21 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №380/8355/23
адміністративне провадження № К/990/34500/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №380/8355/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів від 20 лютого 2023 року № 79 «Про виключення ОСОБА_1 з графіку співбесід з прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)»;
- зобов'язати Чотирнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), або іншу кадрову комісію у разі ліквідації цієї включити позивача до графіку співбесід з прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих);
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Львівської обласної прокуратури від 14 лютого 2023 року №192к «Про скасування наказу Львівської обласної прокуратури від 27 червня 2022 року №9656к про поновлення позивача на посаді начальника Бродівського відділу Радехівської місцевої прокуратури Львівської області»;
- поновити позивача в органах прокуратури та на посаді прокурора Золочівській окружній прокуратурі Львівської області, де було визначено робоче місце на підставі наказу від 27 червня 2022 року №657к;
- стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалами Верховного Суду від 01 лютого 2024 року, від 01 березня 2024 року та від 11 квітня 2024 року касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №380/8355/23 - повернуті скаржнику.
19 серпня 2024 року ОСОБА_1 вчергове звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №380/8355/23.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 вересня 2024 року визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) - ОСОБА_2, суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2024 року визнано неповажними вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №380/8355/23 залишено без руху, а скаржнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, необхідно було надіслати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року №1109/0/78-24 (у зв'язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 24 вересня 2024 року №2777/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку», згідно з наказом Голови Верховного Суду від 24 вересня 2024 року №1937/0/5-24 «Про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду»), визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Кашпур О.В., судді: Радишевська О.Р., Уханенко С.А.
02 жовтня 2024 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку від скаржника на виконання ухвали Верховного Суду від 20 вересня 2024 року надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
У вищезазначеному клопотанні скаржник зазначає, що повний текст постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року складено 18 грудня 2023 року, а касаційну скаргу було подано 17 січня 2024 року, 08 лютого 2024 року та 26 березня 2024 року, проте, увалами Верховного Суду від 01 лютого 2024 року, 01 березня 2024 року та 11 квітня 2024 року касаційні скарги було повернуто скаржнику. В той же час, з повторною касаційною скаргою скаржник звернувся лише 19 серпня 2024 року.
Разом з цим скаржник зазначає, що він має неповнолітню доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та вказує, що 30 березня 2024 року його донька внаслідок падіння отримала перелом руки та по 03 квітня 2024 року перебувала на амбулаторному (стаціонарному) лікуванні. Внаслідок травми правої руки (перелом медіального відростка плечової кістки зі зміщенням), донька потребувала хірургічного втручання та в результаті тривалого обстеження, доньку було прооперовано в травматологічному відділенні лікарні «Охмадит», після чого призначено курс реабілітаційного лікування. Згодом доньку було скеровано в дитяче психоневрологічне відділення для обстеження та оформлення соціальної допомоги. Зазначені обставини негативно вплинули на звичайний ритм життя скаржника, у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за донькою та протягом квітня-серпня 2024 року він був вимушений постійно відвідувати відповідні лікувальні заклади м. Броди, м. Львова, м. Києва.
Окрім цього, скаржник наголошує, що у вказаний період відбувалися систематичні відключення електричної енергії внаслідок значного навантаження на енергетичні об'єкти, які постраждали внаслідок ворожих дій російського агресора.
В сукупності вищенаведені обставини унеможливили своєчасне та максимально швидке підготування касаційної скарги та її скерування до суду касаційної скарги.
З урахуванням цих обставин скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.
Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
Приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.
При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження є направлення повторної касаційну скаргу скаржником у найкоротший строк.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Як вбачається із матеріалів касаційного провадження повний текст оскаржуваної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року складено 18 грудня 2023 року, а касаційну скаргу було подано 17 січня 2024 року, 08 лютого 2024 року та 26 березня 2024 року.
Проте, ухвалами Верховного Суд від 01 лютого 2024 року, 01 березня 2024 року та 11 квітня 2024 року касаційні скарги було повернуто скаржнику, у зв'язку із відсутністю підстав на касаційне оскарження.
В той же час, з повторною касаційною скаргою скаржник звернувся лише 19 серпня 2024 року, тобто через 4 місяці після отримання ухвали Верховного Суду від 11 квітня 2024 року про повернення касаційної скарги.
Щодо посилання позивачки на обставини пов'язані із необхідністю догляду за донькою, колегія суддів зазначає, що вказані доводи не свідчать про наявність достатніх і переконливих підстав для визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду та поновлення такого строку, оскільки скаржником не надано належних доказів, які підтверджують доводи щодо необхідності постійного догляду за донькою та відсутності інших членів родини (близьких осіб) чи відсутності у них можливості здійснювати такий догляд у разі потреби в ньому.
Окрім того, маючи намір оскаржити рішення судів попередніх інстанцій у встановлений законом строк скаржник не був позбавлений можливості скористатися професійною правничою допомогою, а тому не був позбавлений можливості звернутися до суду через уповноваженого представника.
При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку, оскільки стабілізаційні відключення електроенергії не є безперервними, а скаржником не надано жодних доказів на підтвердження того, яким чином зазначені обставини унеможливили його звернення до суду з касаційною скаргою в найкоротші строки.
Крім того, маючи відповідну освіту та досвід професійної діяльності, позивач не міг не усвідомлювати, що таке тривале зволікання із зверненням до суду із касаційною скаргою, невчинення ним дій, спрямованих на оскарження рішень судів попередніх інстанцій, призведе до порушення дотримання строків, встановлених статтею 329 КАС України, як і настання у зв'язку із цим негативних наслідків пропуску строку звернення до суду.
Отже, на переконання колегії суддів, у позивача існувала об'єктивна можливість реалізувати своє право на оскарження судових рішень після повернення вперше поданої касаційної скарги без зайвих затримок і зволікань протягом розумного строку.
Таким чином, наведені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження судових рішень не дають достатніх і переконливих підстав визнати поважними причини пропуску такого строку та його поновлення.
При цьому, суд касаційної інстанції враховує тривалість строку пропущеного строку - 8 місяців з ухвалення постанови суду апеляційної інстанції та 4 місяці після повернення попередньо поданої касаційної скарги, обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника, а непереборних обставин скаржником не наведено, а Судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №380/8355/23.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №380/8355/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №380/8355/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко