управлінням надіслано запит від 10.04.2023 року №1500-0306-8/42621 щодо надання інформації відносно достовірності виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 2-18 ОА №074899 з 25.06.2003 року довічно. Отримано відповідь від 10.05.2023 року № 23 (вх. від 17.05.2023 № 20137/8) в якій зазначено, що акт огляду ОСОБА_1 в архіві Одеського обласного МСЕК № 2 - відсутній. Згідно протоколу від 26.06.2003 року №89 ОСОБА_1 виписана довідка вищевказаної серії та номера до 01.07.2004 року, але не довічно. Головне управління надіслало лист №1500-0504-8/124318 від 07.09.2023 року на адресу проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яким повідомило про залишок переплати пенсії в розмірі 104578,85 грн, проте на це запрошення до Головного управління ніхто не з'явився, та, суми коштів на рахунок Головного управління не надходили.
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 104578,85 грн.
Короткий зміст рішень суду
Приморський районний суд м. Одеси заочним рішенням від 14 грудня 2023 року позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії, задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 104578,85 грн.
Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції вважав обґрунтованими та законними пред'явлені позовні вимоги ГУПФ в Одеській області, оскільки наявний неспростовний відповідачем факт надання фіктивних документів ОСОБА_1 , що призвело до переплати пенсії.
Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 20 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 14.12.2023 року по цивільній справі № 522/20819/23 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії, залишив без задоволення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2023 року за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії, скасувати, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що довідка МСЕК від 25.06.2003 року СЕР. МСЕ № 074899, яка міститься в матеріалах справи, була видана гр. ОСОБА_1 - безстроково, відповідно органами медико-соціальної експертизи не визначався строк на повторний огляд, тобто, в даному випадку і на підставі зазначеної довідки МСЕК, ОСОБА_1 було призначено пенсію. Довідка від 25.06.2003 року Сер. МСЕ № 074899, видана ОСОБА_1 ніким не оскаржена, не визнана недійсною і у суду першої інстанції були відсутні підстави не брати її до уваги. Посилається на те, що для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв'язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей, однак, в даному випадку позивачем не доведено здійснення належної перевірки наданих позивачем документів для оформлення пенсії. Зазначає, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України та п. 3 Порядку повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15 травня 2003 року № 374/7695, переплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем лише за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. На думку скаржника, позивач ГУ ПФУ в Одеській області в розпорядження суду не надав жодних доказів на підтвердження обставин зловживання чи недобросовісності з боку відповідача ОСОБА_1 та не надав суду результатів службової перевірки.
(2) Позиція інших учасників справи
Одеський апеляційний суд ухвалою від 02.07.2024 року відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, роз'яснив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , отримав 02.07.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області копію апеляційної скарги отримало 27.06.2024 року, копію ухвали про відкриття провадження від 02.07.2024 року отримало 02.07.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
15.07.2024 року представник відповідача подав до суду клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву до якого додано відзив на апеляційну скаргу, ГУ ПФУ в Одеській області просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Оскільки копію ухвали про відкриття провадження відповідач отримав 02.07.2024 17:43:12, то датою отримання вважається 03.07.2024 року, а тому останнім днем для подачі відзиву з урахуванням ч.3 ст. 124 ЦПК України є 15.07.2024 року, тому строк не є пропущеним і клопотання скаржника про поновлення строку не потребує процесуального вирішення.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, судову повістку отримало 12.08.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
Від представника позивача надійшла заява, в якій він просить у зв'язку з неможливістю представника з'явитись у судове засідання призначене на 10.10.2024 року о 14 годині 20 хвилин, судове засідання провести без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до ч.5 ст. 130 ЦПК України.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що пред'явлені позовні вимоги ГУПФ в Одеській області є обґрунтованими та законними, оскільки наявний неспростований відповідачем факт надання фіктивних документів ОСОБА_1 , що призвело до переплати пенсії.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З довідки МСЕК від 25.06.2003 року Сер. МСЕ № 074899, яка міститься в матеріалах справи, виданої ОСОБА_1 вбачається, що останній встановлено другу групу інвалідності, причина інвалідності загальна, видана безстроково.
Під час перевірки пенсійної справи № 951050828042, ОСОБА_1 виявлена переплата пенсії за період з 01.07.2004 по 31.10.2016 року в розмірі 104578,85 грн у зв'язку з наданням фіктивних документів, а саме: довідки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 25.06.2003 серії 2-18 ОА №074899.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надіслано запит від 10.04.2023 року №1500-0306-8/42621 на адресу КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» про надання інформації відносно достовірності виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 2-18 ОА №074899 з 25.06.2003 довічно.
Листом від 10.05.2023 №23 (вх. від 17.05.2023 №20137/8) КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» повідомило, що акт огляду ОСОБА_1 в архіві Одеського обласного МСЕК № 2 - відсутній. Згідно з протоколу від 26.06.2003 №89 ОСОБА_1 була виписана довідка вищевказаної серії та номера до 01.07.2004, але не безстроково.
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного страхування, а також ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннях районах, містах і районах у містах.
Отже, Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області виступає органом, уповноваженим державою виконувати відповідні функції у даних правовідносинах.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Згідно ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до п.3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України № 64 від 21 березня 2003 року із змінами, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено дві підстави для повернення пенсіонером сплачених йому пенсійних виплат: коли має місце зловживання з боку самого пенсіонера, який надав недостовірні дані, що впливають на призначення пенсії; або коли такі дані були наданні страхувальником.
Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі.
Згідно зі ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону №1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі №686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі №173/424/17(2-а/173/41/2017).
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв'язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.
Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суду слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-91цс14 (постанова від 02 липня 2014 року) визначено, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.
Тобто, до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц зазначено, що: «правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум».
Колегія суддів зазначає, що обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п.1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.
В позовні заяви позивачем зазначено, що під час перевірки пенсійної справи №951050828042, ОСОБА_1 , була виявлена переплата пенсії за період з 01.07.2004 року по 31.10.2016 року в розмірі 104578,85 грн у зв'язку з наданням фіктивних документів, а саме: довідки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 25.06.2003 серії 2-18 ОА №074899.
Разом з тим, з позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактів подання ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області завідомо неправдивих документів, які стали підставою для призначення пенсії, а також зловживання з боку відповідача, або його недобросовісності.
Отже, позивачем не доведено факт зловживань з боку відповідачки ОСОБА_1 , її винуватості чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних та отримання пенсії, оскільки правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.
В пункті 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії» (постанова Верховного Суду від 05 лютого 2018 року у справі № 556/1231/17).
Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії мав достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №489/205/16-а та від 03.10.2019 у справі №487/3380/16-а.
Ураховуючи викладені обставини апеляційний суд вважає, що відповідач не може нести відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, а тому на ОСОБА_1 може бути покладений обов'язок про повернення надміру виплаченої пенсії лише у випадку встановлення і доведення об'єктивними даними зловживань з її боку, тобто наявність об'єктивно встановленої вини в наданні недостовірних даних.
Матеріали справи не містять відомостей, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняттю рішення про призначення пенсії та сам факт здійснення надміру виплаченої пенсії, здійснено внаслідок поведінки відповідача, яка б містила ознаки зловживань чи за своїм характером була недобросовісною, а відтак виплачені пенсійні виплати не підлягають поверненню.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії.
Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , задовольнити.
Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді Ю.П. Лозко
О.Ю. Карташов