Справа № 214/7976/24
3/214/3450/24
Іменем України
18 жовтня 2024 року, суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сіденко С.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
16.09.2024 до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №122051 від 03.09.2024 щодо ОСОБА_1 про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до вищевказаного протоколу, 03.09.2024 о 05 -14 год. в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, по вул. Володимира Зінченка, 33, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Pajero д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу , зі згоди водія, за допомогою газоаналізатору алкотест Драгер 7510, результат огляду- проба позитивна 1,17 проміле. Водій ОСОБА_2 із результатом огляду згоден. Нагрудні відеореєстратори 475949, 477427, 475350, 475345.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП не визнав. Суду пояснив, що він переселенець. Все майно що було надбане за життя - гроші. техніку забрали російськи кати окупанти. Після катувань та страждань він виїхав з окупованої території. Після початку війни та цих подій у нього з'явилися панічні атаки, нестабільна психіка та підвищене нервовість, фобії перед людьми у формі. Не завжди адекватно реагує на ситуацію. 03.09.2024 о 05-14 год він разом з дружиною і товаришем по терміновим справам, тому їхали рано вранці. Напередодні були запрошені на святкування дня народження та трохи вживав алкоголь. Тому він попросив свого друга ОСОБА_3 , їх з дружиною відвести, так як він розумів, що перебуває в стані сп'яніння. Оскільки було дуже рано, то зупинилися неподалік від заправки, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішли пити каву. Він вирішив пересісти за кермо, слухав музику, лагодив авто, та чекав поки вони повернуться. До нього під'їхала патрульна поліція. Запитали чи його автомобіль. Він відповів ствердно. Почали перевіряти документи. Виявили ознаки алкогольного сп'яніння. Запропонували продути Драгер. Він продув, так як не був за кермом але вчасно не розповів про це поліції. Погодився продувати драгер так як не в повній мірі адекватно реагував на обстановку, що склалася. Розгубився і став нервувати. Ситуація для нього стресова. Патрульним не повідомив, що не він водій, в зв'язку з тим, що розгубився. Фактично за кермом був ОСОБА_4 , який в стані сп'яніння не перебував. Також просив звернути увагу суду на той факт, що факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , не зафіксований на бодікамери працівників ПП чи інші відео носії, свідків під час складання протоколу не залучали, під час того як під'їхали працівники поліції, автомобіль не рухався. Оскільки відеозапис розпочинається з того моменту, коли ОСОБА_1 пропонують пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. В зв'язку з чим просив провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав, що його товариш ОСОБА_1 попросив їх з дружиною 03.09.2024 відвести по терміновим справам, так як на передодні був на день народженні та вживав алкоголь і не міг сам сісти за кермо. Він погодився. Тому 03.09.2024 приблизно о 05-00 год. він був за кермом автомобіля Mitsubishi Pajero д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_1 проїжаючи неподалік заправки вони вирішили зупинитися, щоб випити каву так як він почав куняти за кермом що було небезпечно для пасажирів та отчуючих так це могло призвести до ДТП. Він з дружиною ОСОБА_1 пішов на заправку пити каву. Там їм довго довелося чекати замовлення так як заправка тільки відчинилась. Коли повернулися, то на ОСОБА_1 працівники патрульної поліції вже склали протокол за ст. 130 КУпАП. Чому ОСОБА_1 не сказав, що він не був за кермом, йому невідомо. Можливо тому, що розгубився і став нервувати. Після виїзду з окупованої території ОСОБА_1 став сильно емоційно нестабільний після катувань у підвалі та роз грабунку його майна російськими катами окупантами.
Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, пояснення свідка, вважаю, що провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, при дослідженні відеозапису наданого ПП до протоколу про адміністративне правопорушення, в судовому засіданні встановлено такі обставини. На відео не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Mitsubishi Pajero д.н.з. НОМЕР_1 . А видно лише, як в темну пору доби на узбіччі дороги стоїть припаркований автомобіль Mitsubishi Pajero, який знаходиться в нерухомому стані. Біля нього знаходиться декілька машина патрульної поліції. ОСОБА_1 сидить за кермом авто, яке не рухається. Він визнає, що вживав алкоголь та має ознаки сп'яніння. Погоджується продути Драгер. Перебуває в збудженому стані. Веде себе імпульсивно.
При цьому, суд звертає увагу на надані відеозаписи з бодікамер працівників поліції, використання яких передбачено ст.40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року №1026 (далі - Інструкція), що були досліджені у судовому засіданні.
Так, відповідно до ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст.40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння; спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів. Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.
До того ж, у п.п.1 п.2 Розділу І Інструкції передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п.5 розділу ІІ Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Таки чином, аналізуючи приведені вище нормативно-правові акти, можна прийти до висновку, що якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, слідує, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі, крім того не останньому не зафіксовано рух автомобіля та перебування за кермом ОСОБА_1 .
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 року у справі №216/5226/16-а.
Так, під час вивчення доданого до матеріалів справи відеозапису, судом встановлено, що він не є безперервним. На диску містяться відеофайли, які перериваються і по яких неможливо відновити всі обставини подій 03.09.2024 року.
Відеозапис на якому б було зафіксовано зупинку транспортного засобу, встановлення особи водія, роз'яснення йому прав в матеріалах справи відсутній. Тому обставини викладені в протоколі є припущеннями та версією інспектора патрульної поліції, яка не доведена належними та допустимими доказами.
Тобто, факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 03.09.2024 о 05-14 годині не зафіксовано, що викликає об'єктивні сумніви у правомірності вимог інспектора ПП щодо проходження ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сипіння.
Досліджений відеозапис повністю узгоджується з показами свідка ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що саме він був за кермом в той ранок, а ОСОБА_1 внаслідок пережитого стресу під час життя в окупації на початку війни, поводив себе імпульсивно, тому працівники патрульної поліції і скали відносно нього протокол.
Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак. Відсутність хоча б однієї ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому. За таких обставин, відомості зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не знайшли свого підтвердження належними доказами.
Отже, викладена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №122051 від 03.09.2024 оцінка правопорушення не відповідає дійсним обставинам справи, що встановлені в судовому засіданні та підтверджені матеріалами справи.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні об'єктивні ознаки за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КУпАП.
Наведені факти свідчать про неналежність доказів у справі, які не тільки не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться їй у провину, але і оформлені у такий спосіб, який викликає сумніви щодо об'єктивності і повноти дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно з ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, враховуючи викладене вище, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі не містять всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.33-35, ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст.247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Апеляційна скарга, подання прокурора подаються до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя Сіденко С.І.