Справа № 463/3325/22 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С. В.
Провадження № 22-ц/811/1826/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
08 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
за участю секретаря: Чижа Л.М.
з участю: представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - Галаси Ж.Т. ,
ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - Галаса Жанни Теофілівни на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 02 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0544 га, відповідно до одного із запропонованих варіантів згідно з Висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 25.06.2021 №594 .
Позов обгрнутований тим, що на підставі договору дарування частини будинку від 21.10.2004, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу О.Колодій, позивач набув 24/100 ідеальну частку у праві власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 із визначенням конкретних приміщень, які переходять у користування обдаровуваного. На підставі договору дарування з конкретним користуванням від 01.11.2006, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу О.Колодій, позивач набув 71/1000 ідеальну частку у праві власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 із визначенням конкретних приміщень, які переходять у користування обдаровуваного. Цим же договором відповідачкою ОСОБА_2 подаровано відповідачу ОСОБА_1 91/1000 частку у праві власності на вказаний будинок.
Тобто, за договорами дарування від 21.10.2004 та від 01.11.2006 ОСОБА_1 належить 311/1000 ідеальних часткок у праві власності на спірний будинок.
Спірний будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,0544 га, яка до моменту укладення договорів дарування належала на праві власності дарувальнику за договорами - ОСОБА_2 . Вказаній земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 4610137200:05:011:0107, однак ця земельна ділянка не була нанесена на публічну кадастрову карту, а право власності на неї не було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав.
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 25.06.2021 № 594 провести поділ земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників технічно неможливо. Натомість експерт встановив, що технічно можливим є встановлення порядку користування вказаною земельною ділянкою та запропонував два варіанти встановлення порядку користування.
Посилаючись на те, що спільне користування спірною земельною ділянкою є неможливим, ОСОБА_1 просив задовольнити позов про встановлення порядку користування нею. При цьому, позивач погоджується на будь-який із обох запропонованих експертом варіантів.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0544 га, відповідно до одного із запропонованих варіантів згідно Висновку експерта № 04/10-21 від 21.10.2021 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи.
Зустрічний позов обгрунтований тим, згідно з Висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 25.06.2021 № 594 провести поділ земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників технічно неможливо.
За зверненням адвоката до судового експерта ОСОБА_5 про можливі варіанти поділу земельної ділянки площею 0,0544 га, що розташована по АДРЕСА_1 між співвласниками у відповідності до ідеальних часток (689/100 ід.ч., яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та 311/100 ід.ч., що належить ОСОБА_1 ) з врахуванням порядку користування, який склався між співвласниками та поговору дарування з конкретним користуванням від 01.11.2006 за №1811, судовим експертом складено висновок експерта № 04/10-21 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 21.10.2021.
Відповідно до вказаного висновку земельна ділянка площею 0,0544 га, по АДРЕСА_1 реальному поділу між співвласниками у відповідності до їх ідеальних частин не підлягає. Враховуючи порядок користування житловим будинком та господарськими будівлями і спорудами, який склався між співвласниками, можливо встановити порядок користування земельною ділянкою площею 544,0 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1 . Судовим експертом запропоновано два варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою.
В зв'язку з тим, що спірна земельна ділянка площею 0,0544 га по АДРЕСА_1 реальному поділу не підлягає, позивачі за зустрічним позовом просили встановити порядок користування земельною ділянкою по одному із варіантів зазначених у висновку експерта №04/10-21 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 21.10.2021.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 02.05.2023 первісний позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0544 га, відповідно до варіанту № 1 згідно з Висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 25.06.2021 № 594, згідно якого:
У спільному користуванні усіх співвласників залишено частину земельної ділянки площею 0.018686 га., або 186,86 м.кв. (див. жовтий колір додатку 1).
Співвласникам 689/1000 ід. частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надано частину земельної ділянки площею 0,024607 га., або 246,07 м.кв. (див. зелений колір додатку 1).
Співвласнику 311/1000 ід. частки ОСОБА_1 надано дві частини земельної ділянки площею 0,0037 га., або 37.0 м.кв. та 0,007407 га. або 70,07 м.кв. загальною площею 0,011107 га., або 111,07 м.кв. (див. синій колір додатку 1).
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - відмовлено за безпідставністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2000,00 грн.
Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - Галаса Жанна Теофілівна .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального права.
Вказує, що оспорюваним судовим рішенням не вирішено конфлікту між сторонами, оскільки спільне користування земельною ділянкою є неможливе.
