Постанова від 21.10.2024 по справі 420/11066/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/11066/24

Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М. Дата і місце ухвалення: 26.08.2024р., м. Одеса

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просила суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо не зарахування позивачу в пільговому обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, у періоди з 01.02.1984р. по 28.05.1988р., з 08.06.1988р. по 17.09.1990р., з 25.12.1990р. по 31.12.1990р.;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії, зарахувавши до стажу роботи період роботи з 01.02.1984р. по 28.05.1988р., з 08.06.1988р. по 17.09.1990р., з 25.12.1990р. по 31.12.1990р. в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме: зарахувати один рік роботи у вказаний період часу за один рік та шість місяців, починаючи з 09.12.2023р.;

- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Херсонській області у врахуванні заробітної плати для обчислення пенсії за 60 календарних місяців страхового стажу за бажанням ОСОБА_1 , а саме: за період з 01.02.1984р. по 28.05.1988р., з 08.06.1988р. по 17.09.1990р., з 25.12.1990р. по 16.12.1991р.;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії за бажанням ОСОБА_1 та врахувати заробітну плату (дохід) за 60 календарних місяців, а саме: за період 01.02.1984р. по 28.05.1988р., з 08.06.1988р. по 17.09.1990р., з 25.12.1990р. по 16.12.1991р., страхового стажу на підставі ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 09.12.2023р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що з грудня 2023 року вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При призначенні ОСОБА_1 пенсії територіальним органом ПФУ, в порушення норм законодавства, не було застосовано пільгове обчислення страхового стажу для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також в порушення норм ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не було зараховано для обчислення пенсії за бажанням позивача заробітну плату (дохід) за період з 01.02.1984р. по 28.05.1988р., з 08.06.1988р. по 17.09.1990р., з 25.12.1990р. по 16.12.1991р. страхового стажу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 26.08.2024р., з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення її позову у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції необґрунтовано виходив з того, що у спірних правовідносинах відсутнє порушене право позивача, яке підлягає захисту в судовому порядку, оскільки ОСОБА_1 у встановленому порядку не зверталася до органу ПФУ із заявою про перерахунок пенсії і рішення про відмову в такому перерахунку відповідачем не приймалося. Судом не враховано, що при зверненні до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 надала документи, що підтверджують пільговий характер її роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, у періоди з 01.02.1984р. по 28.05.1988р., з 08.06.1988р. по 17.09.1990р., з 25.12.1990р. по 31.12.1990р. Тобто, про відповідну обставину відповідач був обізнаний при призначенні позивачу пенсії, а тому остання не зобов'язана повторно звертатися до органу ПФУ із заявою про перерахунок пенсії.

Апелянт стверджує, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, зумовлюють утворення перешкод позивачу у доступі до правосуддя.

ГУ ПФУ в Херсонській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не дотримано вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, щодо подання заяви про перерахунок пенсії за встановленою формою, у зв'язку з чим її заяву від 15.01.2024р. розглянуто ГУ ПФУ в Херсонській області у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» та листом від 12.02.2024р. надано роз'яснення щодо порушеного нею питання. Також, відповідач зазначає, що основною умовою для пільгового обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, є факт укладення з працівниками трудового договору про роботу в цих районах на відповідний термін. За результатами розгляду трудової книжки ОСОБА_1 встановлено відсутність відомостей про укладання трудових договорів про роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі. Надані заявником архівні довідки також не містять відповідної інформації. У зв'язку з цим, ГУ ПФУ в Херсонській області правомірно обчислило періоди роботи позивача з 01.02.1984р. по 28.05.1988р., з 08.06.1988р. по 17.09.1990р., з 25.12.1990р. по 31.12.1990р. у календарному розмірі. До того ж, на сьогодні не вбачається за можливе надіслати запит до Російської Федерації та здійснити зустрічну перевірку відповідності змісту архівних довідок, наданих ОСОБА_1 , первинним документам, як це передбачено ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.01.2024р. ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09.12.2023р.

