18 жовтня 2024 рокуСправа № 559/1322/24 пров. № А/857/17059/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Млинівського районного суду Рівненської області від 4 червня 2024 року (суддя Лободзінський А.С., селище Млинів), -
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - ГУНП) в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 24.02.2024 серії ДП18 №782667 (далі - Постанова).
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 4 червня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись із постановленню ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на порушення норм процесуального права просить таку скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В доводах апеляційної скарги вказує, що на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, у визначений судом строк надіслав клопотання про усунення недоліків, проте судом позовну заяву було передчасно повернуто.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)) частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Такі висновки суду першої інстанції є помилковими, з таких міркувань.
З матеріалів справи видно, що ухвалою судді Млинівського районного суду Рівненської області від 16 травня 2024 року позовну заяву скаржника залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення недоліків, шляхом подання до суду зазначеного у позові додатку - трекінгу поштового відправлення № 0600902554286, або ж обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду; зазначити сторони у справі (позивач і відповідач), які є суб'єктами спірних правовідносин за вказаним адміністративним позовом та долучити підтвердження сплати судового збору у сумі 605,60 грн.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що вимоги до позовної заяви визначенні у статті 169 КАС.
Згідно із частиною першою статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 КАС визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З матеріалів справи видно, що ухвалу судді Млинівського районного суду Рівненської області від 16 травня 2024 року про залишення позовної заяви без руху отримано позивачем 23.05.2024, що підтверджується копією конверта з номером відправлення судової кореспонденції №3510002811781 та трекінгом відправлення №3510002811781.
Отже десятиденний строк усунення недоліків позовної заяви припадає на 02.06.2024, а оскільки це неділя, то на перший робочий день після неділі, тобто на 03.06.2024.
03.06.2024 позивачем на усунення недоліків позовної заяви до Млинівського районного суду Рівненської області подано поштовим зв'язком клопотання про долучення матеріалів у справі №559/1322/24, що підтверджується квитанцією Укрпошти з номером відправлення №7905313298351 та трекінгом відправлення №7905313298351.
06.06.2024 у Млинівському районному суді Рівненської області зареєстровано за вх.№ 01-31/2658/24 клопотання про долучення матеріалів у справі №559/1322/24 (трекінг відправлення №0600902554286, документ про сплату судового збору).
Верховний Суд у постанові від 20 липня 2023 року у справі № 300/2856/22 (провадження К/990/32669/22) виснував, що суд першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання про дотримання учасниками процесу встановлених судами строків на усунення недоліків поданих заяв (клопотань, скарг тощо) повинні враховувати розумний строк між останнім днем строку, встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги, часом поштового пересилання та часом здійснення канцелярією суду реєстрації такої заяви заявника/скаржника про усунення недоліків поданого до суду процесуального документа.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що судом першої інстанції передчасно та поспішно прийнято ухвалу про повернення позовної заяви, оскільки у встановлений судом строк позивачем на усунення недоліків позовної заяви подано до суду клопотання про долучення матеріалів у справі №559/1322/24.
Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 308, 311, 312, 320, 321, 322, 324, 325, 328, 329 КАС суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Млинівського районного суду Рівненської області від 4 червня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула