Справа № 120/15328/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
21 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до довідки про заробітну плату від 05.12.1999 №8, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 27.07.2023 відповідно до довідки про заробітну плату від 05.12.1999 №8, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 .
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 позов задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та з 25.05.1999 отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю І групи, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням даних про стаж.
Відповідно до довідки № 8 від 05.12.1999, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , позивач в період з 1994 по 1998 отримувала заробітну плату. Дана довідки видана в тому, що її заробіток, який враховується при обчисленні пенсії складав з 1994 по 1998 - 9925 грн.
Вказана довідка надавалась позивачем для призначення пенсії та була врахована для розрахунку пенсії з 25.05.1999.
Під час проведення інвентаризації пенсійних справ було виявлено невідповідність довідки № 8 від 05.12.1999 про заробітну плату, відповідно до вимог Кабінету Міністрів України №1002 від 26.08.1996 (гривня перераховується у співвідношенні 1 гривня дорівнює 100000 карбованців), а тому з 01.05.2020 розрахунок пенсії позивача було обчислено без врахування сум вище зазначеної довідки.
27.07.2023 позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату №8 від 05.12.1999, однак відповідач листом від 21.08.2023 відмовив у здійсненні такого перерахунку з підстав того, що під час проведення інвентаризації пенсійних справ було виявлено невідповідність довідки про заробітну плату, відповідно до вимог Кабінету Міністрів України №1002 від 26.08.1996 (гривня перераховується у співвідношенні 1 гривня дорівнює 100000 карбованців), а тому з 01,05.2020 розрахунок заробітної плати було обчислено без врахування сум вище зазначеної довідки.
Також відповідач вказав, що Головним управлінням було направлено запит № 0200-0305-9/3534 від 07.02.2020 до управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління в Житомирській області щодо перевірки довідки № 8, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 , на що отримано відповідь за № 0600-0901-9/4210 від 28.02.2020, що здійснити перевірку довідки, яка видана Військовою частиною НОМЕР_2 неможливо, оскільки за даними ЄДР Військова частина НОМЕР_3 , є правонаступником в/ч НОМЕР_1 , знята з обліку з 30.03.2017.
Додатково повідомили позивача, що Головним управлінням було здійснено запит №0200-0306-8/86389 від 17.11.2022 до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, на який отримано відповідь № 249/5 від 19.01.2023 про те, що в роздавальних відомостях на виплату заробітної плати робітникам і службовцям за період з жовтня 1992 по грудень 1998 позивач не значиться, особова картка відсутня.
Таким чином, на думку відповідача пенсія позивачу призначена та виплачується у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Приписами частини першої статті 40 Закону №1058 законодавець встановлює, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За частиною першою статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частинами 1, 2 та частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1).
Абзац другий підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначає, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи па здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлений документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів:
сканує документи, на створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу 11 цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру, скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Дана норма передбачає можливість, на стадії розгляду поданих документів, усунути всі суперечності та позбавити неодноразового звернення фізичної особи до пенсійного органу для призначення пенсії.
В свою чергу, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Як доцільно зауважено судом першої інстанції, відповідачем не заперечується факт подання позивачем довідки №8 від 05.12.1999 при зверненні до пенсійного органу за призначенням пенсії, а також факт врахування останньої при призначенні пенсії.
Відтак, пенсійним органом вже надавалась оцінка вищевказаній довідці та відомостям відображених в ній, у зв'язку з чим позивачу було призначено пенсію в 1999 з урахуванням відомостей про заробітну плату, відображених в ній.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 13.02.2018 року у справі №358/1179/17, від 17.04.2018 року у справі №376/2559/17, від 25.09.2018 року у справі №539/1386/17, від 10.07.2019 року у справі №539/2726/16-а та від 05.03.2020 року у справі №539/3234/16-а роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Підпунктом "в" пункту 7 Порядку № 22-1 визначено, що заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).
Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).
Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996 в обіг в Україні введено гривню, як національну валюту. Грошова реформа в Україні проводилася 2-16 вересня 1996 року, і з того часу гривня є грошовою одиницею України.
В свою чергу, відповідно до довідки №8 від 05.12.1999, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , позивач в період з 1994 по 1998 отримувала заробітну плату. Дана довідки видана в тому, що її заробіток, який враховується при обчисленні пенсії складав з 1994 по 1998 - 9925 грн., тому твердження відповідача, що в такій довідці не зазначено грошову одиницю не відповідають дійсності та судом обгрунтовано відхилені.
Стосовно доводів апеляційної скарги про здійснений запит №0200-0306-8/86389 від 17.11.2022 до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, на який отримано відповідь №249/5 від 19.01.2023 про те, що в роздавальних відомостях на виплату заробітної плати робітникам і службовцям за період з жовтня 1992 по грудень 1998 позивач не значиться, а особова картка відсутня, судова олегія відзначає, що останні вже отрималу відповідну оцінку судом першої інстанції, з якою погоджується і судова колегія.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Вказана позиція була неодноразова висловлена Верховним Судом, зокрема постановах від 21.02.2020 у справі №291/99/17, від 12.04.2021 року у справі № 219/4550/17 та від 03.06.2021 року у справі №127/8001/17.
Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що довідка про заробіток позивача № 8 від 05.12.1999, яка була надана при зверненні за призначенням пенсії, є дійсною та містить всю необхідну інформацію та відсутні відомості про їх скасування уповноваженими органами або визнання нечинними (недійсними).
Таким чином, в ході апеляційного перегляду даної справи, висновок суду першої інстанції про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до довідки про заробітну плату від 05.12.1999 №8, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , судом апеляційної інстанції підтримується, як такий, що є обгрунтованим та підставним.
Також судова колегія погоджується з обраним судом першої інстанції способом захисту порушених прав позивача шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача починаючи з 27.07.2023, з урахуванням довідки про заробітну плату від 05.12.1999 №8 виданою Військовою частиною НОМЕР_1 .
В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.