До заяви позивачем, серед іншого, було додано: копію трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.07.1982р.; копії архівних довідок Управління документального і інформаційного забезпечення адміністрації м. Сургут про стаж роботи від 17.09.2019р. №с-2634 (за період роботи з 08.06.1988р. по 16.09.1990р.), від 17.09.2019р. №с-2634/3 (за період роботи з 25.12.1990р. по 16.12.1991р.), від 20.09.2019р. №к-2611 (за період роботи з 01.02.1984р. по 28.05.1988р.).

Рішенням до ГУ ПФУ в Херсонській області №213150007765 від 12.01.2024р. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09.12.2023р.

До страхового стажу зараховано наступні періоди роботи:

01.09.1981-19.07.1982 - навчання у вищих/середніх НЗ - (10 місяців 19 днів);

21.07.1982-15.07.1983 - (11 місяців 25 днів);

01.08.1983 - 21.09.1983 - (1 місяць 21 день);

01.02.1984 - 28.05.1988 - (4 роки 3 місяці 28 днів);

29.05.1988 - 07.06.1988 - догляд за дитиною до 3-х років -(9 місяців);

08.06.1988 - 17.09.1990 - (2 роки 3 місяці 10 днів);

25.12.1990 - 16.12.1991 - (11 місяців 22 дня);

18.02.1992 - 01.10.1995 - (3 роки 7 місяців 14 днів);

20.12.1995 - 31.12.2003 - (8 років 12 днів);

01.01.2004 - 31.12.2010 - (6 років 11 місяців 25 днів);

01.01.2011 - 31.08.2014 - (3 роки 8 місяців);

05.01.2015 - 06.03.2015 - (2 місяці 4 дні);

04.12.2018 - 31.07.2020 - (1 рік 7 місяців 28 днів);

01.08.2020 - 28.02.2022 - (1 рік 5 місяців).

Пенсія позивача обчислена з 01.07.2000р. по 30.12.2021р. відповідно до наданих документів та відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Загальний пенсійний стаж позивача становить 35 років 02 місяці 07 днів.

15.01.2024р. ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Херсонській області, шляхом подання заяви через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, стосовно зарахування стажу роботи на Крайній Півночі в кратному розмірі та заробітної плати до 01.07.2000р.

Листом від 12.02.2024р. ГУ ПФУ в Херсонській області повідомило позивача, що у записах її трудової книжки відсутні відомості про укладення трудових договорів про роботу на Крайній Півночі або в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі. Трудові договори до заяви від 04.01.2024р. не надані. Архівні довідки Управління документального і інформаційного забезпечення адміністрації м. Сургут про стаж роботи не містять відомості про укладення трудових договорів про роботу на Крайній Півночі або в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, та не містять встановленого Конвенцією 1961 року апостиля. У зв'язку з цим, періоди роботи з 01.02.1984р. по 28.05.1988р., з 08.06.1988р. по 17.09.1990р., з 25.12.1990р. по 31.12.1990р. обчислено у календарному розмірі, підстави для обчислення страхового стажу в пільговому розмірі відсутні.

20.03.2024р. до Пенсійного фонду України був направлений адвокатський запит щодо умов нарахування мінімальної пенсії ОСОБА_1 .

