Іменем України
18 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №990/238/24
адміністративне провадження № П/990/238/24
Верховний Суд, як суд першої інстанції у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Кравчука В.М., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
І. ПРОЦЕДУРА І АРГУМЕНТИ СТОРІН У СПРАВІ
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Президента України Зеленського В.О. щодо відмови їй у здійсненні особистого прийому, згідно листів-відмов від 14 грудня 2023 року, 17 січня, 8, 13 лютого, 13 березня, 23 травня 2024 року (№№ 22/072971-22, 22/002233-22, 22/007341-22, 22/008143-22, 22/013645-22, 22/025658-22, відповідно);
- зобов'язати Президента України Зеленського В.О. здійснити особистий прийом ОСОБА_1 у встановлений ними найближчий час.
На обгрунтування підстав позову ОСОБА_1 зазначає такі обставини:
7 грудня 2023 року, 8 січня, 31 січня, 13 лютого, 6 березня, 16 травня 2024 року ОСОБА_1 , зверталась із письмовими зверненнями до Офісу Президента України із проханням здійснити запис її, як громадянки України, на особистий прийом до Президента України Зеленського В.О. , проте їй було відмовлено.
Позивач уважає відмови відповідача безпідставними та незаконними, просить суд захистити порушені права з боку суб'єкта владних повеноважень - Президента України, шляхом визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити особистий прийом позивачки.
Ухвалою від 12 серпня 2024 року Верховний Суд ухвалив відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (ввиклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
24 вересня 2024 року відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому стверджує, що саме до повноважень Офісу Президента України належить обов'язок організації прийому громадян, які звертаються до Президента України, та розгляду їх звернень. Відповідний порядок визначений Положенням про Офіс Президента України, який затверджений Указом Президента України від 25 червня 2019 року №436. Зазначає, що на Президента України не може бути покладено додаткових прав чи обов'язків, крім тих, що передбачені нормами Конституції України.
ІІ. ВСТАНОВЛЕНІ У СПРАВІ ОБСТАВИНИ
7 грудня 2023 року, ОСОБА_1 , зверталась із письмовим зверненням до завідувача відділу Приймальні Офісу Президента України Іванкова М.В. із проханням здійсними запис її, як громадянки України, на особистий прийом до Президента України Зеленського В.О .
Проте, листом від 14 грудня 2023 року їй було відмовлено з тих підстав, що російською федерацією вчинено повномаштабну збройну агресію проти України, у зв'язку із чим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 22 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан. Тому особистий прийом громадян в Офісі Президента України наразі не здійснюється.
8 січня 2024 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Офісу Президента України з проханням про особисту зустріч з Президентом України.
Зі змісту листа від 17 січня 2024 року № 22/002233-22 убачається, що Департамент з питань звернень громадян Офісу Президента України відмовив їй у особистому прийомі, посилаючись на статтю 23 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР) заначивши, що вищі посадові особи держави - Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем'єр-Міністр України - здійснюють прийом у встановленому ними порядку. Такий порядок визначений Положенням про Офіс Президента України, який затверджений Указом Президента від 25 червня 2019 року № 436 і не передбачає особистого прийому громадян Президентом України, а такі функції здійснюють уповноважені посадові особи Офісу Президента України.
31 січня, 13 лютого, 6 березня, 16 травня 2024 року ОСОБА_1 повторно зверталася з такими заявами до Офісу Президента України, але їй було відмовлено у задодоволенні звернень.
Уважає, що відмовляючи у здійсненні особистого прийому відповідач діяв безпідставно та незаконно.
У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що повноваження Президента України визначено у статі 106 Конституції України і вони є вичерпними.
Пунктом 28 частини першої статті 106 Конституції України визначено, що Президент України створює для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.
Указом від 20 червня 2019 року № 417 «Питання забезпечення діяльності Президента України» Президент утворив Офіс Президента України.
Відповідно до пункту 3 Положення про Офіс Президента України, затвердженого Указом Президента України від 25 червня 2019 року №436 (далі - Положення), основним завданням Офісу є організаціне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення Президентом України визначених Конституцією України повноважень.
Підпунктом 22 пункту 4 Положення визначено, що саме Офіс, зокрема, організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розглядає звернення громадян, які звертаються до Президента України, здійснює облік та аналіз таких звернень, на основі аналізу таких звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв'язання порушених у них проблем.
Отже, відповідач уважає, що саме до повноважень Офісу Президента України належить обов'язок організовувати, у тому числі особистий прийом громадян, які звертаються до Глави держави. Відповідний порядок визначений Указом Президента України від 25 червня 2019 року №436, яким затверджено Положення про Офіс Президента України.