Зазначає, що при такому варіанті у спільне користування сторін надається 0,018686 га або 186,86 м.кв., що становить 35,4 % спірної земельної ділянки, а лише 65,6 % (більше половини) підлягає встановленню порядку окремого користування між сторонами. Згідно висновку експерта № 04/10-21 складеного 21.10.2021 року площа виділеної земельної ділянки в користування апелянтів зменшується на 66,23 кв.м., що враховуючи невелику загальну площу земельної ділянки 0,0544га є дуже суттєвим. Із схеми встановлення порядку користування земельною ділянкою згідно варіанту № 1 вбачається, що із запропонованої частини земельної ділянки у спільне користування сторін половина такої служить для входу у господарські будівлі Відповідачів.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 на правах власності належить гараж, позначений в технічному паспорті та на схемі встановлення порядку користування земельною ділянкою під літерою «В». Згідно схеми встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідно до варіанту №» 1 частина земельної ділянки, яка передається у спільне користування сторін по суті служить заїздом до належного ОСОБА_1 гаражу. Якщо позивач поставить на цій земельній ділянці свій автомобіль, то ОСОБА_1 не зможе заїхати до належного йому гаражу;
Відтак, запропонований судом варіант порушує права відповідача ОСОБА_1 .
Крім того, як вбачається із затвердженого судом варіанту встановлення порядку користування земельною ділянкою межа виділеної в користування позивача ОСОБА_1 земельної ділянки буде проходити посередині дверного пройому входу до житлового будинку Відповідачів. Також для нормального входу в частину будинку, яка належить Відповідачам, влаштовано ганок, в якому влаштовані сходи. При затвердженому судом варіанті порядку користування це все буде демонтовано. Враховуючи той факт, що дверний пройом входу у частину будинку Відповідачів знаходиться на висоті 60 см. від рівня землі, користуватися таким входом буде по суті неможливо.
Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою задовольнити, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою - відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - Галас Жанна Теофілівна підтримала апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній. ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_4 заперечили проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не відповідає.
Як вбачається із договору дарування частини будинку від 21.10.2004, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу О.Колодій, ОСОБА_1 набув 24/100 ідеальну частку у праві власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 із визначенням конкретних приміщень, які переходять у користування обдаровуваного. Право власності на 24/100 ідеальну частку у праві власності на будинок зареєстроване за ним, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7059090 від 20.04.2005.
Як вбачається із договору дарування з конкретним користуванням від 01.11.2006, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу О.Колодій, ОСОБА_1 набув 71/1000 ідеальну частку у праві власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 із визначенням конкретних приміщень, які переходять у користування обдаровуваного. Зазначене право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою.
Цим же договором дарування від 01.11.2006 відповідач ОСОБА_2 подарувала відповідачу ОСОБА_1 91/1000 частку у праві власності на будинок.
Таким чином, суд встановив, що за договорами дарування від 21.10.2004 та від 01.11.2006 ОСОБА_1 загалом набув 311/1000 ідеальну частку у праві власності на спірний будинок.
Встановлено, що спірний житловий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,0544 га, яка належала на праві власності ОСОБА_2 . Вказаній земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 4610137200:05:011:0107.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 19.05.2022 у справі № 463/7014/20 визнано право власності ОСОБА_1 на 311/1000 ідеальну частку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0544 га.
Спір у цій справі виник з приводу встановлення порядку користування вказаною земельною ділянкою.
Частиною першою статті 15 та частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Частиною четвертою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
За змістом частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до частини першої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а в разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Разом з тим відповідно до частини першої статті 318 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Зазначені положення щодо користування власністю цілком повинні застосовуватись до майнових прав на майно (зокрема до права користування земельною ділянкою).
Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п'ята статті 319 ЦК України).
Отже, при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду України від 15.05.2017 у справі № 6-841цс16.
Суд першої інстанції встановив, що між сторонами виник спір щодо порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок, що належить сторонам на праві спільної часткової власності.
Оскільки між співвласниками відсутні будь-які угоди щодо порядку користування земельною ділянкою, суд дійшов висновку про доцільність визначення порядку користування земельною ділянкою за варіантом № 1, запропонованим висновком судової земельно-технічної експертизи від 25.06.2021 № 594, згідно якого у спільному користуванні усіх співвласників залишено частину земельної ділянки площею 0.018686 га., або 186,86 м.кв. (див. жовтий колір додатку 1). Співвласникам 689/1000 ід. частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надано частину земельної ділянки площею 0,024607 га., або 246,07 м.кв. (див. зелений колір додатку 1). Співвласнику 311/1000 ід. частки ОСОБА_1 надано дві частини земельної ділянки площею 0,0037 га., або 37.0 м.кв. та 0,007407 га. або 70,07 м.кв. загальною площею 0,011107 га., або 111,07 м.кв. (див. синій колір додатку 1).
