ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8319/24
провадження № 2/753/5942/24
"15" жовтня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Мицик Ю.С.,
за участю секретаря судового засідання: Власенка Д.А.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
представник позивача Ломанов Д.О. ,
відповідач ОСОБА_3 ,
представник відповідача Вайнер О.Л. ,
представник третьої особи не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача адвоката Ломанова Д.О. про вжиття до Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації заходу процесуального примусу у виді штрафу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. від 09.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с. 33-35).
24.05.2024 від адвоката Вайнера О.Л., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 42-59).
31.05.2024 від адвоката Ломанова Д.О. надійшла відповідь на відзив (а.с. 60-73).
03.06.2024 представник відповідача адвокат Вайнер О.Л., одночасно із поданням заперечень на відповідь на відзив, звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору.
09.07.2024 від представника третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов лист від 05.07.2024 за вих. № 103008-2315 в якому суду повідомлено, що представник Служби не може одноособово приймати рішення відносно питання про надання висновку щодо розв'язання спору, який виник у сторін, а тому керуючись ст. 19 СК України просить витребувати висновок органу опіки та піклування за місцем фактичного проживання дитини (а.с. 147-148).
09.08.2024 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи ( а.с. 151-170).
Протокольною ухвалою від 14.08.2024 суд поновив стороні відповідача строк на подачу доказів та задовольнив вищезазначене клопотання (а.с. 173).
Ухвалою від 14.08.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача Вайнера О.Л. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини (а. с. 175-177).
Ухвалою суду від 02.09.2024 було зобов'язано Службу у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації надати суду висновок щодо розв'язання спору про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано обов'язковою явку представника третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації в судові засідання у справі, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.10.2024 о 14 год. 00 хв.
В судове засідання призначене на 15.10.2024 о 14 год. 00 хв. представник третьої особи не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази (а.с. 202). Про причини своєї неявки до суду представник Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації суд не повідомив, висновок щодо розв'язання спору у вказаній справі не надано та не повідомлено суд про причини невиконання ухвали суду.
Представник позивача адвокат Ломанов Д.О. просив застосувати до Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації заходи процесуального примусу у виді штрафу, оскільки неподання висновку щодо розв'язання спору перешкоджає розгляду справи.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала клопотання свого представника.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник при вирішенні клопотання представника позивача покладався на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, зваживши усі доводи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 14 ЦПК України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Юридична особа Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, про що свідчить відповідь №743118 від 25.04.2024 (а.с. 31).
Згідно п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Судом встановлено, що копію ухвали від 02.09.2024 у справі третьою особою отримано 06.09.2024, оскільки вона була надіслана до електронного кабінету користувача системи «Електронний суд» ЄСІТС (а.с. 195).
Висновок органу опіки та піклування щодо розв'язання спору, який виник між сторонами є доказом у даній цивільній справі, який підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами.
Відповідно до ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Про неможливість подати витребуваний доказ після отримання ухвали суду, представником третьої особи повідомлено не було.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Також ухвалою суду від 02.09.2024 визнано обов'язковою явку представника третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації в усі судові засідання у справі для надання пояснень.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Вказане вище перешкоджає подальшому розгляду справи, прийняття законного та об'єктивного судового рішення, а також призводить до порушення строків розгляду справи та порушує права сторін та учасників справи.
Встановивши наведені обставини, суд зазначає наступне.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (п. 11 ч. 3 цієї статті), яка також знайшла своє відображення в ч. 1 ст. 44 ЦКП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Такий висновок щодо застосування цієї норми процесуального права викладений у Постановах Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 438/350/17 та від 11.09.2020 у справі № 530/1701/16-ц.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
При цьому, визначений ч. 2 ст. 44 ЦПК України перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14).
Разом із тим, ч. 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Із приписів цієї статті випливає, що вжиття заходів у разі виявлення зловживання процесуальними правами учасником процесу є не правом, а обов'язком суду (постанови Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 438/350/17 та від 11.09.2020 у справі № 530/1701/16-ц).
Згідно зі ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
За встановлених обставин суд вважає, що зазначена вище поведінка третьої особи по справі - Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, яка виявилася у невиконанні ухвали суду від 02.09.2024 про надання висновку щодо розв'язання спору про визначення місця проживання дитини та неявка представника третьої особи в судове засідання, явка якого в судове засідання була визнана судом обов'язковою, неповідомлення про причини невиконання ухвали суду від 02.09.2024 явно свідчить про свідоме зловживання третьою особою своїми процесуальними правами, які спрямовані на безпідставне перешкоджання розгляду справи, що суперечить завданням цивільного судочинства.
При цьому суд акцентує увагу, що у відповідності до ч. ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді спорів щодо визначення місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Україною 27.02.1991, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
З огляду на наведене, у зв'язку з очевидно недобросовісним використанням Службою у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, як третьою особою по справі, наданих їй законом процесуальних прав та обов'язків, з метою припинення та запобігання в подальшому зловживань своїми процесуальними правами, суд дійшов висновку про необхідність застосувати до Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації захід процесуального примусу у виді штрафу в сумі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 гривень 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 44, 143, 144, 148, 260 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ломанова Д.О. задовольнити.
Застосувати до Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації захід процесуального примусу у виді штрафу.
Стягнути з Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (02160, місто Київ, Харківське шосе, будинок 4А, код. ЄДРПОУ 37397237) в дохід державного бюджету штраф у сумі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 гривень 40 коп.
Ухвала про стягнення штрафу є вик онавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Стягувач: Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ: 26255795; адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5.
Дані про боржника: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (02160, місто Київ, Харківське шосе, будинок 4А, код. ЄДРПОУ 37397237).
Строк пред'явлення ухвали до виконання в частині стягнення штрафу протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.
Роз'яснити особам, яких стосується виконання ухвали, що застосування заходів процесуального примусу не звільняє їх від виконання обов'язків, встановлених ЦПК України і у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Повторно направити до Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації для виконання ухвалу суду від 02.09.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала в частині накладення штрафу може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвалу направити учасникам судового процесу до відома, третій особі - до виконання.
Відкласти розгляд справи на 13.11.2024 о 14 год. 00 хв.
Про дату і час проведення судового засідання повідомити учасників судового процесу.
Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущені порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Суддя: Ю.С.Мицик