Листом від 26.03.2024р. ГУ ПФУ в Херсонській області надало відповідь, в якій зазначило перелік періодів, які були зараховані до пенсійного стажу позивача. Зазначило, що на сьогоднішній день неможливо надіслати запит до Російської Федерації та здійснити зустрічну перевірку відповідності довідок виданих Управлінням документального і інформаційного забезпечення адміністрації м. Сургут про заробітну плату первинним документам, як передбачено ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та застосувати довідки для обчислення пенсії. У зв'язку із зазначеним, пенсія позивачу була обчислена із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000р. по 31.12.2021р. за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо не зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, у періоди з 01.02.1984р. по 28.05.1988р., з 08.06.1988р. по 17.09.1990р., з 25.12.1990р. по 31.12.1990р., ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, визнав обґрунтованими доводи відповідача, що заява позивача від 15.01.2024р. не відповідає вимогам щодо змісту та форми, які встановлені Порядком №22-1 для заяви про перерахунок пенсії, тому вказана заява не розглядалась ГУ ПФУ в Херсонській області як заява про перерахунок пенсії, відповідачем не приймалось рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії та за результатами розгляду цієї заяви позивача наданий лист-відповідь від 12.02.2024р. А відтак, за висновками суду, лист-відповідь ГУ ПФУ в Херсонській області від 12.02.2024р. не є рішенням про відмову у призначенні пенсії та не є актом індивідуальної дії, який підлягає оскарженню в адміністративному суді в розумінні КАС України. Сам по собі наведений лист ПФУ не порушує прав позивача та не породжує для неї правових наслідків, а рішення про призначення пенсії позивачем в межах даної справи не оскаржується.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 5 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на підставах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні приписи містяться і у п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637.

Приписами п.3 Порядку №637 передбачено, що для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року №590, робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року зараховується в стаж в полуторному розмірі за умови, якщо працівник мав право на пільги, встановлені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пунктом д статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 10.02.1960р. передбачено, що працівникам, що переводяться, направляються, запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надати додаткові пільги - зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу надає право на отримання пенсії через старість і по інвалідності.

Згідно пункту 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960р. №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» працівникам, які користуються пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.03.1960р. зараховуються за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Відповідно до статті 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Згідно з частиною 1, 2 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Відповідно до статті 1 тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993р., громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. Громадянам Сторін, що домовляються, які працювали як в районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, один рік роботи в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев'ять місяців роботи в районах Крайньої Півночі. У випадках, коли законодавством однієї з Сторін, що домовляються, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на території даної держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.

Враховуючи вищевикладене, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

В даному випадку, як вже зазначалося, із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 надала як копію трудової книжки, так і архівні довідки Управління документального і інформаційного забезпечення адміністрації м. Сургут про стаж роботи від 17.09.2019р. №с-2634 та №с-2634/3, від 20.09.2019р. №к-2611, якими підтверджено періоди її роботи з 01.02.1984р. по 28.05.1988р., з 08.06.1988р. по 17.09.1990р., з 25.12.1990р. по 31.12.1990р. в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.

А відтак, посилання ГУ ПФУ в Херсонській області на відсутність відомостей про укладання трудових договорів про роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Надані позивачем документи (довідки) не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії у передбаченому законодавством розмірі тільки з тих міркувань, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації припинено співробітництво з країною-агресором. Хоча і Російська Федерація припинила участь у вказаній Угоді, натомість у спірні періоди роботи позивача вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав.

Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів вважає неправомірними дії відповідача щодо не зарахування позивачу в пільговому обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, у періоди з 01.02.1984р. по 28.05.1988р., з 08.06.1988р. по 17.09.1990р., з 25.12.1990р. по 31.12.1990р.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах ГУ ПФУ в Херсонській області не порушило прав позивача щодо перерахунку її пенсії з тих підстав, що ОСОБА_1 не звернулася із заявою про перерахунок пенсії за формою, визначеною Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1.

У даному випадку предметом спору є оскарження позивачем дій ГУ ПФУ в Херсонській області щодо не зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, у періоди з 01.02.1984р. по 28.05.1988р., з 08.06.1988р. по 17.09.1990р., з 25.12.1990р. по 31.12.1990р. при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно її заяви від 04.01.2024р.

В розумінні положень Порядку №22-1 у позивача не виникли підстави для перерахунку пенсії, з приводу чого остання має обов'язок звернутися до територіального органу ПФУ з відповідною заявою.

В даному випадку визначальним є те, що ГУ ПФУ в Херсонській області при призначенні позивачу пенсії не правильно здійснило розрахунок її стажу, з приводу чого 15.01.2024р. ОСОБА_1 і звернулася до територіального органу ПФУ.