Разом з тим, районний суд не звернув увагу, що згідно цього варіанту визначення порядку користування земельною ділянкою ОСОБА_1 надано в користування земельну ділянку, межа якої проходить по частині дверного прорізу вхідних дверей до частини будинку, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Наведене підтверджується Висновком експерта № 27/09-24ц від 07.09.2024 по результатах проведення будівель-технічної експертизи по листу адвоката Галаси Ж.Т., який долучено до матеріалів справи судом апеляційної інстанції, а також поясненнями, наданими експертом ОСОБА_5 у судовому засіданні апеляційної інстанції 08.10.2024.
Крім цього, при такому варіанті у спільне користування сторін надано частину земельної ділянки площею 0.018686 га., або 186,86 м.кв., що становить 35,4 % від загальної площі ділянки, з чим не погоджується відповідачі за зустрічним позовом.
Суд апеляційної інстанції, оцінивши Висновок судової земельно-технічної експертизи від 25.06.2021 № 594 та Висновок експерта № 27/09-24ц від 07.09.2024, вважає за можливе покласти в основу рішення суду другий варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи від 25.06.2021 № 594.
Вказаним варіантом запропоновано: у спільному користуванні усіх співвласників залишити частину земельної ділянки площею 0.009064 га, або 90,64 кв.м (див. жовтий колір додатку 2); співвласникам 689/1000 ід. частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надати частину земельної ділянки площею 0,031237 га, або 312,37 кв.м (див. зелений колір додатку 2); співвласнику 311/1000 ід. частки ОСОБА_1 надати дві частини земельної ділянки площею 0,0037 га, або 37.0 кв.м та 0,010399 га або 103,99 м.кв. загальною площею 0,014099 га, або 140,99 кв.м. (див. синій колір додатку 2).
На думку колегії суддів встановлення саме такого порядку користування земельною ділянкою не завдає шкоди її раціональному використанню, не суперечить інтересам співвласників земельної ділянки та найбільше відповідає принципу балансу інтересів сторін. Порушень прав відповідачів за первісним позовом у зв'язку з визначенням такого порядку користування земельною ділянкою судом не встановлено.
Разом з тим, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що запропоновані згідно з Висновком № 04/10-21 від 21.10.2021 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи по листу адвоката Ж.Галаси, варіанти встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою змінюють цільове призначення земельної ділянки. При цьому власнику 311/1000 пропонується надати дві земельні ділянки, які не з'єднані між собою, одна з яких площею 103,5 м.кв. знаходиться на значній відстані від житлового будинку і господарських споруд, не має заїзду, який запропоновано облаштувати шляхом влаштування дверного прорізу у цегляній огорожі. Також пропонується обладнати прохід до своєї ділянки власникам 689/1000 дверний проріз у стіні господарської будівлі під літ. «Б» сарай. Відтак такі варіанти встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою не відповідають принципу балансу інтересів сторін та не можуть бути взяті до уваги судом.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10.02.2010).
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити його.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, рішення суду слід змінити в частині вирішення первісного позову. В решті рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - Галаса Жанни Теофілівни задовольнити частково.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 02 травня 2023 року змінити в частині вирішення первісного позову.
Встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0544 га, відповідно до варіанту № 2 згідно з Висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 25.06.2021 року №594, згідно якого:
У спільному користуванні усіх співвласників залишити частину земельної ділянки площею 0.009064 га, або 90,64 кв.м (див. жовтий колір додатку 2).
Співвласникам 689/1000 ід. частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надати частину земельної ділянки площею 0,031237 га, або 312,37 кв.м (див. зелений колір додатку 2).
Співвласнику 311/1000 ід. частки ОСОБА_1 надати дві частини земельної ділянки площею 0,0037 га, або 37.0 кв.м та 0,010399 га або 103,99 м.кв. загальною площею 0,014099 га, або 140,99 кв.м. (див. синій колір додатку 2).
При даному варіанті співвласнику 311/1000 ід частки ОСОБА_1 необхідно влаштувати додатковий вихід із приміщення будинку для доступу на частину земельної ділянки площею 0,010399 га або 103,99 кв.м (див. позначення на додатку № 2).
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 21.10.2024
Головуючий
Судді