Справа № 466/1961/24
Провадження № 2/466/1209/24
іменем України
(в порядку спрощеного позовного провадження)
(в порядку заочного розгляду)
25 вересня 2024 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Федорової О.Ф.
секретар судового засідання Хрупа Б.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кравчук Світлани Петрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук Володимир Ігорович про визнання виконавчого напису приватного натоаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кравчук Світлани Петрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук Володимир Ігорович про визнання виконавчого напису приватного натоаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
19.02.2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кравчук Світлана Петрівна звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук Володимир Ігорович про визнання виконавчого напису приватного натоаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис №26015 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» заборгованості в розмірі 18178,00 грн за кредитним договором №2109403 від 09.03.2020 року.
Відповідно до наказу №37/09 від 03.02.2021 року, зупинено приватну діяльність нотаріуса, відтак, 19.02.2021 року, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. не мав повноважень на вчинення оскаржуваного виконавчого напису. На підставі цього виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Меленчуком Володимиром Ігоровичем було відкрито виконавче провадження №64992367, та винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Зазначає, що відповідачем не було надіслано повідомлення про повернення коштів, позивач не повідомлявся про розмір заборгованості, розміри відсотків; із сумою, зазначеною у виконавчому написі нотаріуса позивач не погоджується повністю. Також, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. не надсилав позивачу примірник виконавчого напису. Будь-яких кредитних договорів з відповідачем позивач не укладала. Кредитний договір №2109403 від 09.03.2020 року, укладений з ТОВ «Авентус Україна», про зміну правонаступником стягувача позивача повідомлено не було.
Прострочена заборгованість в сумі 17248,00 грн. не встановлена договором, а обрахована самим відповідачем, а тому не може вважатись безспірною, період нарахування відсотків взагалі неможливо визначити та перевірити їх нарахування в межах строку дії договору та відсоткову ставку.
Просить позов задовольнити та визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 19.02.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №26015, про стягнення заборгованості в розмірі 18178,00 грн з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал», визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Заяви (клопотання) учасників справи:
27.02.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кравчук Світлани Петрівни про забезпечення позову.
15.03.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кравчук Світлани Петрівни про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечила.
15.03.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Процесуальні дії суду по справі:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21.02.2024 року відкрито провадження у справі та призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28.02.2024 року матеріали заяви про забезпечення позову повернено заявнику.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 19.03.2024 року задоволено заяву про забезпечення позову.
В судове засідання:
- позивач ОСОБА_1 - не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. На адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява представника позивача про розгляд справи без участі позивача та його представника.
- представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кравчук Світлана Петрівна - не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подала заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.
- представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки не відомі. Заяв та клопотань на адресу Шевченківського районного суду м. Львова не надходило.
- третя особа приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук Володимир Ігорович - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки не відомі. Заяв та клопотань на адресу Шевченківського районного суду м. Львова не надходило.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин:
Судом встановлено що:
19.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис №26015 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» заборгованості в розмірі 18178,00 грн за кредитним договором №2109403 від 09.03.2020 року.
19.02.2021 року на підставі виконавчого напису №26015, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Меленчуком Володимиром Ігоровичем відкрито виконавче провадження №64992367.
Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідно до ст. 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Згідно з вимог ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подана заява про ухвалення заочного рішення, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік).
Відповідно до пункту 1 Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
З урахуванням статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Всупереч вказаним нормам чинного законодавства приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. не виконано зазначених вимог законодавства при вчиненні виконавчого напису №26015 від 19.02.2021 року.
При вчиненні виконавчого напису, у порушення норм ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку, приватним нотаріусом не перевірено того, чи пред'явлена заборгованість є безспірною.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі №6-887цс17 і від них Велика Палата Верховного Суду не відступала, на час розгляду справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі №916/3006/17 (провадження №12-278гс18) зроблено висновок, що «вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості. Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України «Про нотаріат», та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню».
У пунктах 17, 18, 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження №14-557цс19) зазначено, що «Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»). Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 (далі Перелік)».
Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначено главою 14 Закону України «Про нотаріат» та главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5.
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Згідно із пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Крім того, у абзаці 3 пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, вказано, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», внесено зміни до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, зокрема, в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині, у тому числі п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №826/20084/14 (провадження №11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.
Оскільки вищезазначена постанова апеляційного суду набула законної сили з моменту проголошення, тобто з 22.02.2017 року, то з цієї дати чинне законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.
Як вбачається із оскаржуваного виконавчого напису, останній вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем 19.02.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 21.09.2021 року у справі №910/10374/17: «порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Так, оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.».
Таким чином, суд прийшов до висновку, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса №26015 від 19.02.2021 року таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Тому виконавчий напис нотаріуса №26015 від 19.02.2021 року підлягає скасуванню.
Відповідачем не було доведено, що для здійснення виконавчого напису приватному нотаріусу було подано документи, які підтверджують безспірність заборгованості. Відповідачем не спростовано, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства.
Встановлені судом обставини та досліджені докази у своїй сукупності дають підстави стверджувати про те, що заборгованість, яка стягнута з позивача на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса, не має характеру безспірної, що є однією з основних умов для її стягнення в такому порядку.
Крім цього, відповідачем не надано суду відповідних документів, які б підтверджували безспірність розміру заборгованості за кредитним договором №2109403 від 09.03.2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із ст. 6 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» від 26.12.2009 року №14, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві, обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, такі доводи в частині доведеності позовних вимог є достовірними, обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, та сумніву у суду не викликають.
Розподіл судових витрат:
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись:
ст. ст. 34, 39, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат»,
ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України,
ст. ст. 131, 141, 247, 258, 263, 352, 354, 355, ЦПК України, -
ухвалив:
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кравчук Світлани Петрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук Володимир Ігорович про визнання виконавчого напису приватного натоаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 19.02.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №26015, про стягнення заборгованості в розмірі 18178,00 грн з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал», визнати таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал», код ЄДРПОУ 35234236, в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 /одна тисяча двісті одинадцять/ гривень 20 копійок судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Львівського апеляційного суду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28;
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук Володимир Ігорович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: 79033, м. Львів, вул. Скляна, буд. 11А, оф. 211.
Суддя О. Ф. Федорова