А відтак, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність порушеного право позивача, яке підлягає захисту в судовому порядку, у зв'язку з неподанням нею заяви про перерахунок пенсії та, як наслідок, не прийняттям Головним управлінням за наслідками її розгляду рішення про перерахунок пенсії або про відмову в перерахунку пенсії, яке є актом індивідуальної дії та може бути оскаржене в судовому порядку.

Що ж до вимог позову про визнання протиправною відмови ГУ ПФУ в Херсонській області у врахуванні заробітної плати для обчислення пенсії за 60 календарних місяців страхового стажу за бажанням ОСОБА_1 , а саме: за період з 01.02.1984р. по 28.05.1988р., з 08.06.1988р. по 17.09.1990р., з 25.12.1990р. по 16.12.1991р., то колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Тобто, з вказаної норми слідує, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв за наявності бажання пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

Як слідує зі змісту листа ГУ ПФУ в Херсонській області від 12.02.2024р. ОСОБА_1 у заяві від 15.01.2024р. виявила бажання обчислення її пенсії з врахуванням заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Однак, обов'язковою умовою для відповідного обчислення є підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, що у даному випадку відповідачем не перевірялося.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для зобов'язання ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії за бажанням ОСОБА_1 та врахувати заробітну плату (дохід) за 60 календарних місяців, а саме: за період 01.02.1984р. по 28.05.1988р., з 08.06.1988р. по 17.09.1990р., з 25.12.1990р. по 16.12.1991р., страхового стажу на підставі ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 09.12.2023р.

На думку колегії суддів, належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про врахування при обчисленні пенсії заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців, а саме: за період 01.02.1984р. по 28.05.1988р., з 08.06.1988р. по 17.09.1990р., з 25.12.1990р. по 16.12.1991р., на підставі ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що постановлене Одеським окружним адміністративним судом рішення від 26.08.2024р. підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення - про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду першої інстанції позивачем сплачено 1937,92 грн. судового збору (квитанція від 07.04.2024р.), а при поданні апеляційної скарги - 2906,88 грн. (квитанція від 18.09.2024р.).

А відтак, у зв'язку з частковим задоволенням позову, з ГУ ПФУ в Херсонській області на користь позивача підлягає стягненню 3028,00 грн., що є пропорційним задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не зарахування ОСОБА_1 в пільговому обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, у періоди з 01.02.1984р. по 28.05.1988р., з 08.06.1988р. по 17.09.1990р., з 25.12.1990р. по 31.12.1990р.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії, зарахувавши до стажу роботи період роботи з 01.02.1984р. по 28.05.1988р., з 08.06.1988р. по 17.09.1990р., з 25.12.1990р. по 31.12.1990р. в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме: зарахувати один рік роботи у вказаний період часу за один рік та шість місяців, починаючи з 09.12.2023р.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про врахування при обчисленні її пенсії заробітної плати (доходу) за періоди 01.02.1984р. по 28.05.1988р., з 08.06.1988р. по 17.09.1990р., з 25.12.1990р. по 16.12.1991р., на підставі ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.Валентини Крицак, 6, м.Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 жовтня 2024 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук'янчук

Попередній документ
122447609
Наступний документ
122447611
Інформація про рішення:
№ рішення: 122447610
№ справи: 420/11066/24
Дата рішення: 21.10.2024
Дата публікації: 23.10.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (17.01.2025)
Дата надходження: 10.04.2024
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
СТУПАКОВА І Г
суддя-доповідач:
СТУПАКОВА І Г
ТОКМІЛОВА Л М
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області
за участю:
Татарин Б.Т.
позивач (заявник):
Парасочка Світлана Леонтіївна
представник позивача:
ОДИНЦОВА ЯНА ВАЛЕРІЇВНА
секретар судового засідання:
Гудзікевич Яніна
суддя-учасник колегії:
БІТОВ А І
ЛУК'ЯНЧУК О В