З огляду на зазначене відповідач уважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА І ОЦІНКА СУДУ
Предметом спору у справі є визнання бездіяльності Президента України протиправною, яка полягає у непроведенні особистого прийому громадян та зобов'язання Президента України провести особистий прийом ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що її вимоги полягають у тому, що Президент України зобов'язаний установити прийом громадян, оскільки немає такої норми яка б забороняла його здійснити. Також просить суд зобов'язати Президента України Зеленського В.О. здійснити особистий прийом громадянки України, у встановлений найближчий час.
Правовий статус Президента України визначено Конституцією України.
Статтею 102 Основного Закону України передбачено, що Президент України є главою держави і виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Повноваження Президента України визначено статтею 106 Конституції України, і вони є вичерпними.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішеннях, зокрема, від 10 квітня 2003 року у справі № 7-рп/2003, 7 квітня 2004 року у справі № 9-рп/2004 та 16 травня 2007 року у справі № 1-рп/2007, повноваження Президента України визначаються виключно Конституцією України. Законодавчі акти не можуть покладати додаткових прав чи обов'язків на Президента України, крім тих, що передбачені Конституцією України.
Для забезпечення виконання Президентом України наданих йому повноважень, гарантування конституційного порядку та дотримання прав і свобод людини та громадянина створюються допоміжні органи і служби.
Згідно з пунктом 28 частини першої статті 106 Конституції України Президент України створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.
Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (стаття 40 Конституції України).
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (частина перша статті 1 Закону № 393/96-ВР).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Порядок звернень громадян установлюється Законом № 393/96-ВР, частиною першою статті 2 якого передбачено, що законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
За змістом статті 23 Закону № 393/96-ВР Президент України як вища посадова особа здійснює прийом у встановленому ним порядку.
Зазначена норма є спеціальною, яка встановлює особливий порядок прийому громадян вищими посадовими особами, у тому числі Президентом України.
Суд зазначає, що з аналізу статті 23 Закону №393/96-ВР слідує, що у Президента України відсутній обов'язок особистого прийому, тобто прийому особи безпосередньо самим Президентом України. А прийом громадян відбувається в порядку, який встановлений Президентом України.
У межах реалізації вказаного конституційного права Глава держави Указом від 20 червня 2019 року № 417/2019 "Питання забезпечення діяльності Президента України" утворив Офіс Президента України шляхом реорганізації та скорочення чисельності працівників Адміністрації Президента України.
Відповідно до пункту 3 Положення про Офіс Президента України, затвердженого Указом Президента України від 25 червня 2019 року № 436, основними завданнями Офісу є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень.
Підпунктом 22 пункту 4 Положення про Офіс Президента України встановлено, що Офіс Президента України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських об'єднань (у тому числі професійних спілок), підприємств, установ, організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв'язання порушених у них проблем.
На підставі викладеного, Суд дійшов висновку, що саме на Офіс Президента України покладено задання організації прийому громадян, які звертаються до Президента України, та розгляду їхніх звернень у відповідності до Положення про Офіс Президента України, затвердженого Указом Президента України від 25 червня 2019 року № 436.
Згідно з установленим Порядком прийому громадян, який затверджений Розпорядженням Керівника Офісу Президента України від 15 серпня 2019 року № 51 особистий прийом громадян в Офісі проводиться працівниками Департаменту з питань звернень громадян з понеділка по четвер з 9.00 до 13.00 та з 13.45 до 17.00, у п'ятницю - з 9.00 до 13.00 та з 13.45 до 16.00, в суботу - з 9.00 до 13.00, крім святкових та неробочих днів.
Тобто, Президентом України встановлений (як це передбачено статтею 23 Закону 393/96-ВР) порядок, відповідно до якого прийом громадян здійснюється через Офіс Президента України.
Слід звернути увагу на те, що позивач трактує особистий прийом Президента України таким чином, що Президент України має обов'язок установити прийом громадян, який передбачає безпосередню участь Президента України здійснювати спілкування безпосередньо з особою.
Колегія суддів зазначає, що положення статті 23 Закону №393/96-ВР не містить обов'язку для Президента України встановлювати порядок прийому осіб, який передбачає безпосередню участь Президента України у спілкуванні з громадянами.
Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року (справа №9901/606/19).
Ураховуючи, що законодавство не встановлює обов'язку для Президента України здійснювати ним безпосередньо прийом особи, позовні вимоги про зобов'язання Президента України провести особистий прийом ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
За правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем витрати у вигляді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 22, 139, 194, 241-246, 255, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: В.М. Кравчук
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій